Народився Юзепчук Сергій Васильович (28.01.1893 - 1959)

Народився Юзепчук Сергій Васильович (28.01.1893 - 1959) - ботанік, флорист і систематик. Доктор біологічних наук (1941), професор, фахівець з картоплі (Solanum tuberosum).

Початкову освіту здобув у Орлі, а пізніше в Олександрівській гімназії в Ризі, яку закінчив із золотою медаллю в 1911 році. Восени того ж року зарахований студентом Санкт-Петербурзького університету на біологічне відділення фізико-математичного факультету, який успішно закінчив у 1918 році.

В університеті він активно брав участь в роботі ботанічного гуртка, слухав лекції відомих ботаніків Н. А. Буша, В. Л. Комарова. У 1915-1916 роках брав участь в експедиції в Тверську губернію з метою вивчення флори і рослинності лугів. У 1916-1917 роках під керівництвом ботаніка Гарольда Ліндберга працював в гербарії м. Гельсингфорса над вивченням складних в таксономічному відношенні родів Манжетка (Alchemilla) і Кульбаба (Taraxacum). Влітку 1917 року він повернувся в Тверську губернію для продовження вивчення манжеток і кульбаб в польових умовах. У 1918-1919 роках. працював в Москві лаборантом в Комітеті у справах винаходів при ВРНГ. В цей же час він займався вивченням роду Дріада (Dryas) і в 1919 році опублікував про нього роботу, яка привернула увагу ботаніків.

У травні 1919 року він отримав посаду молодшого консерватора в Петербурзькому ботанічному саду (з 1931 року - БІАН імені В. Л. Комарова), в якому пропрацював майже все своє подальше життя. До 1925 року він був куратором відділу Кавказу Гербарія Ботанічного саду, а пізніше став завідувачем відділу європейської частини СРСР.

Брав участь в двох подорожах по Центральній і Південній Америці, звідки їм було привезено безліч нових видів рослин сімейства Пасльонові для подальшого вивчення. Перша подорож (1926-1929) проводилося за завданням Н. І. Вавилова, маршрут пролягав по Бразилії і Чилі. Друга експедиція (1947) прямувала до Бразилії для спостереження сонячного затемнення, керував поїздкою директор Пулковської обсерваторії А. А. Михайлов.

Крім того, Сергій Володимирович багато подорожував по території Радянського Союзу. Він побував на Кавказі, в Криму, Казахстані, на Кольському півострові, Уралі. З усіх поїздок він привозив великий гербарний матеріал, а також насіння рослин для посадки в оранжереях Ботанічного інституту.

Як флорист-систематик брав участь в обробці ряду сімейств для 30-томної «Флори СРСР» (1934-1964). Сергій Васильович тривалий час займався викладацькою діяльністю в ленінградських вузах, читав студентам спеціальні курсиː «Географія рослин», «Вищі рослини», «Методика досліджень» та ін. В 1920-1923 роках - асистент кафедри ботаніки в Педагогічному інституті імені Некрасова; в 1924-1925 роках асистент-викладач в Ленінградському університеті; в 1927-1929 роках працював у Всесоюзному інституті прикладної ботаніки і нових культур; в 1929-1931 роках - консультант Всесоюзного інституту каучуку і гутаперчі; в 1938-1941 роках - доцент кафедри морфології і систематики ЛДУ імені А. А. Жданова; в 1942-1944 роках в евакуації в Казані, працює в Раїфському дослідному лісництві; 1944-1948 роках - професор і завідувач кафедри морфології і систематики ЛДУ.

Він часто і охоче надавав консультації своїм колегам по складним професійних питань. Їм було написано понад сто наукових робіт, на які в своїх дослідженнях продовжують посилаються ботаніки багатьох країн світу.