Основні помилки при переході на систему нульового обробітку ґрунту

Перегляди: 536
31.07.2019

Нульова технологія землеробства, відома як безорний метод вирощування агрокультур або no-till, набуває все більшуї популярності в сучасному сільському господарстві. Відсутність традиційної оранки в процесі обробки ґрунту має ряд переваг: покращує структурну стійкість і терморегуляцію ґрунту, допомагає зберегти в родючому ґрунтовому шарі органічні речовини і вологу, не порушує природні процеси утворення поживних компонентів, що відбуваються завдяки життєдіяльності корисних мікроорганізмів, зменшує або усуває ерозію грунтів. Крім того, підвищується ефективність процесу вирощування культур за рахунок скорочення матеріальних і трудових ресурсів (економія часу посіву, зменшення зносу техніки і витрат ПММ, зниження оплати за виконання орних робіт та ін.).


Разом з тим, орний спосіб обробки в деяких випадках теж не втрачає своєї актуальністі, і хлібороби повинні дуже уважно й усвідомлено підходити до вибору того чи іншого методу. Наприклад, на перезволожених і заболочених площах безорний метод має сенс застосовувати лише при наявності дренажу або іригаційної системи. Крім того, не можна одномоментно на всіх оброблюваних площах виключити колишні технології та впровадити метод no-till. Такий перехід повинен здійснюватися поступово. Для отримання оптимальних кінцевих результатів необхідно враховувати переваги тієї чи іншої технології в кожному конкретному випадку і вміло використовувати їх на практиці.


Сходи сої

Спочатку вибирають кілька дослідних ділянок невеликої площі (0,2  0,4 га), бажано з різним типом ґрунтів, де здійснюватимуть постійний моніторинг усіх проведених робіт, стану посівів на різних етапах їх росту і розвитку, а потім ретельний аналіз отриманих результатів. В експериментальну сівозміну включають кілька різних культур. Лише через 3  4 роки (для поливних площ), а то й через 5  6 років (на сухих землях) дослідним шляхом можна буде визначити доцільність вибору нульового методу для вирощування обраних культур на ґрунтах з конкретними характеристиками.


Рівна поверхня поля

Технологія no-till – це цілий комплекс окремих заходів, які тісно пов'язані між собою, і від точного й уважного їх виконання залежить успіх всього процесу. Вона включає підготовку ділянок, правильний вибір техніки, виду і сорту культур, сівозміни, контроль за бур'янами, шкідниками, різноманітними захворюваннями, розумний розподіл пожнивних залишків на полях та ін. Ігнорування хоча б одного з цих технологічних елементів може привести до негативного результату.


Плужна підошва

Одна з найпоширеніших помилок при переході на метод нульової технології землеробства - це недостатня підготовка посівних площ. Дуже важливо, щоб дослідні ділянки мали рівну поверхню, щоб не були сильно перезволожені чи ущільнені. З цією метою здійснюють попереднє вирівнювання мікрорельєфу. Для усунення так званої «плужної підошви», яка утворюється в місцях проходу важкої техніки і являє собою утрамбований на глибину 30  35 см шар грунту, на цих ділянках попередньо (восени) проводять глибоку оранку або чизелювання, а потім вирівнюють поверхню за допомогою культиваторів і боронуванням. Рекомендується також посів багаторічних трав (еспарцет, буркун, вика посівна) в якості грунтопокривних рослин і таких культур як рапс, що мають стрижневу кореневу систему, яка сприяє розпушуванню і покращує структурування грунту.


Ступені ущільнення ґрунту

Важливий фактор  правильний вибір, підготовка і експлуатація ґрунтообробної техніки. Найбільш поширені помилки в цьому питанні: багаторазові проходи трактора по одній і тій же колії, що призводять до ущільнення ґрунту; створення занадто високого тиску в колесах техніки під час накачування, що викликає їх надмірну твердість і відсутність пластичності при переміщенні по ґрунту; повне завантаження техніки (комбайнів, автомобілів, причепів) під час збору врожаю, що призводить до порушень ґрунтової структури під дією сили тяжіння. Найбільш зручні для цього методу малогабаритні, легкі агрегати, так як вони менш затратні економічно, мають меншу витрату пального, і, до того ж, істотно не підвищують щільність ґрунту.


Малогабаритна техніка для no-till

Під час вибору сівалки для технології no-till віддають перевагу агрегатам з дисковими сошниками. Точне розміщення посівного матеріалу кукурудзи, сої, соняшнику забезпечується сівалками з пневматичною системою висіву, а для пшениці, ячменю краще використовувати механічні сівалки, але при цьому бажано вибирати ті, у яких ширина захвату не перевищує 6 м. Крім того, слід звернути увагу на здатність сівалки працювати в різних типах грунтів (перезволожені, сухі, важкі та ін.) і легко розрізати рослинні залишки різних культур. Налаштування сівалки при роботі на легких грунтах полягає в зменшенні тиску на сошники. Для утворення рівномірного шару з мульчі, що необхідний при переході на no-till, збиральний комбайн повинен бути обов'язково оснащений соломорозкидувачем.


Ущільнення ґрунту колесами

Без правильного і повноцінного мульчування неможливо отримати хороші результати від застосування технології прямого посіву культур. Невелика кількість рослинних залишків на полях в перші роки переходу на no-till негативно відіб'ється і на врожайності. Солома, що залишилася в полі після збору врожаю, не тільки виконує захисну роль (перешкоджає вітрової та водної ерозії грунту, ускладнює розвиток бур'янів, зберігає вологу і регулює температурний обмін в ґрунті), але й служить добривом. Біомаса пожнивних залишків, розкладаючись, відновлює цінні поживні елементи в родючому шарі.


Шар мульчі з соломи

Але на поверхні землі цей процес відбувається значно повільніше, ніж під впливом ґрунтових мікроорганізмів при закладенні залишків біомаси в нижній шар. І накопичення в гумусному шарі необхідних рослинам неорганічних з'єднань не здатне забезпечити їх повноцінний ріст і розвиток. Вирішують цю проблему за допомогою додаткового внесення мінеральних комплексів, в першу чергу азотовмісних добрив (кращий спосіб обприскування живильним розчином по листу). Розкидання на поверхні ґрунту малоактивних сполук калію і фосфору не дасть бажаних результатів. Набагато раціональніше вносити ці компоненти в ґрунт під час висівання насіння, закладаючи в міжряддя на глибину до 10 см. З часом, коли відбудеться значне накопичення шару мульчі, процес розкладання стане більш інтенсивним, і відновлення живильної бази для рослин буде відбуватися швидше. Відповідно, зменшиться і їх потреба в добривах. Збільшують кількість пожнивних залишків також шляхом включення в сівозміну грунтопокривних культур. Вони, до того ж, допомагають ефективно впоратися з бур'янами.


Сходи соняшника

Боротьба з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин  дуже відповідальний етап в системі нульового обробітку грунту. Неодмінна умова для успішного впровадження no-till – це своєчасність його проведення. Щоб запобігти засміченню полів, необхідна передпосівна обробка площ гербіцидом. Марка препарату, його кількість, метод застосування – всі ці відомості в кожному конкретному випадку можуть відрізнятися. Вибір гербіцидів залежить від переважаючих на полі видів бур'янів, самих культур, рівня засміченості ділянки, кліматичних особливостей та ін.


Жнива

Перехід до нульового методу обробітку грунту має не тільки низку переваг, але й деякі недоліки. Його результативність в значній мірі залежить від професіоналізму агронома. Єдиного неухильного технологічного плану для впровадження технології no-till не існує: в кожному окремо взятому випадку необхідно враховувати місцеві умови, які диктують свої особливості застосування техніки, обладнання, іригації, добрив і пестицидів, правила дотримання сівозміни.


Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений