Народний Депутат України Микола Кучер про зміни в оподаткуванні АПК

31.12.2015

ПОДАТКОВІ ПРАВИЛА НА 2016

Рік для представників аграрної спільноти минув під гаслом «Зберегти спецрежим оподаткування в АПК». Чи вдалося аграріям досягти мети – коротко народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Кучер.
Миколо Івановичу, попри всі аргументи, обговорення, застороги, Верховна Рада таки змінила систему оподаткування в АПК на 2016 рік, хоча і зберегла ще на рік спецрежим ПДВ, щоправда з новаціями. Хто виграв, хто програв, якщо оцінювати варіант, що затвердив парламент?

Спочатку хочу коротко нагадати, що взагалі пропонував уряд. Чотири основні моменти:

- відміна спецрежиму ПДВ для аграріїв;

- відміна єдиного податку 4-ої групи (до 2015 року – фіксований сільськогосподарський податок), що змушувало б значну кількість сільськогосподарських виробників сплачувати податок на прибуток;

- планувалося запровадити податок на нерухомість, що лягло б тягарем на аграріїв;

- індексація нормативно-грошової оцінки землі, а саме при розрахунках за паї враховувати рівень інфляції (а в 2015 році це майже 50%).

Почнемо зі спецрежиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. Запропонований варіант уряду на 2016 рік, – і то, тільки після того, як урядовці побачили, що аграрії не мовчатимуть і що перший варіант податкових змін у парламенті не пройде, – 75% податку сплачується державі, 25% залишається на спецрахунках підприємств. Тут потрібно розуміти, що є виробники, які працюють на зовнішній ринок, а є ті, які працюють тільки на внутрішній ринок. Якщо мова йде про виробництво м’яса, молока, – це внутрішній ринок. Відтак він міг стати повністю не конкурентоздатним, тому що, наприклад, вартість кормів зростає у зв'язку зі зростанням фіскального навантаження. А піднімати ціни для споживачів неможливо, купівельна спроможність і так на межі.
Думаю, що рішення залишати 80% податку у господарств, котрі спеціалізуються на молочному тваринництві, - логічне. Зазначу, що не варто чекати розвитку тваринництва. Так, більша частина податку залишається, проте цього мало для поступального розвитку. Це не рослинництво, де гроші швидко обертаються.
Для виробників свиней, курятини прийняли компроміс по сплаті ПДВ: 50% на 50%. Для виробників рослинницької продукції – 15% ПДВ залишатиметься виробнику на спецрахунку, 85% ПДВ перераховуватиметься до держбюджету.
Така схема дуже важка для адміністрування, але така пропорційність дасть можливість тим галузям, які працюють на внутрішній ринок, бути більш-менш конкурентними з тими галузями, які працюють на зовнішній ринок.
Такі правила на рік наступний. Але з 2017 планується відміна спецрежиму. Повторюся, це матиме колосальний негативний вплив, в першу чергу, на внутрішній ринок.

Крім того, парламентом проголосовано норму про відшкодування ПДВ експортерам. Але тут виникає знову багато питань. Перше, чи зможе держава цю норму реалізувати, адже сьогодні заборгованість по поверненню ПДВ близько 20 млрд. грн. Тому сумніви щодо повернення цілком вмотивовані.
Друге, чи не виникне знову корупція, коли повертають ПДВ тільки «обраним» компаніям. Чи не будуть знову брати хабарі за вирішення питання по поверненню ПДВ. Словом, питань більше, ніж відповідей.

Тому я, як і мої колеги-депутати, які є фахівцями аграрної галузі, не голосував за такі половинчасті рішення, і підтримую вимоги сільгоспвиробників у тому, щоб залишити спецрежим ПДВ до січня 2018 року, як це було закріплено у Коаліційній угоді. Адже сільське господарство - єдина галузь, яка продемонструвала ефективність системи оподаткування ПДВ у такому форматі, що дозволило розвиватися не тільки товаровиробникам, а й громаді, на території якої таке виробництво розміщується. Спецрежим ПДВ був головним некорумпованим стабілізуючим фактором для АПК з 1999 року, який дав можливість сільському господарству піднятися з колін, на яких воно стояло з часу незалежності аж до 1999 року, залучити інвестиції у галузь, стати соціально відповідальним перед сільськими громадами: давати робочі місця селянам, ремонтувати дороги, підтримувати дитсадки, школи тощо.

Що вирішили з єдиним податком 4-ої групи?

Пропозиція була - відмінити єдиний податок 4-ої групи (до 2015 року – фіксований сільськогосподарський податок), що змусило б більшість малих виробників перейти на загальну систему оподаткування, ти самим сплачувати податок на прибуток. Це міг бути удар не тільки по аграрній галузі. Це був би дуже сильний удар по сільським громадам, адже сільські бюджети формуються переважно за рахунок єдиного податку. За умови його відміни громади взагалі б не отримували або отримували б мізерні кошти для власних потреб. А найголовніше – ідея децентралізації для села, яка була запропонована, була б знищена.

Вдалося залишити також норму, відповідно до якої за будівлі і споруди не платиться податок на нерухомість.

Водночас, збільшено розміри ставок єдиного податку 4-ої групи з 1 га (у відсотках бази оподаткування): максимально збільшено коефіцієнт для ріллі, сіножатей і пасовищ до 0,81 (попередній розмір ставки – 0,45). Це фактично, в порівнянні з 2014 роком, підвищення приблизно в 40 раз. У 2015 – підвищення було у 21 раз. Тобто, у 2014 році сільгоспвиробники у середньому платили 6 грн. на га, у 2015 – 120-130 грн. на га, у 2016 – буде 216 грн. на га.

Наскільки варіант, який маємо, влаштовує аграрну спільноту? Бо знову лунають заяви про страйки і так далі.

Насамперед, прийняті зміни влаштовують підприємства, котрі орієнтовані на експорт, наприклад виробників зерна, звичайно, лише за умови, що повернення ПДВ не буде проводитись тільки за «відкати»… Щоправда, виходить, що ми стимулюємо виробництво не продуктів з доданою вартістю, а виробництво сировини…

Для тих, хто працює на внутрішній ринок, ситуація набагато складніша. У 2016 році треба ретельно думати над продуктивністю. Але за будь-яких умов українські компанії знаходяться в нерівних умовах порівняно із західними компаніями, у яких середня дотація аграріям - близько 520 євро на гектар. А у нас завдяки спецрежиму було близько 25-27 дол. на гектар. А тепер, за новими правилами, і того менше буде.

Всі розуміють, що наступного року доведеться працювати в досить складних умовах. Вже цьогоріч не отримали очікуваного врожаю, а очікували понад 60 млн. тон зерна. Маємо десь в районі 58 млн. тон зерна. Прогнози на наступний рік – 53 мільйони, тобто мінус 10 мільйонів тон тільки по напрямку зернові. До цього всього потрібно врахувати ще несприятливі погодні умови. Ситуація складається дуже непроста.

Чим рік, який минає, запам’ятався?

Ось цим Податковим кодексом і запам’ятався. Чекали виважений, чіткий документ, а отримали напівфабрикат…
Урядом проігнорована професійна думка фахівців АПК, народних депутатів та профільних асоціацій, заяви та мітинги товаровиробників щодо негативного соціально-економічного ефекту відміни спеціального режиму ПДВ для аграріїв.

Виходить, що депутатам, котрі опікуються проблемами агросектору, мають чіткий план роботи на 2016?

Так, це очевидно. Насамперед, оптимальний Податковий кодекс. Депутати-аграрії будуть продовжувати вести переговори і відстоювати позицію сільгоспвиробників щодо залишення спецрежиму ПДВ при підготовці нового податкового кодексу. Часу маємо до липня 2016, аби зробити такий Податковий кодекс, де правила будуть прописані не на рік-два, а на 5-10 років. Щоб бізнес чітко розумів, як має працювати, в яких умовах, які правила, і що правила не будуть змінюватися.

Источник:agroperspectiva