Серед сучасних методів вирощування культур гідропоніка посідає особливе місце як екологічно безпечна, ресурсозберігаюча технологія зі значним потенціалом, подальший розвиток і вдосконалення якої допоможе вирішити глобальні проблеми людства, зокрема й найбільш важливу серед них – забезпечення продовольством дедалі більшої кількості людей. Якщо на початку ХХ-го сторіччя населення нашої планети складало 1,5 мільярди, то сьогодні воно вже сягнуло 8 мільярдів.
Така ситуація вимагає подальшого підвищення продуктивності в аграрному секторі, що в умовах застосування традиційних технологій призвело до інтенсивного використання добрив та пестицидів, які насичують ґрунт небезпечними хімічними речовинами. Внаслідок кліматичних змін величезні території, відведені під землеробство, страждають від посухи. Генетично модифіковані продукти не здатні повністю забезпечити споживчий ринок, а їх вплив на наш організм не можна вважати повністю вивченим. Всі ці фактори підтверджують необхідність пошуку нових, ефективніших методів вирощування культур, одним із яких може стати гідропоніка.
Історія виникнення гідропоніки пов’язана з багатовіковими дослідженнями вчених, під час яких було проведено безліч експериментів, які дозволили визначити оптимально збалансований поживний склад для забезпечення життєдіяльності рослин. Як виявилося, ґрунтове середовище для культур не є обов’язковим, а найбільше значення в їхньому живленні мають такі елементи: азот, калій, фосфор, кальцій, магній, залізо, сірка. Рослини успішно ростуть і розвиваються, якщо їхня коренева система контактує з водним середовищем, де у правильно складених пропорціях містяться всі необхідні речовини. Цей факт став підґрунтям для розвитку гідропоніки як нового методу рослинництва.
Нині гідропонна технологія є загально визнаною та широко застосовується в багатьох країнах світу. Лідерами в цій сфері є такі країни як Нідерланди, Франція, Великобританія, Ізраїль, Канада, Австралія, де протягом кількох десятиліть експериментальним шляхом винаходили та розробляли більш досконалі, адаптовані до місцевих умов та певних вимог споживчого ринку способи позаґрунтового вирощування культур. Врешті виникли кілька напрямків, які відрізняються між собою технологічними особливостями: типом використовуваного субстрату (або ж повною його відсутністю), рівнем технологічності процесу (низько- або високотехнологічний, з комп’ютерним управлінням), масштабами виробництва (промислове чи невелике фермерське господарство) тощо.
Нідерланди – країна, де створені передові технології та вирощуються найкращі гідропонні культури, добре відомі не лише в державі, а й далеко за її межами. Нідерландські квіти, вирощені із застосуванням гідропонних технологій, дуже популярні та незмінно користуються значним попитом у всьому світі. Нідерланди залишаються найбільшим постачальником квіткових рослин на світовому ринку, а виробництво квіткової продукції є дуже важливою галуззю в народному господарстві країни. Це особливо вражає, якщо взяти до уваги кліматичні особливості Нідерландів – холодний і тривалий зимовий період з короткими та нечисленними сонячними днями. У таких умовах теплиці мають забезпечувати рослинам додатковий підігрів та освітлення.
Масштаби розвитку гідропоніки, як способу рослинництва в Нідерландах, пояснюються сумним результатом руйнівної діяльності людини, коли культивування сільськогосподарських рослин впродовж багатьох століть призвело до ерозії ґрунтів, їх руйнування, а також накопичення в них хвороботворних організмів. Врешті традиційне рослинництво перетворилося на дуже ненадійний та ризикований вид трудової діяльності. Тому в 70-ті роки минулого століття нідерландські фермери поступово перейшли на гідропонні технології, які виявилися для них перспективнішими та прибутковішими за традиційні. Гідропоніка дозволила повністю знизити ризик втрати врожаю внаслідок несприятливих умов довкілля, уникнути можливих ґрунтово-генетичних захворювань культур та підвищити рівень рентабельності виробництва.
Основний об’єкт інвестиційних вкладень нідерландських фермерів, що забезпечує їм стабільний дохід – це сучасні теплиці, обладнані із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій, здатних контролювати та регулювати температурний, вологий режим, рівень вуглекислого газу, ступінь і тривалість освітлення, проводити моніторинг поживних речовин, а також керувати системою змішування й подачі живильного розчину до рослин. У поєднанні з працьовитістю та професіоналізмом рослинників такі інвестиції є гарантом досягнення фінансового успіху цієї галузі в масштабах усієї держави.
Значну допомогу та підтримку приватним тепличним господарствам надає уряд Нідерландів, завдяки якому в країні створені й функціонують науково-дослідні центри. Науковці таких центрів займаються розробкою нових, більш досконалих методів гідропоніки, визначають оптимальні формули поживних розчинів для різних культур на певних стадіях їх зростання. У своїй діяльності вони тісно співпрацюють із власниками тепличних господарств, а також у разі потреби надають їм допомогу. При виникненні будь-яких проблем, пов’язаних із застосуванням гідропонних технологій, фермеру достатньо проінформувати про це урядовий дослідницький центр, який одразу направить до нього експерта для огляду посівів, виявлення проблем та надання рішення щодо їх усунення. Така гармонійна співпраця рослинників і державних структур – запорука економічного успіху Нідерландів.
Подібний досвід розвитку тепличних господарств із застосуванням позаґрунтових технологій вирощування рослин існує і у Франції. Організовані урядом науково-дослідні установи проводять численні експерименти з гідропонною культивацією, порівнюють отримані результати та аналогічні показники, досягнуті при вирощуванні різних культур у традиційних ґрунтових господарствах. Підсумок передбачуваний: гідропонні методи перевершують звичайні технології за показниками зростання, врожайності та якості продукції. Саме якість сільськогосподарських продуктів дуже цінується у Франції, тому гідропоніка, як спосіб отримання органічної їжі, набуває все більше прихильників серед фермерів та громадськості. Висока конкуренція на ринках збуту сприяє активному впровадженню передових позаґрунтових технологій, що також вітається й матеріально заохочується урядом країни.
Великобританія, де кілька десятиріч тому з’явився перший із методів гідропоніки N.F.T. (техніка поживної плівки), демонструє власний алгоритм співробітництва фермерів та уряду. Центр передових гідропонних технологій знаходиться на північно-східній частині Великобританії, у Стокбрідж-Хаусі. Він фінансується не лише урядом, а й завдяки внескам фермерів, які займаються рослинництвом із застосуванням гідропоніки на комерційній основі. Принцип N.F.T. полягає у повній відсутності субстрату (гравію, щебеню, моху, деревної тріски тощо), коли рослини розміщуються безпосередньо в пластикових трубах, якими й подається поживний розчин. Завданням центру є визначення причин виникнення практичних проблем та їх вирішення, а також розробка нових гідропонних технологій, дослідження дії поживних речовин на нові культури тощо.
Задля подальшого розвитку гідропонних технологій у країні створені першокласні сучасні теплиці, обладнані комп’ютерними системами, що контролюють живлення рослин та параметри довкілля. Англійські фермери, які у своїй діяльності використовують позаґрунтові технології вирощування культур, складають гідну конкуренцію представникам інших країн на Європейському ринку.
Гідропоніка в Ізраїлі визнана найдієвішим та найбільш доцільним методом підвищення продуктивності сільського господарства дуже давно. Ізраїльтяни на практиці підтвердили високий рівень кваліфікації в галузі розробки передових агротехнологій, перетворивши пустельні землі на квітучі сади. І хоча крапельне зрошення, яке було створене й успішно впроваджене в Ізраїлі, не можна вважати гідропонним методом, проте воно було визнано одним з найважливіших досягнень у галузі землеробства за останні 35 років.
Сьогодні розвиток гідропоніки в країні досяг надзвичайно високого рівня завдяки досконалішій (порівняно з технологією поживної плівки) аерогідропоніці. Ізраїльські вчені, одним з яких був доктор Х. Софер, встановили, що в разу насичення киснем поживного розчину, який подається до коренів рослин, можна досягти більш високих темпів зростання, збільшити врожайність культур і навіть підвищити їх стійкість до різних захворювань. Особливо ефективним цей метод виявився при вирощуванні рослин із живців. Таке відкриття виявилося дуже важливим для подальшого вдосконалення гідропонних технологій, оскільки довело важливість кисню для успішного розвитку культур.
Австралія, де гідропоніку успішно застосовують вже не одне десятиріччя, перетворилась на одного з найбільших експортерів до країн Тихоокеанського регіону як постачальник рослинної продукції, вирощеної за допомогою позаґрунтових технологій. Улюблена культура, що вирощується австралійськими фермерами гідропонним методом – це полуниця.
Австралійців можна зустріти на будь-якій виставці чи конференції з гідропоніки. Вони одними з перших оцінили та впровадили цю технологію як найбільш відповідну до їх кліматичних особливостей. Сьогодні Австралія – одна з провідних країн у галузі виробництва гідропонного обладнання, і мало хто у світі може скласти їй конкуренцію.
Канада також знайшла свою нішу на ринку гідропонних культур. Сьогодні вона є значущим постачальником овочів, вирощених гідропонним способом, для Сполучених Штатів Америки. Більшість томатів, огірків, солодкого перцю, які продаються взимку в американських супермаркетах, вирощуються із застосуванням гідропоніки в Канаді. Величезні водні ресурси країни та невисока собівартість електроенергії дозволяють використовувати для гідропонного вирощування рослинних продуктів харчування величезні, ультрасучасні, високотехнологічні тепличні комплекси та отримувати високі прибутки від реалізації цієї продукції.
Поділитись в соцмережах:
