Фермерство в Україні вбивається у прямому і переносному значенні цього слова — фізично та економічно

19.01.2016

На папері ми вже нібито десь на підступах до Європи, а насправді — десь у феодальному середньовіччі, бо основа-основ європейської моделі економіки — фермерство вбивається в Україні у прямому і переносному значенні цього слова — фізично та економічно. Статистика свідчить про катастрофічний регрес фермерського руху. Якщо 2009-го було зареєстровано 44 тисяч тисячі фермерських господарств, то сьогодні — 38 тисяч, іще близько дев’яти тисяч ФГ перебувають у стані ліквідації.

За розрахунками АФЗУ, внаслідок цього загалом буде втрачено близько 150 тисяч робочих місць у сільській місцевості. Фермерський рух за результатами останніх років буде відкинуто на початок 1990-х — у часи, коли він тільки зароджувався. Господарювати сьогодні на фермерському наділі стало невигідно і небезпечно...
Рік довгих ножів
У вересні минулого року у селі Потоки Миронівського району на Київщині у власному помешканні було знайдено закатованого фермера Василя Мальованого. Судячи зі слідів у кімнаті і на жертві, якісь нелюди вбивали його повільно, по садистському: прострелили коліно, пекли вогнем, висмикували нігті на пальцях, методично ламали кістки, вочевидь, змушуючи підписати якийсь документ — скоріше за все, відмову від землі та господарства. Катування тривало приблизно з 22-ї до четвертої ранку. Не добившись свого, інквізитори свою жертву задушили. Ховали Василя усім селом. Господарював чоловік успішно, але жив дуже скромно, роздаючи більшість своїх прибутків односельцям, які потребували допомоги. Кажуть, що він знав про всі проблеми свої односельчан, в кого ювілей, в кого сумна подія. Хтось одного разу дорікнув йому, мовляв, Василю, ти хоч би вікна й двері в своїй хаті поміняв би. А він: «Ще встигну, он тому треба дати гроші на операцію, а тому — на навчання». «Він був справжнім праведником», — розповідає про нього його товариш і колега із Кагарлицького району Василь Ярмоленко. Правоохоронці звично відповідають, що слідство триває. Найстрашніше навіть не те, що бригада майстрів заплічних справ перебуває десь на волі, а що замовником цього злочину може виявитися респектабельний бізнесмен, який щодня тисне руки можновладцям, займається благодійництвом, сидячи у якомусь представницькому органі владі.  Мотивом такого звірства може бути лише бажання заволодіти найбільшою цінністю — землею.

Загалом протягом 2015 року в Україні вбито дев’ять фермерів, що стало сумним рекордом за всі роки незалежності. Словом, справжня різанина — рік довгих ножів. Хіба не жах? Але він чомусь не вразив наш інформаційний простір, не став предметом розгляду на Раді національної безпеки та оброни України безпеки та причиною активізації відповідних заходів із боку правоохоронців. Зате на всіх рівнях вперто «жувалося» питання скасування мораторію на продаж сільгоспугідь. Оце в таких умовах ви хочете запроваджувати ринок землі, панове?! Б’ють — значить люблять? Судячи з того, що фермерів ще й добряче б’ють, їх в Україні дуже люблять. У селі Лісовому Тальнівського району на Черкащині в ніч з 19 на 20 квітня 2015 року жорстоко побили місцевого фермера Михайла Глийового, який намагався завадити невідомим знищувати посіви на своїх полях. Коли селяни прибули на допомогу, нападники втекли на автівках, полишивши сільгосптехніку. Через два дні кількасот селян із Лісового влаштували акцію протесту під стінами райдержадміністрації, вимагаючи зупинити земельних рейдерів у районі. Селяни тримали в руках гасла: «Коротков розстрілює село», «Геть руки від нашої землі», «Землю — народу, а не олігархам» та інші. Хто такий Коротков? Негласний господар області. Місцеві видання Talne Online, «Вчасно», «Прочерк», посилаючись на селян, стверджують, що він конфліктує із місцевими сільгоспвиробниками за землю.

Схема «віджиму» чужих угідь доволі проста і грунтується на кулуарних домовленостях із Держземагентством. Цього разу земельні рейдери зазіхнули на ділянку площею 44,3 га земель запасу, якою користувалося ФГ «Джерело-Г», котре ще 2011 року уклало з Тальнівською райдержадміністрацією відповідну угоду оренди строком до серпня 2016 року. Проте зареєструвати її не змогло, бо чиновники звично відповідали: «надо ж дать». Подейкують, що за реєстрацію права оренди треба викласти 300-500 «зелених» за гектар. Де у фермера такі гроші? Зате у потужнішого конкурента їх кури не клюють. Але у цій ролі, як не дивно, виступив не олігарх, а простий громадянин, який лише мріяв стати фермером. І це тоді, коли тисячі аграріїв-початківців роками марно оббивають пороги державних інстанцій, випрохуючи хоча б невеличкий клаптик землі.

Невже революція Гідності справила на чиновників такий благотворний вплив?

Так от, Держземагентство негайно задовольнило заяву жителя села Лісового Романа Руденка, в якій він клопотав про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 44,3 га, якою користувалося «Джерело-Г», а головне управління Держземагентства в Черкаській області уклало угоду оренди з новим користувачем. Затим ця угода без будь-якої тяганини була зареєстрована. Але Р. Руденко, замість того, щоб заснувати власне господарство передав ділянку в суборенду фермерському господарству «Зернятко Плюс». Прізвище Короткова у цій схемі не фігурувало, та оскільки, зі слів потерпілого фермера Глийового, операцією зі знищення посівів та фізичної розправи над ним керував начальник охорони Тальнівського КХП, яке належить Олександру Короткову, селяни дійшли висновку, що за тим «Зернятком» стоїть саме ця особа. До речі, у липні минулого року Вищий господарський суд України залишив в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року та визнав неправомірним і відповідно скасував рішення виконавчого комітету Тальнівської міської ради № 36 від 19 лютого 2010 року «Про оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомості Тальнівського КХП». Тобто не все клеїться у нинішніх господарів життя — їхнім рейдерським оборудкам успішно протистоять місцеві громади. «Ми торік улітку пікетували Адміністрацію Президента, надіслали звернення до СБУ прокуратури, МВС, але всі ці інстанції відповіли відписками, мовляв, розгляд таких справ не належить до їхньої компетенції, — розповідає партнер Михайла Глийового, фермер Михайло Алтунін. — Лише Сільгоспінспекція належним чином вивчила наше питання і зробила справедливі висновки, які свідчать, що дії осіб, котрі намагаються захопити нашу землю незаконні. Ця ж сама особа зазіхає на землі інших господарів ще в десяти районах Черкащини. Голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко фактично взяв сторону останнього, хоча обіцяв, що допоможе».

Треба сказати, що в кожній області є свій Коротков, який теж активно підгрібає землі дрібніших сільгосппідприємств. За даними АФЗУ, сьогодні в стані поглинання перебувають понад 100 тисяч га фермерських угідь. Схема їх захоплення приблизно така, яку застосували рейдери в Тальнівському районі. Це робиться за підтримки судів, правоохоронних органів, держадміністрацій, земельних служб. Плюс мовчання вищих державних структур і виходить, що витіснення фермерів із землі – це негласна політика держави. Чому ж не бачать цього Вашингтон, Єврокомісія, ОБСЄ та інші вихователі демократії в нашій країні? Чи не тому що теж зацікавлені в обезземеленні аграрної дрібноти в Україні? Приречені як клас Зрештою ті, хто застосовують методи фізичного впливу для розв’язання земельних проблем даремно гарячкують, бо фермерство в умовах нинішньої економічної політики й так приречене на знищення, як клас.

Якщо для агрохолдингів скасування пільгової системи справляння ПДВ є комариним укусом, то для фермерів цей бюджетний захід просто убивчий. Їхнє становище також погіршується внаслідок підвищення удвічі фіксованого податку, зростання плати за землю під виробничими будівлями до 41 гривні за гектар. Вони практично не мають доступу до кредитів, а державна допомога, яка передбачена законом про фермерські господарства, зійшла на нанівець.

У спецфонді Мінфіну, призначеному для підтримки СФГ за рахунок повернутих коштів накопичилося в минулому році 165 млн. гривень, проте фермерам із них буде виділено лише 15 млн. «На жаль проєвропейський уряд і про проєвропейська коаліція цинічно і безвідповідально порушують закони щодо фермерства. Аналізуючи цю ситуацію, бачимо, що реалізується політика «розчищення» землі від фермерів, щоб потім розпродати її оптом і в роздріб, — говорить президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томич. – Разом із тим ми пропонуємо владі просту і прозору податкову політику на основі справжнього європейського досвіду. Він ґрунтується на запровадженні єдиного земельного податку, в розмірі двох центнерів пшениці за гектар, за ціною яка складається на 1 липня поточного року. За таких відносин різко зросли б надходження до бюджету, а фермер своєю чергою міг би спрогнозувати перспективу на роки. А ще взятися за створення фермерської інфраструктури – дорадництва, обслуговуючих кооперативів, коштів це потребує порівняно невеликих, але соціально-економічний ефект від цих вкладень буде надзвичайно потужний – десятки тисяч нових робочих місць, збільшення виробництва високоякісної продукції».

Протягом усіх років незалежності фермери лише погрожували владі страйками та іншими формами громадянського спротиву однак в кінці 2015-го їхнє терпіння таки луснуло. Оскільки влада не реагувала на письмові звернення, пробували до неї достукатися з допомогою гострих акцій – пікетували Верховну Раду, органи влади в регіонах, перекривали траси. В окремих сільських районах фермери навіть організовують загони самооборони. На роль хлопчиків для биття вони не згодні…

Олександр КАРПЕНКО. Джерело: farmer.co.ua