Азіміна або гірський банан

Перегляди: 807
11.11.2019

Азіміна трилопатева або азіміна трилоба (лат. Asimina triloba, родина Аннонові), відома також під назвами папая, гірський банан, динне дерево та ін.  – листопадове дерево чи кущ заввишки до 4 – 5 м (деколи може досягати й 15 м) з потужною стрижневою кореневою системою. Велике (до 30 см), шкірясте, глянсове листя, що змінює своє забарвлення від смарагдово-зеленого (навесні) до золотисто-жовтого (восени), незвичайні червоно-коричневі квіти та красива, густа, гармонійна крона свідчать про високі декоративні якості азіміни. Та найбільше значення мають її плоди, відомі не тільки як смачний дієтичний продукт, але й багатьма своїми цілющими властивостями.


Батьківщиною азіміни є Північна Америка, де вона й була окультурена понад 100 років тому, а згодом завезена до країн Західної Європи (Іспанія, Португалія, Франція, Італія) та в Азію (Японія й ін. країни). Сьогодні налічується близько 70 сортів азіміни, що відрізняються ступенем холодостійкості, термінами дозрівання, розміром насіння. Хоча рослина теплолюбна і вважається жителем субтропічних широт, але вона здатна витримувати короткочасне зниження температури до – 30...35° С, тому останніми роками азіміну можна зустріти не тільки у південних регіонах пострадянського простору, а й у більш північних. Проте, якщо в Криму, Ставропіллі та на Кубані це дерево зимує без укриття, то в зоні помірного клімату слід подбати про його надійний захист від можливих тривалих і суворих морозів. Азіміна має дуже значну перевагу в порівнянні з іншими фруктовими деревами – вона практично не вражається хворобами чи шкідниками. Та є в неї й один недолік – відносно невисока врожайність. 




Азіміна – рослина однодомна, перехреснозапильна. Цвітіння відбувається до розпускання листя і триває близько 3 тижнів (квітень – травень). Бутони розташовані поодиноко, квіти мають форму шестипелюсткових, двоярусних дзвіночків, всередині яких знаходяться кілька маточок, завдяки чому з однієї квітки може утворитися така ж кількість плодів (до 9 штук). Характерна особливість квітів  специфічний, несильний, але неприємний, гнильний запах, який приваблює для запилення мух, жуків, мурах, бджіл та інших комах. Плоди дозрівають нерівномірно, а досягнувши стиглості, легко відриваються і падають на землю. Зазвичай це відбувається у вересні – жовтні (триває близько 4 тижнів).  


Плід азіміни у розрізі

Плоди з'являються у азіміни через 3 – 4 роки після посадки саджанця та через 5 – 6 років у випадку вирощування її з насіння. Цей фрукт називають ще гірським бананом або бананом бідняків через злегка зігнуту, продовгувато-овальну, циліндричну форму, приємний сунично-фруктовий аромат, а також ніжний, солодкий смак, що нагадує заварний крем. Гурмани знаходять у нього смакові подібності з плодами папайї, банана, манго, ананаса, апельсина, суниць і навіть мушмули японської. Плід вкритий тонкою шкіркою, яка легко відділяється, а в багатому мікроелементами та надзвичайно смачному кремоподібному м'якуші знаходяться великі, плоскі насінини (від 1 до 15 штук), що за зовнішнім виглядом нагадують насіння хурми. 


Азіміна в кулінарії

На жаль, цей фрукт не відрізняється високою лежкістю. Плоди треба вживати свіжими, в момент найбільшої стиглості, коли колір м'якоті зміниться до темно-карамельного, або ж переробляти їх на джем, варення, мармелад, пастилу, консервувати, додавати в кондитерські вироби, випічку. Зірвані недостиглими плоди зберігаються довше, та при цьому вони втрачають соковитість. 


Азіміна, плоди

Усі частини рослини мають цілющі властивості. Зерна азіміни багаті алкалоїдом, тому порошок чи настоянка з них відомі як надійний блювотний засіб при отруєннях. З листя готують цілющі відвари, які спричиняють сильну сечогінну дію. Плоди дуже багаті фруктозою та сахарозою, амінокислотами, вітамінами (особливо А і С), калієм, кальцієм, фосфором, залізом, магнієм. Їх регулярне вживання (протягом місяця) сприяє виведенню шлаків і токсинів з організму, відновлює функції шлунково-кишкового тракту і призводить до омолоджувального ефекту. Сьогодні у фармацевтиці препарати з азіміни добре відомі як засоби, які мають протизапальну та протипухлинну дію. Її екстракти застосовують для поліпшення стану імунної системи, підвищення захисних властивостей і зниження наслідків стресів, усунення нервових розладів, психозів. Відомі також чудові косметологічні властивості плодів. 


Листя азіміни

Проте, як і у кожної рослини, у азіміни також є обмеження в застосуванні. Так, вона протипоказана людям з індивідуальною нестерпністю до цієї культури. Не рекомендується вживати плоди азіміни вагітним і матерям під час лактації. Через високий вміст цукрів та крохмалю ці фрукти не повинні входити до раціону людей, які страждають від цукрового діабету або мають значну надмірну вагу (калорійність плодів в середньому становить 360 ккал/100 г).


Азіміна

Завдяки своїм смачним плодам і незвичайно корисним цілющим якостям, азіміна трилоба набуває у нас все більшої популярності. Поступово вона завойовує не тільки території з теплими кліматичними умовами, а й просувається у зони з більш суворим кліматом. Є значний досвід по вирощуванню цієї культури у помірних широтах нашого континенту. Бажаючим посадити азіміну в своєму саду необхідно враховувати деякі її особливості. Рослина надає перевагу слабокислим або нейтральним, родючим, добре аерованим ґрунтам без застійної вологи. Може рости і на більш щільних ґрунтах, якщо облаштувати перед посадкою на дні посадкової ями дренажний шар з піску та щебеню. 




Ділянку для посадки краще вибрати у теплому, захищеному від вітрів місці. Молоді деревця азіміни (менше 3-річного віку) надто чутливі до прямого сонячного проміння, тому можуть постраждати від його інтенсивного впливу, проте вони дуже комфортно почувають себе у мереживному затінку. Для дорослих дерев достатня кількість освітлення має важливе значення, оскільки впливає на рівень їх урожайности: рослини, що зростають в умовах затінення, відрізняються невисоким плодоутворенням. Азіміна – вологолюбна культура, тому пристовбурні круги й міжряддя рекомендується мульчувати, щоб зберегти достатню кількість вологи в ґрунті, а також уникнути перегріву рослини в посушливий та спекотний період. 


Азіміна

Найчастіше практикуються варіанти розмноження азіміни з насіння та саджанцями. У разі використання в якості посадкового матеріалу насіння рослини, необхідно провести його стратифікацію за температури + 3...5° С (можна попередньо помістити його на 3 – 4 місяці у холодильник). Потім насіння висівають в ящики (горщики) з піщано-торф'яною сумішшю на глибину 2 – 3 см та добре поливають. За достатньої вологи, освітлення та температури не ниже + 20° С сходи почнуть з'являтися через 1,5 – 2 місяці. 


Азіміна дуже вразлива при пересадках через стрижневий корінь, тому розсаду переміщують у відкритий ґрунт тільки перевалочним способом. А рослини 3-річного віку і старше пересаджувати категорично не рекомендується. Перші роки життя сіянці ростуть і розвиваються дуже повільно. Багато хто з садівників воліють розмножувати цю культуру щепленнями. У цьому випадку перший врожай можна отримати вже через 2 – 3 роки. Для кращого запилення вирощують одночасно два дерева (можна різних сортів). 




Догляд за азіміною не вимагає особливих навичок і зусиль. Щовесни, до початку сокоруху, необхідно обрізати на дереві всі пошкоджені, підмерзлі, сухі гілки, а також ті, що ростуть неправильно. Бажано провести штучне задерніння культури багаторічними травами, які після скошування слід використати для мульчування. Регулярні підживлення комплексними мінеральними добривами (у літній період – щотижня) разом зі своєчасним поливом сприяють кращому формуванню та зростанню дерева. До осені поливи скорочують, а підживлення припиняють, щоб деревина встигла зміцніти раніше, ніж настануть холоди. Залежно від кліматичного регіону зростання, дерево може або потребувати захисного покриття, або ж самостійно витримувати несильні короткочасні морози (до – 20° С), не зазнаючи істотних пошкоджень. Можна також вирощувати азіміну як горщикову рослину, розташовуючи її під відкритим небом у теплий період, а взимку – в опалювальному приміщенні. 

   

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений