Сучасна українська література

[elanie]

Transferring topic from the old forum

[elanie]

Доволі довго вже шукаю, що б такого почитати українською мовою - як у рамках боротьби з власним суржиком, так і просто заради загального розвитку та розради. Намагалася знайти щось детективне - траплялися історичні детективи. З одного боку оригінально, з іншого, якщо письменник сучасний, то цілком можливі невідповідності реалій того часу, про який він пише. А хочеться знайти дійсно якісну книжку. Колись читала "Поттера" в перекладі В.Морозова - це ж просто казка! Можна читати не стільки заради сюжету, скільки заради перекладу. Якби знайти щось настільки якісне. Намагалася читати наших класиків - панщина, всі страждають, глибока депресія. Хотілося б щось захоплююче і більш позитивне. Якщо сучасні письменники не написали нічого путнього, то хоча б порадьте щось з якісним перекладом українською.
Пе.Ес: Роздобудько читала, сюжет непоганий, проте якість мови не завжди задовільна, з Забужко теж знайомилася (не особисто, звичайно :)), праці авторів з багатим різнобарв'ям нецензурної лексики не сприймаю. Мені важко догодити, проте, якщо хтось може щось підказати, буду дуже вдячна. Крім детективів з задоволенням читаю наукову фантастику, фентезі, історичні романи, та й сучасні, якщо не надто примітивні, новели, щось пригодницьке. Інтернет весь перерила, до книжкових крамниць ходила. Люди, хелп!  ;)  

[elanie]

Відкрила для себе доволі цікаву письменницю Дару Корній. Зараз читаю "По той бік темряви" (це - друга частина. Перша "По той бік світла"). Що можу сказати... Мова більше західноукраїнська, ніж центральноукраїнська, більш старовинна, архаїчна, аніж сучасна, та мені дуже подобається.  :) Сплетіння старослов'янських міфів/легенд/релігії та сучасності захоплює, дуже гарно, яскраво описані події, люди і не зовсім люди. Піднімаються проблеми сучасності, але не занудно - цікаво. Мабуть, якщо віднести до якогось жанру, то найближчий схожий - фентезі, однак ці книжки - набагато більше, аніж просто фентезі. Не тільки насолоджуєшся мовою, коли читаєш, від цього твору просто неможливо відірватись. Ніколи не була прихильницею історії чи філософії, однак тут вони набули такої форми, що і вражає, і повчає одночасно. Раджу всім.  :)

[elanie]

Дочитала й другу. Виявляється, там ще й третя є, четверта пишеться. Треба буде по книгарнях походити, попитати. А то на найцікавішому закінчилось... :\

[elanie]

Проковтнула третю ("Зворотній бік сутіні")... Трохи розчарована. Жодної нагальної проблеми з попередньої частини не вирішилося. Звичайно, сама книжка була цікавою, допомогла краще зрозуміти другорядних персонажів, їх перелік ще й значно поповнився. Проте майже нічого про основних...  50% книги заповнено притчами, 48% спогадами і 2% подіями в "теперішньому" часі. Все захоплююче, та не зовсім те, чого чеками. Щось мені підказує, що наступною книжкою все не закінчиться - дуже вже повільно розвиваються події.

[elanie]

Прочитала ще дві книжки Дари: "Гонихмарник" та "Тому, що ти є". Жанр - фентезі. Хоча стосовно другого твору жанр не такий однозначний. Трохи є від фентезі, однак в основному просто романтична повість (якщо такий взагалі існує :)). Трохи засмучує однотипність характерів головних героїв, інколи описів. Та загалом читається легко, сюжет захоплює, мова чарує. Дуже яскраво передається любов авторки до Львову та Карпат. Поповнила свій лексикон новими словами. Цікаво було дізнаватися про нові народні інструменти, про які раніше не чула. Загалом, багато пізнавального у її роботах. 

[elanie]

Уррра!!! Дочекалася! Вийшла четверта книжка із серії "Зворотній бік" Дари Корній - "Зворотній бік світів". Щоправда, у "Книжковому клубі" ще немає. Повідомили, що з'явиться наприкінці вересня - на початку жовтня. Ще трішки зачекати :) Потім обов'язково відзвітуюсь.

[elanie]

Ще хотіла порадити тим, хто також шукає щось цікавеньке, "Бору" Галини Вдовиченко. Незвичайна, трішки казкова історія. По собі залишає ностальгію, відчуття затишку, трошки суму, але в той же час, посмішку на обличчі. Як на мене, ідеально підходить до осіннього вечора, картатої ковдри та горнятка львівської кави з цинамоном. Цікаво, життєво та позитивно. 

[elanie]

А для тих, кому подобається класика на кшталт "Лісової пісні" Лесі Українки, може почитати сучасну обробку, вірніше, навіть не так: це розповідь-фантазія на тему "Лісової пісні". "Щоденник мавки" тієї ж таки Дари Корній. Нещодавно придбала у "Книжковому клубі" на подарунок. Серед головних персонажів є і Мавка, і Чугайстр, і навіть Мамай. На відміну від Лесиної, історія не така трагічна, читається легко. Рекомендую тим, хто дуже хотів би, щоб врешті-решт Мавка знайшла щастя. 

[elanie]

Нарешті придбала четверту книгу із серії "Зворотній бік..." Дари Корній. Вже давно повинна була поступити у продаж, та все ніяк не поступала. Забрала останню з "Книжкового клубу". Приїхала додому та до ночі читала. Сьогодні ледь спромоглася витягти себе з ліжка. Захватила з собою на роботу. Може, в обід трохи почитаю. Це навіть гірше, ніж із серіалами - там до наступної серії треба добу - максимум тиждень чекати, а тут - півроку :( Дочитаю, поділюся враженнями. Єдине, що знаю напевне - це не остання книжка. Далі буде. 

[elanie]

Отже, враження: подій багатенько, і коли практично всі помирають і стає очевидним, що щасливого кінця не дочекаєшся, спрацьовує фокус із Числобогом, завдяки якому, як у "Дні бабака", головну героїню відкидає назад, у минуле. А що далі, дізнаємося через півроку. Сподобалося, що все ж кількість подій переважає кількість життєписів нових і нових героїв разом з купою притч - те, що мене доволі сильно дратувало у попередній книзі. Щоправда, трохи затягування було з вибухом подій наприкінці, та з іншого боку, на те й потрібна кульмінація. Загалом, враження позитивне. Читалося легко, на одному подисі. :)

[oleksyi-fermer]

Прозу не встигаю читати, а з сучасної поезі хочу всім порадити Софію весну і Келю Ликеренко.

[elanie]

Ось знайшла. Про еротику з гумором.:)

youtube. com/embed/QZ0Rm2Li4r8?feature=oembed

[elanie]

І ( sofiavesna. com/song_lyrics.php ) "Софію" знайшла, щоправда, не в формі відео

Квіти, вище у небо!..

Квіти, вище у небо! Палати, летіти... Краса — мінлива потреба, зламані віти.   Квіти, збирала ізрання пелюстки у вінцях. Роса прозоро зітхала, боязко, наодинці...   Квіти, від серця стебельця, холодом, вітром. Мелодія, сповнена терцій, коханням завітним!   Квіти віщого неба: забути, згадати... Чужого мені не треба! Радіти, кохати!

[oleksyi-fermer]

Коли маю вільний час, я перечитую ці рядки. Радий, що й вам сподобалось!