Директиви, про які в Україні нічого не чути, в Європі викликають занепокоєння

Перегляди: 178
15.12.2020

Угоду  про Асоціацію з Європейським Союзом було ратифіковано Україною 16 вересня 2014 року. За її умовами, стандарти добробуту тварин мали бути «підтягнуті» до мінімальних норм ЄС. За 6 років Україною фактично не було зроблено нічого, окрім порушення усіх дедлайнів з імплементацій європейських норм, які треба прийняти з метою покращення умов утримання та перевезення тварин.


Про які Директиви ЄС, що покращують добробут сільськогосподарських тварин, йде мова?


У Статті 64.1 Угоди про Асоціацію з ЄС зазначено: «Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони тварин до законодавства ЄС». До цих норм включені стандарти утримання та поводження з тваринами стосовно (ДОДАТОК IV-B):

●       оглушення та забою тварин;

●       транспортування тварин та пов’язаних з цим дій;

●       розведення (утримання) тварин.


Загалом щодо добробуту тварин є сім норм, які мають бути адаптовані та імплементовані Україною:
1. Директива Ради 98/58/ЄС від 20 липня 1998 року стосовно захисту тварин, що утримуються для сільськогосподарських потреб;
2. Інструкція Ради №1/2005 ЄС від 22 грудня 2004 року щодо захисту тварин під час транспортування і пов’язаних з цим операцій;
3. Директива Ради 93/119/ЄС від 22 грудня 1993 року про захист тварин під час забою чи умертвіння;
4. Директива Ради 2008/120/ЄС від 18 грудня 2008 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту свиней;
5. Директива Ради 2008/119/ЄС від 18 грудня 2008 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту телят;
6. Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок;
7. Директива Ради 2007/43/ЄС від 28 червня 2007 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей, що утримуються для виробництва м’яса (бройлерів).


Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року було встановлено чіткі терміни для адаптації та імплементації законодавства ЄС.  Терміни розробки здебільшого 2016–2018, а впровадження – 2018–2019 роки. Усі терміни порушені, Директиви ЄС щодо мінімальних стандартів добробуту тварин не імплементовані в Українське законодавство. Угода про Асоціацію та наближення до мінімальних стандартів добробуту є пріоритетними напрямками роботи для розвитку українського виробництва та сільськогосподарської сфери. Новий запропонований закон 3318 про ветеринарну медицину, який не встановлює навіть мінімальних стандартів утримання тварин у сільськогосподарській сфері, не може бути заміною Директив, що вносять реальні зміни до законодавства.


Чому ці Директиви  важливі та потребують найшвидшої імплементації?


Після імплементації мінімальних стандартів добробуту, виробник матиме чітке регулювання умов утримання, перевезення та забою тварин, що для останніх означає неможливість понаднормової експлуатації та зменшення страждань. Також такі норми надають українському виробництву стандарт «європейського зразка» та гуманізують підприємництво.


Наприклад, з’являється максимально дозволений час транспортування (8 годин або за умов наявності підстилки, вентиляції та води у транспорті – 24 години з годинною перервою (вода/їжа) після 14 годин у дорозі, та опісля обов’язкове розвантаження на 24 години, Інструкція Ради №1/2005) замість безтермінових перевезень, які призводять до виснаження та навіть болючих смертей тварин у дорозі.


Забороняються найжорстокіші методи експлуатації тварин на виробництві, такі як утримання курей-несучок у батарейних клітках. Цей метод в країнах ЄС заборонений з 2012 року як найнегуманніший стосовно тварин. Більше того, Європа починає активно відмовлятися від використання будь-яких кліток у яєчному виробництві. Всеєвропейським рухом «End the cage age», станом на 2 жовтня 2020 року, зібрано 1397113 підписів за заборону кліток, всередині Європарламенту 86 депутатів звернулися до Європейської комісії із закликом заборонити використання кліток для сільськогосподарських тварин. У вересні ще два члени ЄС (Чехія та Греція) доєдналися до країн, що відмовились від кліткового виробництва яєць в національних масштабах.

 

Що значить відтягування адаптації та підписання Директив для тварин на прикладі курей-несучок?


Кури є найбільшою групою фермерських тварин з найвищим рівнем страждання та найгіршими умовами утримання. В Україні 99,5% виробників яєць використовують клітки, більшість з них — найжорстокіші — батарейні. 


На 1 січня 2020 року на українських виробництвах утримуються 36112,5 тисячі курей. Це означає, що мільйони птахів усе своє життя проведуть без можливості розправити крила у переповнених клітках, в яких на одну курку припадає площа, розміром з аркуш А4, і де на них очікують канібалізм, облисіння та смерть серед інших нещасних створінь.


Кінцевий термін впровадження Директиви Ради 1999/74/ЄС, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок, сплинув у 2018 році. Тобто, минуло вже два роки, як підприємці мали б розпочати поступову трансформацію виробництва на збагачені клітки або безкліткову систему. Таким чином, кожного року вони повинні були переводити певну кількість тварин у кращі умови утримання, що зменшувало б рівень страждань та смертності останніх, і поступово перейшли до повноцінної відмови від батарейних кліток до кінцевого терміну перехідного періоду. Через те, що Директива була проігнорована та не впроваджена урядом України у 2018 році, близько 36 мільйонів курей-несучок утримуються у таких самих жорстоких та болючих умовах, як раніше.


Що означає відтягування адаптації та підписання Директив для українського бізнесу?


Таке ігнорування нових стандартів призводить до позбавлення українського виробника великого каналу збуту продукції, ймовірних складнощів у роботі з Європейським ринком,  великими брендами/ритейлерами в майбутньому та зменшення перехідного періоду трансформації виробництва (два роки вже пройшли).


Світовий яєчний ринок дуже активно рухається у напрямку гуманізації виробництва. Окрім того, що західні країни відмовляються від виробництва яєць в кліткових умовах, а деякі – навіть від реалізації такої продукції, міжнародні бренди (ритейл/мережі готелів/виробники харчової продукції тощо) переходять не просто на яйця з «євроклітки», а обирають яйця 100% безкліткового методу виробництва.


Аргументація про неактуальність гуманізованого виробництва в Україні – хибна. Великі бренди та мережі вже не перший рік працюють з темою сталості та етичного виробництва. Як приклад, лише у 2020 році міжнародний ритейлер Metro Cash&Carry зобов’язався перейти на безкліткові яйця до 2025 року, а влітку цього ж року Ашан Україна запустив власний бренд яєць, що виробляються безклітковим методом утримання курей.


Який стан на сьогодні та як це коментують представники й представниці державної влади?


Директиви ЄС щодо покращення добробуту сільськогосподарських тварин не впроваджено, кінцеві терміни імплементації були протерміновані.


27 жовтня 2020 року Комітет міжнародної торгівлі  Європейського парламенту з осудом відреагував на відсутність прогресу у покращенні рівня добробуту тварин. У заяві висловлено велике занепокоєння відсутністю прогресу України в наближенні до мінімальних стандартів ЄС щодо добробуту тварин.


Спеціально для цієї статті Альянс звернувся за коментарями до представників Європейського Парламенту та Держпродспоживслужби України.


Урмас Пает, заступник голови Комітету із закордонних справ Європейського Парламенту, ексміністр закордонних справ Естонії в 2004–2015 роках, прокоментував заяву для Cage-free Альянсу Українського бізнесу: «Нещодавно Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту зробив свій висновок щодо імплементації Угоди про асоціацію ЄС з Україною. Наша думка була чіткою: Україна повинна терміново узгодити свої стандарти добробуту з ЄС. Ми також наголосили, що продовження перехідного періоду для бройлерів, курей-несучок та свиней до 2026 року слід переглянути».


Маркета Ґрегорова, членкиня Комітету з міжнародної торгівлі та the Green Shadow Rapporteur надала вичерпну думку щодо ігнорування питання добробуту тварин Україною останні шість років: «Україна повинна продовжувати наближення до законодавства ЄС, дотримуючись європейських стандартів –  включаючи верховенство права, –  що в кінцевому підсумку призведе до зменшення рівня корупції та кращого застосування загальних норм добробуту тварин та стандартів СФЗ (Санітарних і фітосанітарних заходів). Хоча торгівля між ЄС та Україною не зумовлена ​​дотриманням стандартів добробуту тварин, що застосовуються в ЄС, ПВЗВТ (Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС) включає розділ TSD (Торгівля та сталий розвиток), положення, що сприяє сталому розвитку у всіх його вимірах. Крім того, Україна повинна дотримуватися санітарних та фітосанітарних стандартів, що також включає здоров’я та добробут тварин.


Мені шкода, що Україна досі не змогла досягти більшого прогресу у питаннях, що стосуються глави TSD, тому я дуже вітаю заяви Місії України при ЄС, які повідомляють про зобов’язання України впровадити близько 250 норм ЄС, включаючи вдосконалення законодавства про охорону здоров’я та добробут тварин до кінця 2021 року. Україна мала б краще звітувати щодо зобов’язання наближатися до європейських стандартів, враховуючи переваги, котрі вона отримує від європейського ринку.


Але я хочу зазначити, що це не лише обов’язок України. Комісія також мала б наполягати на зобов’язанні та забезпечувати більше технічної підтримки, щоб визначити точні цілі й механізми наближення до стандартів ЄС та зрештою їх досягти».


У пресцентрі Держпродспоживслужби не прокоментували протермінування кінцевих термінів впровадження Директив, але надали коментар щодо сьогоднішньої роботи над цими стандартами:

«В поточному році Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблено проєкт наказу «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання» (далі — проєкт наказу).


Вказаний проєкт наказу встановлює мінімальні вимоги до умов утримання сільськогосподарських тварин, включаючи відгодівлю та догляд за ними. Він адаптує в законодавстві України вимоги актів права ЄС: про захист тварин, утримуваних у сільськогосподарських цілях; про встановлення мінімальних правил для захисту курей-несучок; про встановлення мінімальних правил для захисту курей, утримуваних з метою виробництва м’яса; про встановлення мінімальних стандартів для захисту телят; про встановлення мінімальних стандартів для захисту свиней. Проєкт наказу оприлюднений на сайті Мінекономіки та опрацьований і погоджений Держпродспоживслужбою без зауважень».


Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання» був зареєстрований 11 листопада 2020 року. Можливо, саме річниця у шість років стала приводом знайти час на покращення життя мільйонів тварин на фермах та виробництвах України.


У Наказі Міністерства до цього проєкту в пункті 3 зазначено, що «Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію 01 січня 2026 року». Це означає, що для українського виробника залишається ще п’ять років перехідного періоду для поліпшення власних потужностей. Але, зважаючи на нещодавню заяву Комітету міжнародної торгівлі Європейського парламенту, перехідний термін для введення в дію нових покращених норм добробуту тварин може бути переглянутий у бік зменшення.


І хоча, завдяки появі проєкту наказу Міністерства, зазначеного вище, у листопаді 2020 року ми побачили прогрес у сфері добробуту тварин, якого не могли дочекатися шість років, українські стандарти ризикують опинитися далеко позаду потреб ринку ЄС. Поки уряд розробляв та впроваджував (публікував) наказ, західний ринок масово почав відмовлятися від «неетичних» товарів – навіть тих, що проходять за нормами ЄС.


Наприклад, на 2020 рік у світі 1981 компанія/заклади відмовились від продажів та реалізації яєць з кліток, навіть зі збагачених. В Україні міжнародні бренди також слідують тенденціям саме «гуманного» бізнесу та зобов’язуються перейти на безкліткові яйця або частково перебудовують  власне виробництво. Danone, Metro Cash&Carry, Radison, Hyatt, Hilton, InterContinental тощо категорично відмовились від яєць з кліток з перехідним терміном максимум до 2025 року, Ашан Україна цього року почав виробляти яйця безкліткового утримання під власним брендом. І, зважаючи на тенденції описані в тексті вище (всеєвропейський рух «End the cage age»), усі клітки можуть стати забороненими новим стандартом ЄС у найближчому майбутньому. Тому українському виробнику потрібно вже зараз вирішити, куди краще інвестувати, – у «вимушене» сьогодні чи в поки нішеве для України, але майбутнє ринку.


liza_siverina.jpg


Авторка статті: Ліза Сєвєріна, керівниця департаменту зі сталого розвитку  Cage-free Альянс Українського Бізнесу спеціально для «Європейської правди»

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений