Transferring topic from the old forum
Доволі довго вже шукаю, що б такого почитати українською мовою - як у рамках боротьби з власним суржиком, так і просто заради загального розвитку та розради. Намагалася знайти щось детективне - траплялися історичні детективи. З одного боку оригінально, з іншого, якщо письменник сучасний, то цілком можливі невідповідності реалій того часу, про який він пише. А хочеться знайти дійсно якісну книжку. Колись читала "Поттера" в перекладі В.Морозова - це ж просто казка! Можна читати не стільки заради сюжету, скільки заради перекладу. Якби знайти щось настільки якісне. Намагалася читати наших класиків - панщина, всі страждають, глибока депресія. Хотілося б щось захоплююче і більш позитивне. Якщо сучасні письменники не написали нічого путнього, то хоча б порадьте щось з якісним перекладом українською.
Пе.Ес: Роздобудько читала, сюжет непоганий, проте якість мови не завжди задовільна, з Забужко теж знайомилася (не особисто, звичайно :)), праці авторів з багатим різнобарв'ям нецензурної лексики не сприймаю. Мені важко догодити, проте, якщо хтось може щось підказати, буду дуже вдячна. Крім детективів з задоволенням читаю наукову фантастику, фентезі, історичні романи, та й сучасні, якщо не надто примітивні, новели, щось пригодницьке. Інтернет весь перерила, до книжкових крамниць ходила. Люди, хелп! ;)
Відкрила для себе доволі цікаву письменницю Дару Корній. Зараз читаю "По той бік темряви" (це - друга частина. Перша "По той бік світла"). Що можу сказати... Мова більше західноукраїнська, ніж центральноукраїнська, більш старовинна, архаїчна, аніж сучасна, та мені дуже подобається. :) Сплетіння старослов'янських міфів/легенд/релігії та сучасності захоплює, дуже гарно, яскраво описані події, люди і не зовсім люди. Піднімаються проблеми сучасності, але не занудно - цікаво. Мабуть, якщо віднести до якогось жанру, то найближчий схожий - фентезі, однак ці книжки - набагато більше, аніж просто фентезі. Не тільки насолоджуєшся мовою, коли читаєш, від цього твору просто неможливо відірватись. Ніколи не була прихильницею історії чи філософії, однак тут вони набули такої форми, що і вражає, і повчає одночасно. Раджу всім. :)
Дочитала й другу. Виявляється, там ще й третя є, четверта пишеться. Треба буде по книгарнях походити, попитати. А то на найцікавішому закінчилось... :\
Проковтнула третю ("Зворотній бік сутіні")... Трохи розчарована. Жодної нагальної проблеми з попередньої частини не вирішилося. Звичайно, сама книжка була цікавою, допомогла краще зрозуміти другорядних персонажів, їх перелік ще й значно поповнився. Проте майже нічого про основних... 50% книги заповнено притчами, 48% спогадами і 2% подіями в "теперішньому" часі. Все захоплююче, та не зовсім те, чого чеками. Щось мені підказує, що наступною книжкою все не закінчиться - дуже вже повільно розвиваються події.
Прочитала ще дві книжки Дари: "Гонихмарник" та "Тому, що ти є". Жанр - фентезі. Хоча стосовно другого твору жанр не такий однозначний. Трохи є від фентезі, однак в основному просто романтична повість (якщо такий взагалі існує :)). Трохи засмучує однотипність характерів головних героїв, інколи описів. Та загалом читається легко, сюжет захоплює, мова чарує. Дуже яскраво передається любов авторки до Львову та Карпат. Поповнила свій лексикон новими словами. Цікаво було дізнаватися про нові народні інструменти, про які раніше не чула. Загалом, багато пізнавального у її роботах.
Уррра!!! Дочекалася! Вийшла четверта книжка із серії "Зворотній бік" Дари Корній - "Зворотній бік світів". Щоправда, у "Книжковому клубі" ще немає. Повідомили, що з'явиться наприкінці вересня - на початку жовтня. Ще трішки зачекати :) Потім обов'язково відзвітуюсь.
Ще хотіла порадити тим, хто також шукає щось цікавеньке, "Бору" Галини Вдовиченко. Незвичайна, трішки казкова історія. По собі залишає ностальгію, відчуття затишку, трошки суму, але в той же час, посмішку на обличчі. Як на мене, ідеально підходить до осіннього вечора, картатої ковдри та горнятка львівської кави з цинамоном. Цікаво, життєво та позитивно.
А для тих, кому подобається класика на кшталт "Лісової пісні" Лесі Українки, може почитати сучасну обробку, вірніше, навіть не так: це розповідь-фантазія на тему "Лісової пісні". "Щоденник мавки" тієї ж таки Дари Корній. Нещодавно придбала у "Книжковому клубі" на подарунок. Серед головних персонажів є і Мавка, і Чугайстр, і навіть Мамай. На відміну від Лесиної, історія не така трагічна, читається легко. Рекомендую тим, хто дуже хотів би, щоб врешті-решт Мавка знайшла щастя.
Нарешті придбала четверту книгу із серії "Зворотній бік..." Дари Корній. Вже давно повинна була поступити у продаж, та все ніяк не поступала. Забрала останню з "Книжкового клубу". Приїхала додому та до ночі читала. Сьогодні ледь спромоглася витягти себе з ліжка. Захватила з собою на роботу. Може, в обід трохи почитаю. Це навіть гірше, ніж із серіалами - там до наступної серії треба добу - максимум тиждень чекати, а тут - півроку :( Дочитаю, поділюся враженнями. Єдине, що знаю напевне - це не остання книжка. Далі буде.
Отже, враження: подій багатенько, і коли практично всі помирають і стає очевидним, що щасливого кінця не дочекаєшся, спрацьовує фокус із Числобогом, завдяки якому, як у "Дні бабака", головну героїню відкидає назад, у минуле. А що далі, дізнаємося через півроку. Сподобалося, що все ж кількість подій переважає кількість життєписів нових і нових героїв разом з купою притч - те, що мене доволі сильно дратувало у попередній книзі. Щоправда, трохи затягування було з вибухом подій наприкінці, та з іншого боку, на те й потрібна кульмінація. Загалом, враження позитивне. Читалося легко, на одному подисі. :)
Прозу не встигаю читати, а з сучасної поезі хочу всім порадити Софію весну і Келю Ликеренко.
Ось знайшла. Про еротику з гумором.:)
youtube. com/embed/QZ0Rm2Li4r8?feature=oembed
І ( sofiavesna. com/song_lyrics.php ) "Софію" знайшла, щоправда, не в формі відео
| Квіти, вище у небо!.. |
Квіти, вище у небо!
Палати, летіти...
Краса — мінлива потреба,
зламані віти.
Квіти, збирала ізрання
пелюстки у вінцях.
Роса прозоро зітхала,
боязко, наодинці...
Квіти, від серця стебельця,
холодом, вітром.
Мелодія, сповнена терцій,
коханням завітним!
Квіти віщого неба:
забути, згадати...
Чужого мені не треба!
Радіти, кохати!
|
Коли маю вільний час, я перечитую ці рядки. Радий, що й вам сподобалось!
Я прочитала цілих два її вірші. ( :!: :D ) Це був другий :)
У мене є ціла книжка Софії Весни. Колись випадково купив і тепер іноді в неї зазираю, коли душа просить слів. Всім рекомендую!
Якщо чесно, мені більше проза подобається, ніж поезія. Хоча, звісно, і улюблені поети є, і віршів багато напам'ять знаю. А з українських - звісно, Шевченко. Для дідуся "Кобзар" був замість "Біблії" (він атеїстом був), а я з ним дуже багато часу в дитинстві проводила, він багато шевченківських віршів знав, то й мене навчав. Ще Леся і багацько дитячих віршиків. Звичайно, Ліна. І різні українські пісні зі словами відомих поетів.
А що стосується СУЛ, хотіла звернути увагу на творчість Макса Кіндрука. Дуже захопливі книжки, пригодницькі, з гарним почуттям гумору. Щоправда, автор у різних жанрах зараз пише, я ж читала лише його перші роботи. Все збираюсь придбати щось новеньке.
З останнього, що купувала - Юрій Мушкетик "Яса". Не зовсім сучасна література, але книжка варта згадування. Я вже її збиралась як годиться почитати ще з того часу, як ми її в інституті вивчали. Вона у мене була в архіві на дискетці =) Починала читати, але щось завадило. Пам'ятаю, що книжка класна, на кшталт Володимира Малика, а його я з великим задоволенням читала.
Поділилися в групі, присвяченій українській мові, отаким віршем:
утóмою косáрською
рипить глухá ворíтниця,
у надвечíр'я цáрина
росóю завагíтніла;
і прóхолодь галýзиться,
ставки лежать верцáдлами,
троя́ндною пелю́сткою
на землю сонце падає;
вмостúвся сонний óболок
на чéпчик Богорóдицький,
дощами і корóвою
солодка пахне прóзелень;
і позіхає вúярок,
туман кошлáтий здóбрився,
а клен в сорóчці вúпраній
збирається на дóсвітки;
і вікна насупóнились
жалóбою вільхóвою,
мені у душу соняшник
занурив жовту голову... ( maysterni. com/user.php?id=2172&t=1&sf=1 ) Констянтин Мордатенко
Настільки багата мова! Читаєш, мов душу наповнюєш чимось надзвичайно цінним. Не думала, що в сучасних поетів може бути такий рівень. Одна Ліна чого варта, а виявляється, є й інші :)
Цитировать[USER=173]elanie[/USER] написал:
Настільки багата мова! Читаєш, мов душу наповнюєш чимось надзвичайно цінним. Не думала, що в сучасних поетів може бути такий рівень. Одна Ліна чого варта, а виявляється, є й інші
На останньму курсі інституту треба ввести предмет сучасної літератури. В 22 роки такі вірші дуже ніжно ляжуть в душу. Може зможем ними витіснити різні "луки", "квести", "флешмоби", "лайфхаки" и решту новомодного суржика.
Запозичень, звісно, не уникнути повністю, але ж можна наші еквіваленти вводити, розвивати словотвір. Ентузіасти пропонують заміняти "лайки" "вподобайками", "шопінг" - "закупами", різноманітні "хаки" - "хитрощами". Просто вони не підхоллюються молоддю так швидко, як іноземні варіанти. Маємо, перш за все, виховувати, прививати, передавати любов до мови. Тоді й бажання буде щось змінювати, вивчати, вдосконалювати.
Запозичення виправдані в наукових термінах, чи назвах механізмів. Все решта це просто мода, ми це вже проходили з французькою мовою і німецькою, і -с в кінці слів додавали... А зараз слухаю радіо і половини слів не розумію. Боялись русифікації, а прийшли до того, що більшість вивісок над магазинами англійською. Для кого ці написи? До нас тут що, американці приїзжають на "шопінг"? Чому ми так себе не поважаемо?
З цього приводу одне відео згадала
youtube. com/embed/ukonBMs0WM0?feature=oembed
На жаль, у нас все доходить до крайнощів. Є люди, які виступають проти запозичень і тільки за словотвір. А є, навпаки, спеціалісти, що вважають за краще вживати оригінальні варіанти, вважаючи їх еквіваленти в українській занадто недолугими. Процес запозичення ми ніяк не можемо припинити, але ж і не треба забувати, що і в нашій мові є засоби, які цілком задовольняють вимоги в перекладі. Еволюція мови має багато складників, але коли один з них виходить поперед інших, то заважає їм розвиватися. Проблема запозичень постала перед усіма мовам світу з появою і розвитком сфери ІТ. І в більшості з них існує своєрідний суржик з їх мови та англійської. На жаль, це явище дуже складно контролювати. Можливо, з часом "мода на мову", про яку писав пан [USER=9293]Алексей[/USER], зміниться, і тоді ми зможемо трохи привести до ладу свій власний словотвір.
Той, хто активно просуває введення таких "суто українських" термінів, як заштрик, пупорізка, коркотяг, розчепірка, ( blog .i . ua/user/162934/827514 ) мабуть, намагається досягти протилежного ефекту. Висміяти українську мову і всіх переконати в її непридатності. Класне відео, двічі передивлявся. Все правильно показано. У нас або польський вприв, або російський, або англійський.
Цитировать[USER=173]elanie[/USER] написал:
Можливо, з часом "мода на мову", про яку писав пан Алексей, зміниться, і тоді ми зможемо трохи привести до ладу свій власний словотвір.
Виходить, залишаеться тільки чекати... А поки: або "клінменеджер", або "шрайбаєм йо"!
Ці слова придумували не українці, а люди з моссвинським ухолом. Метою створення і розповсюдження таких слів під виглядом дотепи є деморалізація українців. Робиться це вже давно. Просто не варто звертати уваги на цих підбурювачів. Вони не мають жодного відношення до мовотвору.
Схоже, нічого з того ворожого задуму не вийшло. Українці посміялись і забули! Ніхто ж сильно від того не деморалізувався. Нехай ще щось вигадують, а ми ще посміємся!
Цитировать[USER=9089]Виталий[/USER] написал:
Той, хто активно просуває введення таких "суто українських" термінів, як заштрик, пупорізка, коркотяг, розчепірка, ( blog . i. ua/user/162934/827514 ) мабуть, намагається досягти протилежного ефекту.
Просто смішні слова, ніхто такого серьйозно не сприйме.
Цитировать[USER=173]elanie[/USER] написал:
Ще хотіла порадити тим, хто також шукає щось цікавеньке, "Бору" Галини Вдовиченко. Незвичайна, трішки казкова історія. По собі залишає ностальгію, відчуття затишку, трошки суму, але в той же час, посмішку на обличчі. Як на мене, ідеально підходить до осіннього вечора, картатої ковдри та горнятка львівської кави з цинамоном. Цікаво, життєво та позитивно.
Читати багато часу нема, але іноді хочеться долучитись до світу прекрасного. Чи не порекомендуєте ви де можна купити чи скачати аудіо книги? Тематика може бути різна, те про що ви тут так смачно розповідаєте, теж було б цікаво послухати.
Тут є трохи книжок, хоча в основному або класика, або дитячі казки, або історичні праці ( radio. obozrevatel . com/ua/books/ukrainian/page/1 )
youtube. com/channel/UCvzbw6b9EUGs09fBW8dY6lg ) Канал в ю-тьюбі, присвячений книжкам українською
Ось ( klubkom. net/posts/121820 ) тут добірка різних джерел з аудіокнижками
Дякую, треба переглянути на вихідних.
Прошу Приємного прослуховування. :)
я тоже аудио книги предпочитаю (это если в дороге например), а обычные книги нужно читать дома, с чайком, в уюте)
Цитировать[USER=10826]Kri[/USER] написал:
а обычные книги нужно читать дома, с чайком, в уюте)
...с пледиком и камином. Это если по сезону и если кто-то - счастливый обладатель этого самого камина :)
А летом - где-нибудь на дереве, желательно плодовом, чтобы под рукой было, чем подпитаться ;)
:o
із сучасних авторів читала Жадана - але попереджаю що він крутий, та водночас специфічний.
сподобалися Макс Кідрук, Світлана Талан, Корній, Гнатко, Роздобудько, Юрій Вовк, Василь Шкляр, Володимир Лис, Люко Дашвар.
якщо ще когось згадаю, напишу. у сучасній українській літературі багатий вибір:f09f988a:
я очень люблю читать украинские книги
Чималий вибір книг українською мовою можете знайти ось тут sylarozumu . com. ua/knygy/
з сучасної літератури читав "Нація овочів?" цікава книга про те як не вестись на все що ви бачите чи чуєте. Раджу почитати.