Як швидко й легко визначити врожайність зернових

Перегляди: 1040
19.07.2021
Як швидко й легко визначити врожайність зернових

Напередодні збирання врожаю та у пору жнив агрономам важливо знати урожайність вирощуваних культур на кожній площі ще до того, як на поле зайдуть комбайни. Існує зручний спосіб розрахунку цього показника для зернових культур на корені, який не потребує багато часу чи спеціальних інструментів.


Коли науковці виводять нові сорти сільськогосподарських культур, проводять їх випробування, інші дослідження, вони визначають різноманітні параметри, пов’язані з розвитком рослин та їхніми якостями, важливими для подальшого товарного виробництва продукції. Але дослідні ділянки часто бувають невеликої площі – подекуди лише по кілька десятків квадратних метрів. Тоді як частину отриманих під час дослідів показників необхідно приводити до стандартних значень – певних одиниць на гектар. До того ж, буває потреба визначення таких показників ще до збирання врожаю. Для цього розроблені спеціальні методи і формули. Серед них – і визначення врожайності рослин, які ще тільки достигають. Такі методи стануть у пригоді й агрономам-практикам, які працюють на виробництві.


Про те, як підрахувати врожайність будь-якої зернової культури просто в полі, розповіла очільниця випробувальної лабораторії, експерт в області біотехнологій та екологічних досліджень продукції Інституту агробіології Ірина Подгурська. Для цього знадобиться лише рулетка, нескладна формула і п’ять хвилин часу.


Відміряти площу для підрахунку можна за допомогою звичайної рулетки


– Щоб знати, скільки центнерів зерна буде зібрано з гектара, нам необхідно розрахувати масу зерна, зібраного з однієї типової ділянки на полі, та перерахувати її на 10 тис. кв. м, – пояснює Ірина Подгурська.


Щоб дізнатися урожайність зернової культури у центнерах на гектар, треба визначити урожайність  на чверті квадратного метра і перевести отриманий результат у стандартні одиниці (ц/га) за формулою: (АхБхВ) / 2500.  


Букви у цій формулі відповідають наступним показникам:


  • А – кількість продуктивних стебел на 0,25 кв. м;


  • Б – озерненість колоса;


  • В – маса тисячі насінин в грамах;


  • 2500 – коефіцієнт для переведення отриманого результату в центнери на гектар. 


Щоб підрахувати кількість продуктивних стебел (показник А), на полі обирають типову ділянку, де рослини не занадто загущені, але й не розріджені. На ній відміряють квадрат площею 0,25 кв. м. Сторони такого квадрату мають довжину 50 см. Зробити необхідне вимірювання легко за допомогою звичайної рулетки. 


Визначення за допомогою рамки площі для підрахунку кількості продуктивних стебел


Якщо подібні розрахунки треба проводити на багатьох полях, зручніше користуватися своєрідним шаблоном – саме такий зазвичай застосовують науковці. Він являє собою рамку певного розміру і дозволяє не втрачати зайвого часу на заміри рулеткою. У продажу можна знайти польову лінійку агронома, яка в розгорнутому стані є, власне, звичайною лінійкою, а в зібраному й зафіксованому – рамкою. Утім, такий інструмент легко змайструвати з підручних матеріалів. Для цього беруть чотири планки чи дощечки й збивають квадратну рамку розміром 50х50 см. 


В отриманому квадраті підраховують продуктивні стебла з виповненим колоссям. У прикладі, який наводить Ірина Подгурська, на чверті квадратного метра пшениці озимої виявилося 124 таких стебла. Це й буде показник А.  


Підрахунок озернення колосків


Озерненість колоса (показник Б) визначити також легко. Для цього треба дізнатися, скільки зерен в найбільш типовому колосі. Щоб підрахунок був більш точним, треба взяти зерна з п’яти колосків, а потім визначити середній показник. У наведеному прикладі кількість зерен в типовому колоссі коливалася від 34 до 39 штук. Отже, середня озерненість колоса становить 36,6. Таким чином, вже знаємо й показник Б.


Масу 1000 насінин в грамах (показник В) на полі визначати не потрібно. Адже підрахунок може проводитися й до повного достигання зерна, наприклад, у фазі воскової стиглості. Тому для розрахунку беруть стандартний показник, відомий для кожного конкретного сорту. Його можна знайти, наприклад, на інтернет-ресурсі селекційної установи. Зазвичай для зернових він становить від 35 до 45 г. Для того сорту пшениці, який був взятий для прикладу, маса 1000 насінин досягає 49 г.


Отже, всі показники є, і тепер їх можна підставити у формулу: 124х36,6х49 /2500. Отриманий результат свідчить, що потенціал врожайності культури на цьому полі – майже 89 ц/га. 


Щоб підсумкова цифра була ще точнішою, підрахунки краще проводити в кількох місцях поля. Зазвичай для ділянки менше 300 га потенційну врожайність розраховують у трьох точках, якщо площа більша – то в п’яти. Середній результат буде ближчим до реальної врожайності. 




Таким чином, за допомогою найпростіших інструментів та розрахунків, можна дізнатися потенціал врожайності будь-якої зернової культури у господарстві.

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений