Зростання виробництва й експорту продукції яєчного птахівництва в усьому світі несе загрози не лише якості природних ресурсів агровиробництва, але і добробуту птахів. Подібними проблемами розвинені країни перейнялися дуже давно. Населення цих країн усе більше уваги приділяє питанням гуманного поводження з сільськогосподарськими тваринами, зокрема й птицею, формуючи попит на яйця, отримані від курей, що утримуються у поліпшених умовах.
То ж спробуймо розібратись чому ця тема є актуальною та які перспективи має в Україні.
Основними системами утримання курей-несучок у яєчному птахівництві є батарейні, збагачені клітки та безкліткові системи. В Україні переважно використовується батарейні клітки (99,5% усіх яєць в Україні виробляються таким методом), проте через громадську протидію такому утриманню курей-несучок, де птахам дається стільки місця, щоб вони могли лише стояти, виробники яєць переходять на утримання птиці в збагачених клітках і на безкліткові системи (cage-free), котрі пропонують курям значно вищий рівень добробуту. Завдяки успішним міжнародним кампаніям з протидії жорстокому поводженню з тваринами великі роздрібні торговці та світові виробники харчових продуктів вже оголосили, що до 2025 року вони відмовляться від яєць, виготовлених у клітках, і з кожним днем оприлюднюються нові зобов’язання.
Так, відомо, що утримання курей у клітках вже засудили понад 60 провідних компаній світу, вимагаючи покращення умов для тварин. Серед них: Radisson, Hyatt, Metro Cash&Carry, Burger King, Starbucks, Nestle, Unilever й ін. Наприклад, Nestle зобов’язалася перейти на використання у своєму виробництві винятково cage-free яєць до 2025 року по всьому світу.
У 2019 році в ЄС 49,5% поголів’я курей-несучок утримувалося у збагачених клітках, а 50,5% – були на безклітковому утриманні, у т. ч. у курниках – 32,5%, а на вільному вигулі – 11,8%. При цьому Австрія заборонила батарейні клітки ще у 2009 році й увела заборону на збагачені клітки у 2020 році, Бельгія ж уведе таку заборону з 2024 року, а Німеччина – з 2025 року. До 2022 року повинна запровадити заборону на продаж у магазинах яєць, отриманих від вирощування курей у клітках, і Франція. Також швидкими темпами відбувається перехід птахоферм до більш етичної альтернативи вирощування курей-несучок на вільному вигулі й у Швейцарії, США, Австралії, Новій Зеландії.
За даними Антимонопольного комітету України, вітчизняний ринок курячих яєць є експортоорієнтованим (з тенденцією до збільшення обсягів вивозу). За обсягами виробництва курячих яєць основними учасниками ринку є «Авангард», «Овостар Юніон» та «Інтер-Агросистем». Їх сукупна частка на ринку, за даними сайту agropolit.com, становила у 2018 році майже 47%, а в експорті яєць з України – відповідно 47%, 21% і 19%, тобто загалом 87% (дані сайту latifundist.com).
Проте основною умовою нарощування експорту в країни ЄС та збільшення квот буде підвищення стандартів щодо добробуту тварин та умов їх утримання. Трансформація виробництва є неминучою для вітчизняних птахівників, але саме вона значно розширить можливості їх доступу до нових ринків.
Перші кроки для забезпечення цього українським урядом зроблено, а саме: у лютому 2021 року наказом профільного міністерства «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання» було встановлено у т. ч. й вимоги до добробуту курей-несучок під час їх утримання. Ці вимоги, хоча й повністю не виключають кліткове утримання, але в частині характеристик збагачених кліток та альтернативних систем утримання є наближеними до стандартів ЄС і мають бути імплементовані українськими виробниками з 1 січня 2026 року.
В Україні проблема підвищення добробуту сільськогосподарських тварин у контексті забезпечення сталого розвитку галузі останнім часом усе більше актуалізується. І вітчизняний агробізнес, і великі рітейлери, які здійснюють діяльність на українському продовольчому ринку, приходять до усвідомлення невідворотності поступового переходу на принципи сталого господарювання, які передбачають дотримання ресурсних екологічних нормативів та поліпшення добробуту сільськогосподарських тварин. Це відбувається насамперед у контексті виконання прийнятих Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також у зв’язку з непоганими перспективами подальшого нарощування експорту яєць та яєчної продукції, у т. ч. й на європейський ринок з його жорсткими правилами щодо утримання курей-несучок.
Зважаючи на динаміку розвитку яєчної промисловості в країнах ЄС, варто відзначити, що найбільш раціональним є перехід до безкліткового виробництва, не витрачаючи ресурси на збагачені клітки, котрі найближчим часом теж можуть бути заборонені. Адже Єврокомісія позитивно відреагувала на Європейську громадську ініціативу «Кінець ери кліток», яку підтримали понад 1 мільйон громадян ЄС. У своїй відповіді Європейська комісія викладає плани законодавчої пропозиції до 2023 року щодо заборони кліток для ряду сільськогосподарських тварин. Також Єврокомісія оцінить доцільність роботи щодо запропонованого законодавства, яке набуде чинності з 2027 року.
Хоча безкліткове виробництво яєць і не є ідеальним та не обов’язково означає відсутність жорстокого поводження з тваринами, воно все ж не тягне за собою дію таких несприятливих стосовно птахів факторів, як при їх утриманні у батарейних клітках, що дозволяє зробити висновок про те, що перехід на безкліткове утримання і вільний вигул є виправданим кроком в розвитку яєчної промисловості.
Cage-Free Альянс Українського Бізнесу у квітні 2021 року отримали результати фінансового дослідження «Економічна оцінка перспектив переходу українських виробників яєць на безкліткове утримання курей», проведене державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Дослідження спростовує міф, який побутує серед українських виробників яєць, про те, що відшкодування переходу на безклітковий тип утримання від батарейного є дуже довгим та дорогим. В дослідженні сказано, що такий перехід займе 3,2 року, що не надто довше у порівнянні з переходом на збагачені клітки (2,5 року).
Це дослідження — єдина детальна та систематизована інформація про всі аспекти перехідного періоду: фінансові потреби та витрати, етапи переходу, огляд усіх систем ведення та перспектив ринку для всіх шляхів розвитку виробництва. Повний текст можна отримати, звернувшись за адресою: contact@cagefreealliance.com.ua.
Автор статті: Олександр Грушак, представник «Cage-free Альянсу Українського Бізнесу»
Поділитись в соцмережах:
