Фісташка - нова культура для довгострокового, але надзвичайно перспективного бізнесу

Перегляди: 2824
17.08.2021
Фісташка - нова культура для довгострокового, але надзвичайно перспективного бізнесу

Фісташка справжня або фісташкове дерево (лат. Pistácia véra, родина Сумахові) – вічнозелене або листопадне багатостовбурне дерево (за певних кліматичних умов – кущоподібна рослина) заввишки 3–10 м, з широкою кулястою кроною. Ця рослина добре відома у світі завдяки своїм поживним та надзвичайно корисним плодам  фісташковим горіхам, а також як джерело цінної фісташкової жирної олії, дуже міцної і твердої високоякісної деревини, дубильних і смолистих речовин, таніну та інших важливих продуктів.


Згідно з твердженням вчених, фісташки належать до найстаріших квітучих культур на нашій планеті, де вони існують вже близько 80 мільйонів років і об'єднують до 20 різних видів, що відрізняються своїм призначенням (харчове, технічне, декоративне).


Батьківщиною рослини вважається територія Близького Сходу. Фісташки зростають у районах пустель і напівпустель, кам'янистих передгір'ях і низькогір'ях (500–2200 м над рівнем моря) в Африці, на півдні Європи та в Азії. Фісташкові дерева зустрічаються і в Америці, куди їх завезли у 1880-х роках, і де ареал поширення фісташок охоплює територію від Мексики до південних штатів США (Каліфорнія, Техас) включно. 


Фісташкові дерева

У дикій природі фісташки ростуть як самотні рослини, або утворюють рідколісся. Це пов'язано з їх незвичайною двоярусною кореневою системою, завдяки якій рослини можуть отримувати вологу як з ґрунтових шарів, що знаходяться на глибині 10–15 м (під час тривалої посухи), так і з поверхневих горизонтів (в період інтенсивних опадів), де їх корені розташовуються у верхньому шарі й охоплюють навколостовбурне коло радіусом до 20–25 м. Таке віддалене розростання коренів і пояснює значну дистанцію між сусідніми деревами фісташок – зімкнення рослин відбувається не кронами, а саме кореневими системами. 


Фісташка

Фісташка – рослина вітрозапильна, дводомна (для утворення плодів потрібні як жіночі, так і чоловічі екземпляри дерев). Самі ж плоди можуть утворюватись виключно на жіночих рослинах. Щоб вирощування фісташкових дерев було успішним, цю особливість обов'язково потрібно враховувати. Зазвичай для запилення 8–10 жіночих рослин цілком достатньо одного чоловічого екземпляру. Тобто, на правильно організованих фісташкових плантаціях кожне 11-е дерево в ряду – чоловіче. 


Фісташки

Цвітіння фісташок відбувається у квітні – травні, коли на гілках дерев з'являються привабливі жовто-червоні, деколи зеленкуваті чи фіолетові суцвіття-волоті, з яких потім формуються грона плодів-кістянок, відомих під загальновживаною назвою «фісташкові горіхи». Середня довжина горішків становить близько 25 мм. Під час достигання (серпень – вересень)  ядро, вкрите зверху тонкою ледь рожевою чи світло-коричневою шкіркою, набуває зеленого кольору, а шкаралупа – світло-бежевого. Як тільки плід достигне, стулки його шкаралупи з тихим тріском наполовину відкриваються, тому в Ірані фісташкові горіхи ще називають «горіхами, що посміхаються», а в Китаї вони відомі як «горіхи щастя». 


Фісташкові горішки

Достигання плодів відбувається неодночасно, в 2–3 етапи. Раніше за решту дозрівають горіхи в нижній частині грон, тому їх збирають найпершими. Потім настає черга плодів із средньої частини. Останніми збирають горішки, що лишились біля основи. 


Збирають врожай у вечірній, нічний або ранковий час, поки сонячні промені не встигли нагріти листя дерев. Спекотного полудня листя фісташок рясно вкривається ефірними оліями, які у значній кількості перетворюються на сильний алерген для людини і, внаслідок токсичної дії, можуть завдати істотної шкоди здоров'ю (викликати запаморочення, втрату свідомості тощо).


Зібрані плоди очищують від плодоніжок і добре просушують на протязі, у затінку, захищеному від прямого сонячного проміння місці. Щоб нейтралізувати можливий негативний вплив фітинової кислоти, яка міститься у фісташках, застосовують технологію замочування їх у сольовому розчині з подальшим підсушуванням або підсмажуванням.


Фісташкові горіхи

З усіх видів фісташки найвідомішою, завдяки своїй комерційній цінності, є фісташка справжня. З давніх часів проводилося її цілеспрямоване культивування, внаслідок чого рослина, яка відпочатку зростала на території Персії, поширилася на усій території від Близького Сходу до узбережжя Середземного моря.


Значна харчова цінність і тривалий термін зберігання сприяли тому, що фісташкові горіхи перетворились у незамінний продукт для мандрівників, дослідників і торговців. Сьогодні плоди фісташки добре відомі в усьому світі як джерело антиоксидантів, білка, клітковини, вітаміну В6, тіаміну (В1), міді, марганцю, магнію, фосфору та інших вкрай необхідних для организму елементів. 


Фісташки

Цей висококалорійний і дієтичний продукт – один з найдорожчих на світовому ринку. Ціна фісташок утричі вища за вартість волоських горіхів і в чотири рази переважає вартість мигдалю, тому вирощування фісташкових дерев – це надзвичайно перспективний і високорентабельний бізнес, популярність якого зростає з кожним роком. 


Дерева, що досягли віку господарського плодоношення, здатні приносити прибуток більше 26 тис. доларів з 1 га. До того ж культура має унікальну здатність не тільки рости в умовах посушливого клімату, на кам'янистих схилах, засолених, виснажених, деградованих і малопридатних для інших рослин землях, але й рекультивувати їх – покращувати структурованість ґрунту, виконувати ґрунтозахисну та водоохоронну роль. 


Саджанці фісташки

З огляду на те, що селекціонерами виведені нові морозостійкі та великоплідні сорти фісташки, ідея вирощування цієї культури навіть в умовах помірного клімату, де влітку переважає спекотна й посушлива погода, виглядає дуже привабливо.


Закладення фісташкових плантацій – це можливість у перспективі отримувати стабільні прибутки для багатьох поколінь, оскільки дерева ростуть і плодоносять понад 400 років, до того ж з плином часу їхня врожайність тільки збільшується з року в рік. 


Сучасні фісташкові сорти здатні зростати і давати врожаї в температурному діапазоні від –25°С до +45°С, що робить її однією з найбільш перспективних і прибуткових культур для широкої кліматичної зони. 


Фісташки

Фісташковий бізнес з використанням сортових рослин – це довгостроковий проект, оскільки перші плоди почнуть з'являтися лише на 6–8-річних саджанцях. Щеплені деревця фісташки, залежно від віку, дають в середньому від 0,5 до 3 кг горіхів, а перший урожай (більше 5 кг з одного дерева) можна буде зібрати через 10–15 років після посадки.


Максимальна врожайність 20–25-річної фісташки складає 6–8 кг. Саме тому в регіонах з теплим і помірним кліматом практикують змішані (через ряд) посадки фісташки й мигдалю. Оскільки мигдаль починає плодоносити в 3-х – 4-х-річному віці, то він допоможе набагато раніше отримувати дохід від вкладених інвестицій.   


Мигдаль

Повернути частину капіталовкладень до початку плодоношення дерев (у перші вісім років), з метою підвищення рентабельності плантації і прискорення отримання прибутку, вдається за рахунок вирощування у міжряддях просапних посухостійких культур (крім зернових!): баштанних, гороху (нуту), льону, арахісу. Коли саджанці фісташки виростуть заввишки 0,4–0,5 м, можна вирощувати у міжряддях такі продуктивні культури як крокіс, конюшину, люцерну. 


Щоб захистити молоді посадки саджанців фісташки від потрав, вдаються до створення по периметру ділянок живоплоту з таких культур як шипшина, маслинка срібляста чи інших колючих чагарників, які не потребують особливого догляду. З огляду на те, шипшина плодоносить упродовж 20–25 років, її їстівні плоди (як і ягоди маслинки сріблястої) можна використовувати не лише у власних потребах, але й реалізовувати на ринку, де вони користуються чималим попитом. Це ще одна можливість отримати додатковий дохід.


Саджанець фісташки

Для облаштування фісташкової плантації потрібно обирати сонячні ділянки з пухкою, добре дренованою, багатою на кальцій землею. І хоча кращими ґрунтами для фісташок є сіроземи, легкі та середні суглинки з високим (до 80%) вмістом піску, ця культура здатна приносити дохід навіть на малопродуктивних, щебнистих, непридатних для інших рослин землях (6 < рН < 8). Дуже важливо враховувати, що для коріння фісташки надмірна кількість і застій вологи в ґрунті, а також надлишковий вміст у засолених землях інших солей, крім кальцієвмісних, є згубними. 


Фісташкова олія

Перший технологічний етап складається з обробітку ґрунту на ділянці – оранки та чизелювання. Це також створить умови для вирощування культур у міжряддях. Правильну закладку плантації забезпечують шляхом попередньої розмітки місць посадки саджанців за допомогою кілочків по схемі 6 м х 8 м, що дозволяє розмістити на одному гектарі до 208 дерев. 


Найбільш вдалий спосіб вирощування фісташки – шляхом щеплення (окуліровки) сортового матеріалу прищепи, взятої в розпліднику, на дикорослу підщепу. Окуліровка здійснюється на 3-х – 4-х річних рослинах. У перші роки після посадки саджанців та щеплення дуже важливо уникнути утворення в них кущоподібної форми і сформувати деревоподібні рослини з чітко вираженим штамбом заввишки до 1 м. 


Прищепа на дикорослій фісташці

Стабільно високі врожаї фісташок гарантує посадка на плантації кількох різних сортів, які відрізняються строками цвітіння та плодоносіння. Це допоможе уникнути паузи в отриманні врожаю, оскільки кожен певний сорт має власну періодичність плодоношення. 


У деяких сортів період плодоносіння може тривати 2–3 роки, після чого виникає однорічна перерва (наприклад, середньоазійський високоврожайний сорт «Альбіна» середнього строку дозрівання; великоплідні сорти іранського походження «Врожайна» та «Ласунка»). Представники інших сортів можуть «робити паузу» через 1–2 роки. До того ж усі сорти мають і різну біологічну продуктивність.   


Хоча фісташка належить до посухостійких культур, забезпечення рослин достатньою кількістю вологи вливає не лише на продуктивність їх росту, але й на рівень урожайності. Післяпосадковий полив підщепи становить приблизно 1,5–2 л на одну рослину. 


Якщо в літній період кількість опадів мінімальна, то перші два роки, поки не сформується і достатньо не зміцниться коренева система саджанців, такі поливи слід проводити все літо, 3–5 разів на місяць. Рослини, які досягли дворічного віку й старші поливів не потребують.   

  
Удобрювати фісташкові дерева, що ростуть на виснажених землях, рекомендується не частіше, ніж один раз на три роки (під час весняного обробітку ґрунту). Якщо плодоношення рослин ще не настало, то на 1 га фісташкової плантації досить внести у пристовбурні кола дерев (з розрахунку, що площа внесення для кожної рослини становить близько 16 м2): 100–150 кг азотних добрив, 75–100 кг фосфорних і 15–20 кг калійних. Для рослин, що досягли 15-річного віку і старших, ці дози збільшуються до: 300–400 кг/га азотних добрив, близько 300 кг – фосфоровмісних і 50–75 кг калійних.   


Фісташки

Догляд за фісташками проводиться регулярно і передбачає агродогляд за ґрунтом (максимальне збереження й накопичення вологи, видалення бур'янів, розпушування поверхневого шару), підживлення рослин добривами та дбайливе ставлення до самих дерев, зокрема своєчасне і правильне формування крони.


Фісташки надзвичайно світлолюбні, тому видалення всіх пагонів, що ростуть всередину крони – це запорука підвищення врожайності дерев. Формування чашоподібної крони покращує рослинам доступ повітря і сонячного світла, що сприяє інтенсивному фотосинтезу вегетативної маси культур і підвищенню їх продуктивності.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений