Народився Базінер Федір Іванович (03.01.1817 - 02.10.1862)
03.01.2023
Поділитись в соцмережах:
Народився Базінер Федір Іванович (03.01.1817 - 02.10.1862) - ботанік-садівник; доктор філософії.
У 1840 році закінчив зі ступенем кандидата Дерптський (нині Тартуський) університет, після чого був прикомандирований до Санкт-Петербурзького Імператорського ботанічного саду.
У 1842 році залишив столицю Російської імперії і в складі однієї з експедицій відправився в Середню Азію для дослідження тамтешніх пам'яток, звідки в 1843 році, після подорожі по Азії і Південному Уралу повернувся в Санкт-Петербург і був призначений консерватором Ботанічного саду. На цій посаді Ф. І. Базінер залишався до травня 1845 року, після чого зайняв місце бібліотекаря і секретаря іноземної кореспонденції при тому ж саду.
У 1848 році він отримав ступінь доктора філософії в Кенигсбергском університеті, а в липні 1849 року було переміщено на посаду помічника інспектора сільського господарства в південних губерніях. Коли незабаром після того в Києві був заснований древорозплідник, Базінер Ф. І. був призначений його завідувачем і займав цю посаду аж до самої смерті.
З метою вивчення садових плантацій Федір Базінер їздив в 1860 році за кордон, а в 1861 році добився дозволу влаштувати при розпліднику помологічну плантацію. Ф. І. Базінер відрізнявся невтомною енергією в своїх роботах. Велика частина його наукових праць писані німецькою мовою; найважливіший з них: «Naturwissenschaftliche Reise durch die Kirgisensteppe nach Chiva» (y Baer und Helmersen, Beiträge zur Kenntniss des Russischen Reichs, XV, СПб. 1848 г.), цінне вірним описом природно-історичних умов країни.
Федір Базінер перший описав осінню флору Киргизької степу, і Хіви. За цей твір Імператорська Академія Наук присудила Базінеру в 1848 році половинну Демидівську премію.
У 1840 році закінчив зі ступенем кандидата Дерптський (нині Тартуський) університет, після чого був прикомандирований до Санкт-Петербурзького Імператорського ботанічного саду.
У 1842 році залишив столицю Російської імперії і в складі однієї з експедицій відправився в Середню Азію для дослідження тамтешніх пам'яток, звідки в 1843 році, після подорожі по Азії і Південному Уралу повернувся в Санкт-Петербург і був призначений консерватором Ботанічного саду. На цій посаді Ф. І. Базінер залишався до травня 1845 року, після чого зайняв місце бібліотекаря і секретаря іноземної кореспонденції при тому ж саду.
У 1848 році він отримав ступінь доктора філософії в Кенигсбергском університеті, а в липні 1849 року було переміщено на посаду помічника інспектора сільського господарства в південних губерніях. Коли незабаром після того в Києві був заснований древорозплідник, Базінер Ф. І. був призначений його завідувачем і займав цю посаду аж до самої смерті.
З метою вивчення садових плантацій Федір Базінер їздив в 1860 році за кордон, а в 1861 році добився дозволу влаштувати при розпліднику помологічну плантацію. Ф. І. Базінер відрізнявся невтомною енергією в своїх роботах. Велика частина його наукових праць писані німецькою мовою; найважливіший з них: «Naturwissenschaftliche Reise durch die Kirgisensteppe nach Chiva» (y Baer und Helmersen, Beiträge zur Kenntniss des Russischen Reichs, XV, СПб. 1848 г.), цінне вірним описом природно-історичних умов країни.
Федір Базінер перший описав осінню флору Киргизької степу, і Хіви. За цей твір Імператорська Академія Наук присудила Базінеру в 1848 році половинну Демидівську премію.
Поділитись в соцмережах: