Народився Джордж Фаунс (14.05.1815 - 31.01.1849)

Англійський хімік, чиє раннє навчання почалося в Енфілді, Мидлсекс, і продовжилося в Бурбурге, недалеко від Гравелін, Франція.

У 1842 році він отримав приз від Королівського сільськогосподарського товариства за твір «Їжа рослин». Він представив серію з шести лекцій на тему «Хімія рослинного життя» в січні і лютому 1844 р в Лондонському інституті. У тому ж році він опублікував своє есе «Хімія як приклад мудрості і благодаті Бога», в якому він представив представлені аспекти хімії тварин і рослин. За цю роботу він виграв сто гіней (105 фунтів стерлінгів) в якості першої актонської премії, що присуджується Королівським інститутом з тих пір, як вона була присуджена Ханною Актон в 1838 році.

Він також опублікував в 1844 році спільний підручник з хімії, "Керівництво з елементарної хімії, теоретичної і практичної", яке стало дуже успішним і пережило десятиліття після нього через дванадцять видань, останнє в 1872 році. Фаунс працював над першими двома виданнями, і третім, опублікованим посмертно. Пізніші видання були переглянуті і розширені іншими редакторами: Х. Бенсом Джонсом, А. В. Хофман і Генрі Уоттс.

Фаунс придбав репутацію завдяки його особливому інтересу до органічної хімії. У своїх дослідженнях він поєднував проникливість і ретельний аналіз, що призвело до помітних відкриттів. Як повідомляється в «Філософських операціях» 1845 року, Королівське товариство вручило йому королівську медаль за дослідження фурфуріна і бензоліна, назви яких придумав Фаунс. Його приготування фурфуріна було першим успішним штучним виробництвом рослинно-лужнох або органічної сольової основи, і він виявив органічну сполуку бензолін, ще одну органічну сольову основу, отриману з олії гіркого мигдалю.