Пізні сходи озимої пшениці: причини та вирішення можливих проблем

Перегляди: 413
10.01.2022
Пізні сходи озимої пшениці: причини та вирішення можливих проблем

Головними ознаками, що забезпечують потенціал урожайності в озимої пшениці, є ознаки генеративної та вегетативної частин рослин. Вони формуються залежно від генетичних особливостей сорту, технології вирощування та впливу погодних факторів.


Як підтверджують практичні дослідження, для отримання високого врожаю озимої пшениці по чорному пару найкращим строком посіву є період з 25 вересня по 5 жовтня. За умови дотримання цого критерію рослини встигають розкущитися, утворити по 34 пагони, сформувати добре розвинену кореневу систему та набути високої зимостійкості, що, зрештою, забезпечить високу врожайність зерна.


Лише в тих регіонах, де переважають теплі й короткочасні зими, посів озимої пшениці доцільно проводити пізньої осені (у листопаді – грудні). У такому разі сходи з'являються навесні через 90100 днів після посіву.


Сходи озимої пшениці.jpg

Дотримання правильних строків посіву забезпечить своєчасну появу сходів і проходження рослинами трьох етапів органогенезу восени. Таким чином, пшениця входить у зиму в фазі кущіння.


У разі пізньої сівби рослини входять у зиму на першому етапі органогенезу, коли на них утворились одинтри листка. Як наслідок, навесні, при відновленні вегетації, фаза сходів продовжиться, і тоді її загальна тривалість разом із періодом зимового спокою може становити 100150 днів.


Сходи озимої пшениці.jpg

Тривалість періоду від сівби до сходів залежить від строків сівби. За даними дослідників, посів у ранні та оптимальні строки скорочує тривалість вказаного періоду порівняно з більш пізнім строком сівби на 1,52 дні.


Швидкість появи сходів залежить також від температури, вологості ґрунту і від глибини загортання насіння.


Найінтенсивніше проростання зерен озимої пшениці спостерігається при температурі +20...25°С. Однак оптимальною є температура в межах +14...16°С. За таких умов тривалість фази сходів за наявності необхідної кількості вологи в поверхневому шарі ґрунту зазвичай складає 78 днів.


У північних регіонах, при зниженні температури повітря нижче +14°С, сходи з'являються через 1415 днів і пізніше. У південних та центральних областях поява сходів у разі нестачі вологи в верхньому шарі ґрунту затримується на 1315 днів і більше.


За даними численних досліджень, проростання зерна пшениці озимої може відбуватися при вмісті в орному шарі грунту не менше 5 мм продуктивної вологи. Оптимальні умови для проростання насіння та появи сходів характеризуються запасами її у 20-сантиметровому шарі ґрунту близько 30 мм.


Озима пшениця.jpg

Пізні сходи спричинюють зменшення висоти рослин та збільшення рівня формування деяких ознак генеративної частини. Як наслідок, при пізніх сходах (друга половина грудня) врожайність озимої пшениці різко знижується, переважно через осінній стрес. Стресові умови осіннього періоду (дефіцит вологи), що призводять до пізньої появи сходів, впливають на зменшення висоти рослин, проте водночас спостерігається збільшення рівня формування деяких ознак генеративної частини.


За таких умов валовий збір зерна озимої пшениці, незалежно від забезпеченості ґрунту вологою навесні та влітку, знижується більше ніж на 30% порівняно з роками, коли восени спостерігалась сприятлива для отримання сходів та гарного розвитку рослин ситуація. Наприклад, у Херсонській області за умов сприятливої осені валовий збір зерна пшениці становить у середньому 1709 тис. т, а от за несприятливих погодних умов – лише 900 тис. т і навіть 600 тис. т. У такі роки зерна не вистачає на майбутній посів та випікання хліба. Все це завдає господарствам величезних збитків та уповільнює подальше нарощування виробництва зерна.


Практика доводить, що в роки з незначним запасом вологи на полях, відведених під сівбу озимих культур, господарства скорочують посіви пшениці, що зрештою призводить до зменшення валового збору зерна. Однак численні дослідження все ж таки показують, що за таких умов сіяти озиму пшеницю необхідно навіть у сухий ґрунт на всій запланованій площі. Тривалий період осінньої вегетації та опади, які зазвичай випадають у середині жовтня, при сівбі у сухий ґрунт, хоч і пізно, але практично завжди дають можливість отримати сходи. Іноді рослини восени починають кущитися, а за тривалої осінньої вегетації утворюють по 1,52,5 пагони й доволі непогано зимують.


Навесні часто рано відновлюється вегетація, оскільки утримується помірно тепла, волога погода, яка сприяє кущінню, укоріненню рослин та значно покращує їхній стан. У степовій зоні посіви пшениці в сухий ґрунт виправдані насамперед тим, що вони забезпечують урожай вищий, ніж ярі зернові культури.


Сходи озимої пшениці.jpg

У таких складних умовах висока ефективність забезпечується завдяки виконанню певних вимог.


1. Проводити поверхневий обробіток ґрунту. В умовах посушливої осені основною проблемою є отримання своєчасних сходів пшениці, що великою мірою залежить від якості обробітку ґрунту. Сухий грунт погано піддається обробці, що супроводжується утворенням грудок, які є однією з головних причин нерівномірної появи та зрідження сходів. За таких умов на всіх непарових попередниках необхідно проводити поверхневий обробіток виключно дисковими або комбінованими агрегатами на глибину 1012 см. Потім шляхом культивацій на глибину 5 см і каткування слід добре вирівняти ґрунт і довести до дрібногрудкуватого стану. Це сприяє збереженню вологи, більшому контакту посіяного насіння з ґрунтом та покращує умови для отримання сходів.


2. Перенести сівбу на більш пізній період. На полях, де вологи в ґрунті достатньо для отримання сходів, сіяти пшеницю необхідно у оптимальні для кожної зони строки. Якщо ґрунт у цей період сухий, то сіяти в оптимальні терміни не слід, оскільки в разі тривалої відсутності дощів частина насіння втрачає схожість, внаслідок чого отримуємо зріджені сходи. Тому в роки, коли рівень вологи в ґрунті недостатній, сіяти пшеницю необхідно пізніше, в допустимі для цієї зони строки. Погода в цей період стає прохолоднішою, і насіння не псується, що дозволяє уникнути зрідження сходів. Сіяти слід до дощів, інакше сівба, а разом з нею і сходи, затримаються на 57 днів, а це, своєю чергою, негативно вплине на осінній розвиток рослин. 


Сіяти пшеницю в напівсухий ґрунт досить небезпечно, особливо за ранніх строків сівби. У цьому разі вологи може вистачити лише набухання чи проростання насіння. Надалі проросле насіння в умовах підвищеної температури та нестачі вологи виснажується й псується. І якщо навіть згодом випадуть дощі, значна частина насіння не дасть сходів, тому отримаємо зріджені сходи, а в окремих випадках навіть повну їх загибель.


3. Сіяти сорти, адаптовані до пізніх строків сівби. При посіві озимої пшениці в сухий ґрунт у допустимі та пізні строки, найвищі врожаї забезпечують сорти, яким властивий інтенсивний осінній розвиток та які слабо реагують на скорочення тривалості дня, мають компенсаційні властивості й здатні утворювати більше продуктивних стебел з пагонів весняного кущіння. Такі сорти, в разі запізнення з посівом та утворення пізніх сходів, забезпечують кращий урожай, ніж сорти, які восени повільно розвиваються. Для кожної зони є свої сорти. Сорти інтенсивного типу, особливо напівкарликові, не придатні для пізніх посівів у сухий ґрунт.


4. Збільшити норму висіву насіння. В умовах достатньої вологи в ґрунті, озима пшениця при непарових попередниках забезпечує найвищу врожайність при нормі сівби 5 млн. схожих зерен на 1 га. Восени на таких посівах налічують 300380 розкущених рослин на 1 м2. Але в умовах посушливої осені при сівбі пшениці нормою 5 млн/га формуються розріджені посіви, в яких навесні налічуються лише 200220 нерозкущених рослин на 1 м2. Такі посіви неспроможні забезпечити задовільний врожай, тому в більшості випадків ці площі пересіюють. Отже, при сівбі в сухий ґрунт або в пізні терміни норму висіву пшениці слід збільшувати до 6 млн. схожого насіння на 1 га, щоб весною отримати не менше 300 розкущених рослин на 1 м2. Це потребує посіву більшої кількості зерна, але забезпечує достатню щільність стеблестою, виключає пересівання навесні, підвищує врожайність на 57 ц/га і більше.


5. Зменшити глибину загортання насіння. У разі посіву пшениці в сухий ґрунт, насіння необхідно закладати не глибше 34 см. Це дозволить отримати більш ранні сходи й сильніші рослини, ніж при сівбі на глибину 56 см, що має неабияке значення при пізніх сходах. І навпаки, на полях чорного пару, де волога в такі роки зберігається на глибині 89 см, потрібно сіяти глибше ніж зазвичай, але сіяти у вологу землю, навіть на глибину 89 см, великі зерна.


6. Протруїти насіння специфічними препаратами, які не знижують їх схожості в умовах тривалого перебування в сухому ґрунті та не уповільнюють їх проростання після випадання дощу. Найбільш дієвими для цього є препарати, які не лише захищають насіння від хвороб, але й стимулюють зростання рослин та збільшують кількість продуктивних стебел. Таким препаратом, наприклад, є стимулятор росту Вимпел-К. Бурштиново-гуматний комплекс, що входить до його складу, активізує виробництво аденозинтрифосфорної кислоти, завдяки чому посилюється клітинне дихання рослини та покращується засвоєння кисню клітинами. Як наслідок, стійкість рослин до посухи зростає на 2530%.


7. Вносити добрива до сівби та навесні. Зважаючи на пізні сходи пшениці, необхідно стимулювати зростання рослин як восени, так і навесні, щоб створити достатню густоту стеблестою та значну наземну масу. Для цього потрібно внести добрива під час основного обробітку ґрунту. До відновлення вегетації посіви необхідно підгодувати азотними та мікродобривами, які дозволяють збільшити врожайність від 5% й більше, а також покращують якість зерна. Варто відзначити, що багато мікроелементів також сприяють ефективнішому засвоєнню макроелементів. Раннє підживлення стимулює кущіння рослин і збільшує щільність стеблестою. Підживлення таких посівів після відновлення вегетації є менш ефективним, особливо в умовах пізньої весни, оскільки верхні шари ґрунту швидко висихають і добрива до випадання дощів не використовуються. Рослини тривалий час залишаються без достатнього забезпечення поживними речовинами, що уповільнює їх зростання, а крім того, формується мало продуктивних стебел.


Сходи озимої пшениці.jpg

8. Посіви пшениці, які восени не розкущилися, боронувати не слід, оскільки це призводить до зрідження стеблестою та недобору зерна. Якщо грунт пухкий або спостерігається випирання рослин, то такі посіви краще закоткувати. Це допоможе зруйнувати щілини, забезпечить кращий контакт коренів із ґрунтом, що сприятиме росту вузлових коренів та зменшить відмирання рослин на 1520%.


9. Захист рослин та інші заходи для догляду за посівами проводяться відповідно до вимог традиційної технології. Живлення посівів та захист від бур'янів, шкідників і хвороб усувають недоліки осіннього розвитку рослин. Хороший догляд навесні за слабо розвиненими з осені посівами дає можливість рослинам утворити значну наземну масу, добре розвинену кореневу систему та сформувати 450500 продуктивних стебел на 1 м2, що зумовлює отримання майбутнього високого врожаю зерна.    


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений