Як заробити мільйон гривень на гектарі суниці

Перегляди: 157
25.08.2020

Гектар землі, засаджений суницею, може зробити свого власника мільйонером. Щоправда, для цього треба вирощувати не звичайну лісову суницю, а альпійську.


Про те, як заробити на цій, поки що не дуже поширеній в Україні, ягоді, розповів заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко під час вебінару «Перспективні нішеві ягідні культури на півдні України».  Науковець окреслив переваги суниці альпійської, які роблять її культурою з високою маржинальністю. Водночас, він зупинився і на чималих ризиках, які обов’язково треба взяти до уваги, перш ніж розпочинати бізнес на цій рослині.


Головною перевагою суниці альпійської можна вважати високу ціну її ягід. Кілограм свіжих ягід коштує близько 300 гривень. Тому, якщо продавати їх у свіжому вигляді, можна отримати з одного гектара до мільйона гривень виручки. Утім, слід зважати на невеликий термін зберігання цих ягід. Якщо, за якихось причин, попит виявиться недостатнім, або, скажімо, на ринку буде присутня висока конкуренція, частина товару може просто зіпсуватися.


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), вирощування за промисловими технологіями


Меншим є ризик, якщо продавати ягоду замороженою. У такому вигляді вона може зберігатися місяцями. Відповідно, й продавати її можна без зайвого поспіху, отримуючи кошти більш рівномірно у часі. Крім того, заморожені ягоди суниці мають доволі високий попит на зарубіжних ринках. Адже в останнє десятиліття її дуже вподобали західноєвропейські споживачі. І якщо постачати за кордон свіжу ягоду нереально, то заморожена завжди знайде там покупців. Утім, коштує вона майже вдвічі дешевше свіжої: 160–170 гривень за кілограм. Тому і виручка з гектара буде близько півмільйона гривень. Але це також є високим результатом.


Промислова плантація суниці


Звісно, замислюючись про вирощування суниці альпійської, треба порахувати й затрати. Так, щоб закласти гектар плантації, знадобиться 130–140 тисяч гривень. Для ягідної культури ця цифра цілком прийнятна. Крім того, суниця не вимагає складного догляду, тож обходиться він порівняно недорого. Проте, великими можуть бути затрати на збирання врожаю. 


Олександр Ярещенко навів приклад одного з господарств, де вирощують цю культуру. Достиглі плоди там збирають раз на три – чотири дні. Одна людина може за робочий день зібрати лише 8–10 кг цих, досить дрібних, ягід. Тому на гектар необхідно близько ста працівників одночасно. А це виливається у затрати на заробітну платню.


Якщо планувати продаж замороженої ягоди, необхідно мати спеціальне обладнання для її заморожування й зберігання. Морозильник, який забезпечує високу якість заморозки зі збереженням форми, кольору, смаку ягід і корисних речовин, що вони містять, – устаткування з дорогих. До того ж, додаються затрати на електроенергію. 


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), промислове вирощування


Як правило, дозволити собі такі витрати можуть великі виробники, що мають плантації площею далеко не в один гектар. Але є вихід і для малих фермерів чи навіть особистих селянських господарств: кооперація. І вигідна вона не лише доступом до морозильного обладнання. Адже для того, щоб продавати заморожену ягоду за кордон, має бути сформована партія продукції певного обсягу. Такий обсяг не завжди можуть забезпечити навіть більші господарства, не кажучи вже про малі. Тому в Україні вже є приклади того, як виробник, маючи власні плантації і морозильник, укладає угоди з малими господарствами й закуповує вирощені в них ягоди. Вигода очевидна: більше підприємство отримує необхідні обсяги продукції, а менші позбуваються необхідності купувати морозильне обладнання й проблем із реалізацією. 


Перспективним також може бути такий проект кооперації, коли кілька фермерських або особистих селянських господарств об’єднують свої фінанси і зусилля, щоб придбати й обслуговувати морозильник. Завдяки цьому, знову ж таки, формуються більші партії продукції, які можна продавати за кордон, вирішується проблема зі зберіганням недовговічної ягоди.


Експерт дає ще одну пораду  власникам ягідників. Він вважає, що ризиковано будувати свій бізнес лише на одній культурі, навіть такій прибутковій, як суниця альпійська. Тому краще ставитися до її вирощування як до одного з напрямків виробництва. А щоб залишатися з прибутком за різних погодних умов і ситуації на ринку, висаджувати й інші культури. Крім інших переваг, це також дасть можливість ефективніше використовувати трудові ресурси, транспорт тощо. 


В Україні до недавнього часу практично вся суниця альпійська була зосереджена на любительських присадибних ділянках. Але після зростання популярності цієї ягоди в Західній Європі, на неї звернули увагу й власники вітчизняного ягідного бізнесу. Помітне збільшення кількості й площ промислових плантацій цієї культури відбувається з 2015 року, а попит на посадковий матеріал поступається лише малині й лохині. Та поки що ринок не насичений, культура залишається нішевою, отже, є й можливість заробити на ній. 

       
Що ж являє собою суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), і чому зростає попит на неї? Ця рослина – один із різновидів всім відомої суниці лісової (Fragaria vesca), або звичайної. В природі цей вид можна зустріти на значній частині території Євразії, звідки він поширився також до Північної Африки, Північної й Південної Америки. У дикому вигляді суниця лісова досить невибаглива, може рости на різних ґрунтах, як у лісах, так і на вирубках, галявинах, місцевостях, що заросли кущами, а подекуди й серед лучного різнотрав’я. 


Суниця лісова (Fragaria vesca)


Під час плодоношення із квітколожа, що розростається, суниця утворює так званий багатогорішок з великою кількістю дрібного насіння. Хоча ці плоди традиційно називають ягодами, з погляду ботаніків це – несправжня ягода. Іноді для такого плоду можна зустріти ще назви «фрага» або «суничина».  


Високі смакові якості таких плодів цінувалися здавна, тому люди вживають їх у їжу вже багато століть. Крім того, вони містять ряд корисних речовин – цукри, органічні кислоти, дубильні речовини, пектин, макро- та мікроелементи, передусім – залізо, ефірні олії тощо. Особливо цінують ягоди суниці за високий вміст вітамінів С, К, групи В, РР, каротину. Багате на корисні речовини й листя суниць. Тому як плоди, так і листя використовують у народній та офіційній медицині. Їх застосовують при застудах, подагрі, каменях у нирках і жовчному міхурі, анемії, туберкульозі, захворюваннях щитоподібної залози, нервової системи тощо. Популярним є вживання плодів з профілактичною метою. Вважається, що споживши протягом ягідного сезону десять склянок ягід суниці, людина на кілька наступних холодних місяців поліпшить свій імунітет. Власне, саме тому зараз і зріс попит на цей продукт серед західних споживачів.

    
Утім, у дикої суниці ягоди дуже дрібні. Назбирати їх у великій кількості – справа дуже трудомістка. Тому таку суницю рідко можна зустріти у продажу. Інша справа – культурні форми й сорти. Альпійська суниця – одна з таких форм, яка була введена в культуру кілька століть тому. Перші згадки про вирощування цієї рослини в садах і парках датуються XV століттям, а в XVI столітті вона вже була відома в культурі в Італії і Франції. 


Суниця альпійська від дикої лісової форми відрізняється більшим розміром і формою ягід: вони видовжені, конічні, довжиною 1–3 см і масою 3–7 г, здебільшого червоного кольору, але зустрічаються сорти з жовтими й білими плодами. На відміну від широко розповсюдженої суниці садової, ягоди альпійської набагато меншого розміру, зате мають значно виразніший аромат і смак.


Виведено ряд сортів альпійської суниці, які відрізняються розміром, забарвленням і вагою ягід, морозостійкістю, врожайністю. Більшість із них не утворюють повзучі пагони, або так звані вуса, але є й винятки. Ця культура – ремонтантна, тобто, починаючи плодоносити в червні, може давати ягоди до жовтня. До речі, дві останніх особливості також є перевагами культури. Адже відсутність вусів спрощує догляд за плантацією, а здатність до тривалого плодоношення дозволяє забезпечити споживачів ягодами тоді, коли суниця садова у відкритому ґрунті вже давно відійшла.


Серед найпопулярніших сортів, зокрема, наступні.


Регіна делле валлі 


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Регіна делле валлі


Сорт, придатний для промислового виробництва ягід. Добре пристосовується до різних умов вирощування, стійкий до захворювань. З однієї рослини з початку літа й до осені можна отримати до 250–300 г ягід.  


Барон Солемахер


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Барон Солемахер


Один із найкращих сортів суниці альпійської. Виведений ще у 1935 році в Німеччині, дотепер дуже популярний у садівників. Кущики невисокі, кулястої форми. Плоди яскраво-червоні, ароматні, невеликі, вагою 3–5 г. Ранньостиглий сорт: рослини плодоносять з початку червня до заморозків. Стійкий до захворювань і пошкодження шкідниками. Дуже морозстійкий, добре витримує спеку, але погано – посуху. Зберігає високу продуктивність протягом 3–4 років. За високої агротехніки можна отримати до 80 ц ягід з гектара.


Вайт Соул


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Вайт Соул


Високопродуктивний сорт з дуже солодкими ягодами оригінального білого забарвлення. Рослина має висоту 15–20 см, в ширину розростається до 30–45 см. Плоди цінують за те, що, на відміну від ягід червоного забарвлення, не викликають алергії.


Мрія


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Мрія


Морозостійкий та посухостійкий сорт ранніх термінів достигання з червоними ягодами вагою 3–5 г. Можна вирощувати у відкритому й закритому ґрунті та навіть у квартирі на підвіконні. Стійкий до засухи, морозів, захворювань.


Олександріна


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Олександріна


Сорт з компактними кущиками і досить дрібними плодами вагою 2–4 г. Ягоди темно-червоні, солодкі з яскраво вираженим ароматом. Сорт має високу стійкість до захворювань, посухи, підмерзання. За сезон один кущ дає до 300 г ягід.


Білосніжка


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Білосніжка


Ще один гіпоалергенний сорт з ягодами білого кольору вагою до 4 г. Ягоди смачні, з ананасним ароматом. Сорт високоврожайний, стійкий до захворювань і морозів.


Вересневий сюрприз


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Вересневий сюрприз


Високоврожайний сорт із великими плодами вагою до 7 г. Ягоди червоні, ароматні. Дає врожай до пізньої осені: плодоношення припиняється лише з настанням заморозків.


Золотінка


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina, сорт Золотінка


Рослини з жовтими плодами, що, як і інші суниці світлого забарвлення, можна споживати людям, схильним до алергії. Ягоди дуже смачні, вагою 3–4 г.


Алі-Баба


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Алі-Баба


Популярний високоврожайний сорт з плодами вагою від 3 до 7 г. Плоди червоні, дуже ароматні. Кущі невисокі, компактні. Рослини стійкі до захворювань, засухи, морозів.


Рюген (Барон Рюген)  


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Рюген


Рсолини цього сорту невисокі, з червоними ягодами вагою 4–5 г. Плоди дуже смачні й ароматні. 


Руяна


Суниця альпійська (Fragaria vesca var. alpina), сорт Руяна


Рослини компактні, з червоними ягодами вагою 3–5 г. Плоди смачні, з яскравим ароматом лісової суниці. Врожайність середня, але плодоносити рослини починають на два тижні раніше, ніж інші сорти. Посухостійкий, зимостійкий сорт, має високу опірність до захворювань.


Розсада суниці альпійської в спеціалізованому розсаднику


Суниця альпійська добре розмножується насінням. Проте, для закладки промислових ягідників, як правило, використовують розсаду, придбану в спеціалізованих розсадниках. І вирощування такої розсади, до речі, ще один спосіб заробітку на цій культурі. 


Отже, тим, хто шукає свою нішу в ягідництві, варто придивитися до суниці альпійської, яка дійсно може зробити ретельного господаря мільйонером навіть на одному гектарі.    

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений