Народився Красильников Олег Володимирович (14.09.1950 - 30.08.2011)

14.09.2020


Народився Красильников Олег Володимирович (14.09.1950 - 30.08.2011) - узбецький професор, біофізик, довгий час працював і жив в Бразилії.

Після закінчення університету в Інституті біохімії АН РУз О. В. Красильников почав дослідження дії α-гемолизина, білка-токсину, синтезованого бактерією Staphylococcus aureus, на штучні біслойні ліпідні мембрани і показав, що токсин легко вбудовується в бішари і утворює іонні канали. Ця робота була продовжена в Інституті фізіології і біофізики Академії наук Узбекистану. Коло досліджених каналоутворюючих речовин було значно розширено і включало в себе токсини отрути павука каракурта і медоносної бджоли, токсичні білки патогенних бактерій, таких як холера, цереус, Пастореллі, шигели та ін. Модель будови стафілотоксінового каналу, запропонована в роботах О. В. Красильникова з колегами цього періоду отримала підтвердження у інших авторів методом рентгеноструктурного аналізу кристалічного токсину.

Ще в Ташкенті їм з групою молодих вчених був розроблений метод полімерного зондування діаметра іонних каналів в штучних біслоях (differential polymer exclusion method), який знайшов застосування в практиці біофізичних досліджень. Показано, що через канал стафілотоксіна (альфа гемолізин) здатні проходити не тільки іони, а й великі молекули поліетиленгліколю, по діаметру яких можна емпірично оцінити діаметр каналу. Для оцінки діаметра каналу були використані показники електропровідності, що омивають мембрану розчинів і провідності каналу без і в присутності поліетиленгліколю (ПЕГ) або інших неелектролітів. Емпірично була виведена формула для знаходження коефіцієнта заповнювання каналу ПЕГ-ами чи ін. молекулами. У Бразилії були продовжені дослідження токсинів St. Aureus, E.Coli, V.Cholerae, B.Anthracis, і ін. Особлива увага приділялася вивченню стафилококкового альфа- токсину, його здатності пропускати полімерні молекули (поліетиленгліколі і ін.) І розпізнавати проходить молекулу.

Була показана можливість використання різних ПЕГів з двох виходів, вбудованого в біслойну мембрану білкового каналу, для оцінки діаметра і геометрії його водної пори. Запропоновано метод багаторазового посилення чутливості каналу (роздільної здатності) шляхом застосування гранично високих концентрацій солей (4М КСl і ін.) В омивають мембрану буферних розчинах. Завдяки цьому поодинокі нанопори, сформовані альфа стафілотоксіном в ліпідних бішару можуть служити аналогічно мас-спектрометрів для полімерних молекул. Роздільна здатність досягає 40 Та, ​​що може бути покладено в основу виготовлення нанопорових секвенаторов ДНК нового покоління. У співдружності з електрофізіології Японії метод полімерного зондування був застосований для вивчення каналу CFTR.




Повернення до списку