Значення післяжнивних решток для майбутніх урожаїв

Перегляди: 992
14.10.2022
Значення післяжнивних решток для майбутніх урожаїв

Завершення сезону вирощування сільськогосподарських культур пов'язане з утворенням значної кількості рослинних решток у вигляді стебел, стерні, соломи тощо, які залишаються в полі після збирання врожаю.


Щоб підготувати посівні площі до подальшої експлуатації та одержання наступного врожаю, аграріям необхідно правильно вирішити питання післяжнивних залишків.


Оскільки їх переробка й утилізація потребують додаткових коштів, часу, енергетичних витрат, трудозатрат, у минулому столітті зазвичай практикувалось спалювання частин культур, залишених у полі, що призводило до величезних втрат накопичених у рослинах за вегетаційний період корисних елементів (зокрема значної кількості азоту й вуглецю), мінералів, органічних сполук.


Загортання рослинних залишків в орний шар посівних площ дозволяє частково компенсувати винесені культурами речовини, необхідні для їх успішної життєдіяльності та зменшити витрати на підвищення родючості ґрунту шляхом удобрення полів мінеральними та органічними сполуками.


До прикладу, повернення у ґрунт поживних речовин з рослинними рештками соняшнику (стеблелисткової маси) становить: азоту – 74%, оксиду фосфору – 54%, оксиду калію – 94%. У ріпаку (солома) ці показники дещо нижчі: азоту – близько 60%, оксиду фосфору – до 36%, оксиду калію – 94%. У кукурудзи залишки листя та стебел містять: до 51% азоту, 34% оксиду фосфору та 98% оксиду калію. Соєва солома повертає у ґрунт до 27% азоту і приблизно в однаковій кількості фосфору та калію (по 28%). 


Стерня як добриво

Середні показники кількості елементів у соломі зернових колосових культур (пшениці, ячменю) складають: вуглецю – до 40%, калію – близько 1%, азоту – 0,5%, фосфору – не менше 0,2%. 


Щоб процес розкладання рослинних залишків відбувався успішно, потрібна їхня взаємодія з ґрунтовими мікроорганізмами – грибами та бактеріями, для чого попередньо солому потрібно переробити або частково подрібнити, порушивши її захисну поверхневу оболонку, а потім змішати із ґрунтовим шаром. Глибина загортання подрібнених рослинних решток може бути невеликою (8–10 см), оскільки найкраще процес їх розкладання здійснюється у верхньому шарі ґрунту, на глибині до 5 см. 


Післяжнивні рештки як добриво

Обраний для загортання час може припадати на весну або осінь, проте весняне загортання набагато менш ефективне: у процесі взаємодії з соломою чи іншими рослинними післяжнивними продуктами мікроорганізми споживають певну кількість азоту. Такі потреби бактерій призводять до того, що на початковому етапі розкладання створюється дефіцит доступних форм азоту.


А от осіннє загортання забезпечує майже повне завершення процесу мінералізації рослинних решток до початку весняних польових робіт. До того ж, чим більше часу післяжнивні залишки знаходяться на поверхні, тим менше корисних елементів у них залишається. Під дією інтенсивних опадів такі життєво важливі для рослин елементи, як фосфор і калій, можуть бути просто вимиті в грунт. Якщо втрати першого можуть досягати 60%, то другий елемент втрачається на 90%.


Внесенням рослинних решток на поле (у разі врожайності зернових культур 2–3 т/га) можна збагатити ґрунт на тій же площі (1 га) азотом (у кількості 10–15 кг), фосфором (на 5–8 кг) та різними необхідними мікроелементами, що значно знизить витрати на придбання добрив, необхідних для підтримки родючості угідь на потрібному рівні. Подрібнені та загорнуті в ґрунт рослинні залишки кількістю близько однієї тонни своєю відновлювальною дією на родючість ґрунтів можуть повноцінно замінити. 3–4 тонни перегною. 


Снігозатримання на полях

Окрім поповнення ґрунтів поживними елементами, рослинні залишки відіграють важливу роль у захисті посівних площ від вітрової та водної ерозій, затримують сніговий покрив, підтримують температурний режим та зберігають достатній рівень вологості в ґрунтах. Виконуючи функції мульчуючого шару, покращують структуру ґрунту, його повітро- і водопроникність. Також вони є важливим джерелом вуглецю та інших поживних речовин для корисних ґрунтових мікроорганізмів.


Недостатня кількість рослинних решток, залишених на полі, викликає поступове ущільнення ґрунту. Як показали багаторічні дослідження вчених Університету штату Айови, якщо на кукурудзяному полі обмежити кількість залишків у середньому лише на 30%, то це негайно викликає зниження якісних показників ґрунту, хоча їхнє повне видалення під час збирання впродовж одного-трьох років практично не позначалося на врожайності кукурудзи.


Розподіл рослинних решток на полі

Водночас можна спостерігати й негативні наслідки, якщо шар післяжнивних залишків надто щільний. Така ситуація провокує недостатнє прогрівання ґрунту навесні, що уповільнює та ускладнює проростання культур, а також накопичення надлишкової вологи, яка сприє розвитку патогенної мікрофлори. Тому так необхідно правильно визначити оптимальну кількість рослинних решток, яку слід залишити в полі. Важливо також забезпечити їх рівномірний розподіл на всій площі, щоб сходи майбутнього врожаю розвивалися дружно й одночасно.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений