Система нульового обробітку землі або «No-Till» технологія

Перегляди: 1454
01.07.2021
Система нульового обробітку землі або «No-Till» технологія

«No-Till» технологія – це сучасна модель обробітку землі, під час якої ґрунт не обробляють традиційним і звичним для нас механічним способом за допомогою оранки, а вкривають мульчею (подрібненими рештками рослинних культур).


Не варто сприймати систему нульового землеробства спрощено, виключно як відмову від оранки, оскільки цей метод являє собою складну технологічну модель, що вимагає унікальних знань, наявності висококваліфікованих фахівців і спеціальної техніки. Тому отримати позитивний ефект внаслідок застосування нульового обробітку землі можна лише за умови системного й комплексного підходу.


Проте, як доводить практика, застосування «No-Till» технології істотно знижує витрати на проведення сільськогосподарських робіт, оскільки за такого методу обробітку полів зменшуються трудовитрати та економиться значна частина паливних ресурсів.


No-Till технологія землеробства


Історія виникнення нової системи землеробства


Започаткував цютехнологію Іван Євгенович Овсинський (1856–1909 рр.), видатний український вчений-агроном, піонер вітчизняного безплужного землеробства. Ще в далекому 1871 році він розпочав практичні експерименти із застосуванням мульчі на полях без попередньої оранки, на півстоліття випередивши таким чином у цій галузі своїх північноамериканських колег. (У 1940-х роках цю ж ідею нульової технології обробки поля став вивчати та запрваджувати фермер з Огайо в США Едвард Фолкнер).


Овсинський застерігав аграріїв від безпідставного застосування мінеральних добрив і цілком аргументовано відмовився від хімпрепаратів, створивши нову систему нульового обробітку землі, яка нині класифікується як органічна. Свій досвід, спостереження й висновки автор технології описав у книзі «Нова система землеробства», яку перевидавали тричі, оскільки вона користувалась неабияким попитом серед аграріїв.


Експерименти з безвідвальним способом обробітку землі через певний час продовжились в Україні. Після отримання перших позитивних результатів цей метод поступово стали впроваджувати в господарствах інших союзних республік, однак внаслідок браку фахових знань, через відсутність матеріально-технічної бази та низьку якість обладнання, технологія застосовувалась вибірково, тому ефективність її була невисокою.


Називати впроваджуваний метод повністю «нульовим» було б не зовсім вірно, оскільки найчастіше землю обробляли за допомогою плоскорізу (без перевертання земельного шару). Навіть до цього часу чимало аграріїв, кажучи про «No-Till» технології, помилково мають на увазі звичайний безвідвальний спосіб обробітку землі, що насправді є неправильним. Тому, перш ніж починати впроваджувати дану технологію, слід насамперед уважно вивчити її основи.


Готовим почву по системе no-till.jpg

Головною перевагою, яку дає застосування нового методу, є краще збереження вологи у ґрунті (оскільки не проводиться розпушування землі), тому технологія «No-Till» найчастіше застосовується в посушливих регіонах і на полях зі складним рельєфом, де традиційний спосіб оранки практично неможливий.


Сьогодні система нульового обробітку ґрунту застосовується лише на 6,8% усіх орних площ в світі. Технологія «No-Till» отримала визнання та значно розповсюдилась у Сполучених Штатах Америки (близько 21% посівних площ), де допомагає запобігти нищівним наслідкам вітрової ерозії, в Канаді (понад 57%), як метод збереження вологи у степових районах, а також у Бразилії, Аргентині, Парагваї та значною мірою в Австралії. 


На вищезгадані країни припадає приблизно 95% усіх площ, що обробляються за новітньою технологією «No-Till». В Європі цей метод впроваджено лише на 3% орних земель.


Мульчування за технологією No-Till.jpg


У чому полягає нова технологія


Дослівно «No-Till» перекладається з англійської мови як «не орати».


Аграріям давно відомо, що механічна оранка найчастіше спричинює ерозію ґрунту, а метод «No-Till» дозволяє уникнути цієї проблеми, оскільки він передбачає щадну обробку землі. Саме можливість зберегти цілісність плодючого шару, не порушуючи структуру ґрунту, є наріжним каменем та найважливішим фактором нової технології.


У разі використання технології «No-Till» стерня, що залишилася на полі, не спалюється і не заривається в землю, а разом з усіма органічними рештками подрібнюється до певного розміру й рівномірно розподіляється по полю у вигляді мульчі. Тому головною вимогою в застосуванні нульового обробітку землі є її рівна поверхня.


Технологія No-Till.jpg

Досить товстий шар мульчі, що вкриває ґрунт, створює на полях надійне захисне покриття, зберігаючи та відновлюючи плодючий верхній шар, який дозволяє зберігати вологу. Мульча також чудово захищає ґрунт від вітрової ерозії, не дає проростати бур'янам і сприяє утворенню активної мікрофлори з великою кількістю мікро- та макроелементів, які забезпечують високу врожайність культур.


Крім того, оскільки всі пожнивні рештки залишаються на поверхні, у ґрунті збільшується кількість гумусу, зростає рівень фосфору, відновлюється родючість землі, а завдяки тому, що витрати на паливо при використанні системи нульового обробітку значно знижуються, то відповідно скорочується й кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу. Разом з тим відбувається явна економія ресурсів, оскільки зменшуються амортизаційні витрати, і це ж своєю чергою безумовно позитивно впливає на прибутковість.


Вчені підрахували, що застосування технології «No-Till» скорочує витрати на оплату праці в 1,6 раза, на паливно-мастильні матеріали – у понад 2,2 рази, а на обладнання – майже в півтора рази. Водночас загальна врожайність підвищується мінімум у три рази, а виробничі витрати скорочуються в цілому на 12%.


Технологія землеробства No-Till.jpg

Не слід забувати й про таке актуальне на сьогодні питанні як екологія, адже відмова від прямої оранки значно зменшує викиди шкідливих газів внаслідок мінімального використання сільськогосподарської техніки.


Окрім того, завдяки застосуванню технології «No-Till» вода в природних джерелах значно чистішає внаслідок зменшення загальної забрудненості полів хімічними речовинами. До того ж через зниження рівня вуглецевих виділень з ґрунту нормалізується баланс атмосферного вуглецю, а також зменшується ризик опустелювання та деградації ґрунту.


Як не прикро, в системи «No-Till» є й свої недоліки. Вона досить складна, оскільки вимагає високої кваліфікації агрономів і суворого дотримання технології, яка повинна враховувати кліматичні та погодні умови, особливості ґрунту, наявність шкідників та багато інших чинників. Крім того, для проведення сільськогосподарських робіт за цією технологією необхідно мати спеціальне обладнання й техніку.


Система нульового обробітку землі.jpg

На жаль, цю технологію неможливо застосовувати у вологих зонах і заболочених місцях (без попередньо створеної ефективної дренажної системи). Крім того, ця технологія вимагає рівної поверхні полів, щоб насіння розподілялося рівномірно й закладалось на однакову глибину.


Також серед недоліків варто зазначити те, що застосування системи «No-Till» вимагає додаткового біохімічного захисту рослин, оскільки під мульчею та у верхньому шарі ґрунту накопичується значна кількість шкідників і патогенів (грибків, вірусів, бактерій).


Нульова система обробітку ґрунту здатна спричинити деактивацію процесу нітрифікації амонійного азоту, що врешті впливає на накопичення токсичного амонію в ґрунті (в лужному середовищі це аміак), який може виявитися згубним для кореневої системи культурних рослин (особливо на початку вегетаційного періоду).


Технологія нульового обробітку землі.jpg

В Україні технологію No-till успішно застосовують агрофірми Кіровоградської, Тернопільської та Житомирської областей. Керує процесом заслужений працівник сільського господарства Михайло Пилипович Дяченко, який має стаж роботи агрономом понад сорок років.


З 2006 року його агрофірма почала використовувати метод нульової системи обробітку полів, яка зараз застосовується на загальній площі близько восьми тисяч гектарів. Господарство має високу рентабельність, швидко розвивається і демонструє кращі показники в регіонах з вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої та багаторічних трав.


Технологія прямого посіву культури.jpg

Отже, новий спосіб землеробства розвивається! Повільно, важко, проте існує вже досить багато прикладів, коли українські фермери, що використовують технологію "No-till", отримують набагато вищі результати, ніж при традиційному способі обробітку землі.



Працювати традиційно чи обрати нову технологію?


Так склалось, що більшість сучасних аграріїв сприймають систему землеробства «No-Till» як технологію для лінивих. Мовляв, а що ж там робити? Ну, посіяв. Ну, зібрав. Ось і вся робота.


Технологія «No-Till»

Насправді, щоб отримати хороший урожай, застосовуючи технологію «No-Till», аграріям слід спочатку досконало оволодіти цим методом, вивчити досвід тих, хто вже не один рік працює за нульовою технологією, а також зуміти застосувати набуті знання, адаптувавши їх саме до власних умов землеробства. А це, погодьтеся, не так просто.


Поділитись в соцмережах:

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений