Птахофабрика Возняк — один з найбільших виробників яєць та яєчних продуктів у Європі понад 30 років. Виробник має високий виробничий потенціал, стабільну позицію на ринку та надійність поставок.
Оскільки все більше європейських ритейлерів, готелів та ресторанів переходить на яйця безкліткового утримання, птахофабрика усучаснює своє виробництво.
Для того, щоб розширити перспективу виробників, «Відкриті клітки Польща» поспілкувались з представником галузі. Нижче наведено інтерв’ю з Барбарою Возняк, представницею правління птахофабрики Возняк, що є лідером на ринку виробництва яєць у Польщі.
Відкриті клітки: Звісно що, останніми роками ви стежили за повідомленнями інших компаній, які вирішили відмовитися від яєць кліткового утримання. Як декларації польських компаній вплинули на ваші бізнес-плани?
Барбара Возняк: Ми вже давно спостерігаємо за ринком, реагуємо на зміни й навіть викликаємо їх. Нас надихає споживач, його купівельні звички та вибір дають нам багато порад щодо того, яким шляхом піти і які рішення приймати. Ось чому ми понад вісім років постійно модернізуємо свою виробничу архітектуру та впроваджуємо альтернативне розведення.
До того ж як великий підприємець, ми усвідомлюємо, що одним визначальним фактором є бізнес, а іншим є також відповідальність та стале виробництво, що впливає на ставлення споживачів, особливо в Європі. З іншого боку, багато наших глобальних клієнтів ще не повідомляють про широкі потреби альтернативних яєчних ферм, замовляючи популярні «трійки» (яйця кліткового утримання) і вказуючи ціну, як найважливіший визначальний фактор.
Яйце — для кінцевого споживача — не є визначальним фактором того, який тип яєць продається найбільше. Це невеликий відсоток продажів у порівнянні з експортом яєць на перероблювання. Виробники яєць у Польщі та Європи є в основному експортерами яєць для перероблювання, продукти яких — яєчні рідини та порошки — надходять у треті країни, де тенденція альтернативного розведення ще не така відома, як у Європі. Поки ця тенденція не розповсюдиться в цих країнах, вирощування в клітках матиме видимий відсоток ринку.
Ми не чекали моменту, коли інші компанії заявлять про такі зміни, ми впроваджуємо їх вже багато років. Для нас це величезна інвестиція, яка не відбувається за одну ніч.
ВК: Зараз понад 140 компаній у Польщі та понад 2000 у всьому світі підписали заяву про відмову від яєць кліткового утримання. Яким ви бачите майбутнє таких яєць у Польщі?
БВ: Вже сьогодні помітна зміна тенденції в системах розведення до альтернативних методів.
Постачання яєць з вільного вигулу, ймовірно, збільшиться, хоча на цей рахунок існує ще багато знаків запитання. У цьому відношенні фактори, пов’язані з навколишнім середовищем та його захистом, відіграватимуть важливу роль — на мій погляд, вільне вирощування тварин не є хорошою альтернативою, і ми повинні набагато критично ставитись до нього. Будь-які зміни у найближчі роки визначатимуться політикою, пов’язаною з охороною навколишнього середовища, турботою про клімат, і виробники повинні будуть дотримуватися цього.
Важливим аспектом, який слід враховувати, є той факт, що європейські виробники, включаючи, звичайно, Польщу, постачають яйця не лише на внутрішній чи європейський ринок, а й на світовий ринок. За межами Європи не надто багато говорять про альтернативне розведення, оскільки, зокрема, у третіх країнах важлива лише ціна і яйця в основному призначені для перероблювання.
Ось чому так важливо модернізувати виробництво, як частину сталого виробництва, поважаючи всі сторони. Це, безсумнівно, визначить двадцяті роки цього століття. Протягом наступного десятиліття ми повинні внести якомога більше змін, щоб принаймні уповільнити негативний вплив на навколишнє середовище.
Інтерв’ю з пані Барбарою було проведене кілька місяців тому. А вже 30 червня Єврокомісія позитивно відреагувала на Європейську громадську ініціативу «Кінець ери кліток», яку підтримали понад 1 мільйон громадян ЄС. У своїй відповіді Європейська комісія викладає плани законодавчої пропозиції до 2023 року щодо заборони кліток для ряду сільськогосподарських тварин. Єврокомісія має оцінити доцільність роботи щодо запропонованого законодавства, яке набуде чинності з 2027 року. Тобто, виробники яєць у ЄС будуть змушені повністю перейти на безкліткове виробництво до 2027 року.
ВК: Чи бачите ви труднощі у переході утримання курей в Польщі на безкліткове?
БВ: Вищезазначене питання охорони навколишнього середовища та територій, які для цього відведені. Справа не очевидна. Багато виробників борються з дозволами на вільне розведення. Часто мешканці, які прилягають до такого простору та влада, не схильні до цього виду інвестицій. Мешканці бояться запаху, спустошення зелених насаджень та втручання у навколишнє середовище, більшої концентрації вуглекислого газу з курячого посліду. Крім того, перехід від кліткових систем на безкліткові — це величезні мільйонні інвестиції. Величезні витрати також пов’язані з утилізацією старих систем. Трансформація вимагає зваженого підходу та розуміння виробника. Це не відбувається за одну ніч, а зміни потребують багатомільйонних інвестицій. Були зроблені заяви, але ми не бачимо жодної стратегії чи спільних дій, а звинувачуємо лише виробників.
ВК: Як держава/уряд могли б підтримати трансформацію фермерської системи?
БВ: Ми не приховуємо, що підтримка державою підприємців та впровадження програми субсидій прискорили б зміни. Сьогодні підприємцям доводиться модернізуватися, як того вимагає закон, але 100% фінансування на плечах самих виробників. Якби ми отримали підтримку, ці зміни відбулися б набагато швидше, оскільки мова йде не про небажання, а про багатомільйонні фінансові витрати, які сьогодні просто недосяжні. Кожна зміна вимагає часу, але в цьому випадку бюджет є вирішальним. Такі виробники, як ми, постійно отримують нові прерогативи, ми змушені змінюватися, але це відбувається без підтримки системи. Не очевидно, що у кожного з нас є надлишки бюджету, багато виробників просто не можуть дозволити собі вільно вводити зміни, тим більше, що в такий складний час пандемії нашим пріоритетом є співробітники та збереження всіх робочих місць.
ВК: Виробники яєць — один із багатьох елементів, з яких складається ринок яєць. Як ви думаєте, хто несе найбільшу відповідальність за трансформацію польського виробництва до 2025 року?
БВ: На наш погляд, відповідальність є аспектом, який поширюється на всіх. Виробники мають раціоналізувати свою діяльність та піклуватися про добробут своєї птиці, також навчати споживачів та ділових партнерів і бути відкритими для обговорення. Влада зобов’язана підтримувати виробників, фінансово в тому числі та навчати їх. А організації, такі як «Відкриті клітки» змушені зайнятись просвітництвом та пояснювати споживачам, що ці зміни тривають, їм потрібен час та раціональний підхід, оскільки виробник не в змозі здійснити настільки величезні інвестиції в короткий термін.
Як перейти на безклітковий тип утримання в українських реаліях, можна дізнатись, звернувшись до Cage-Free Альянс Українського Бізнесу та безплатно отримати текст фінансового дослідження «Економічна оцінка перспектив переходу українських виробників яєць на безкліткове утримання курей», проведене державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Це дослідження — єдина детальна та систематизована інформація про всі аспекти перехідного періоду: фінансові потреби та витрати, етапи переходу, огляд усіх систем ведення та перспектив ринку для всіх шляхів розвитку виробництва. Повний текст можна отримати, звернувшись за адресою: contact@cagefreealliance.com.ua.
Спілкувалась з Барбарою Возняк: Зузана Гендерка, менеджерка по роботі з бізнесом ГО «Відкриті клітки Польща»
Переклад та адаптація: Альберт Мончка, представник кампанії Cage-Free Альянс Українського Бізнесу
Поділитись в соцмережах:
