Азотне живлення рослин: аміачна селітра чи карбамід

Перегляди: 235
16.12.2020

Азот  один з основних елементів живлення рослин, який забезпечується шляхом поглинання його запасів з ґрунту, а також шляхом кореневих і листових підживлень. Для збагачення ґрунту азотом застосовуються різні види азотовмісних добрив, найпоширенішими серед яких є карбамід (сечовина) і сульфат амонію.


За кількістю азоту (44–46%), що входить до складу добрива, лідером визнаний карбамід (або сечовина), який виробляється у вигляді білих гранул-кульок. Його хімічна формула: CО(HN2)2. Добриво має тривалу дію, до того ж воно не вимивається в нижні шари ґрунту. Розщеплюється в ґрунті на вуглекислий газ та аміак. Добре розчиняється у воді. Може засвоюватися рослинами як у складі розчину, так і після перетворення в нітратну (солі азотної кислоти) або аміачну (солі амонію) форму.


Карбамід (сечовина)

Застосовується для листкового й прикореневого підживлення (30–50 г/10 л води), для дезінфекції рослин (500–700 г/10 л води по сплячих бруньках вбивають більшість збудників грибкових захворювань). Завдяки найбільш засвоюваній амідній формі азоту елемент дуже швидко проникає в рослину через біологічні мембрани листкових поверхонь. Швидкість попадання органічних молекул карбаміду до клітин рослини перевищує швидкість надходження азоту з мінеральних солей у 10–20 разів. 


Нейтральна реакція добрива обумовлює більш м'яку дію карбаміду, що дозволяє уникнути корозійного пошкодження застосовуваної для обприскування техніки. Щоб його водний розчин не викликав опіків на листках, необхідний суворий контроль за концентрацією препарату. Під час позакореневого підживлення на початкових етапах росту рослин, досить застосовувати 8%-вий розчин карбаміду, а в більш пізній період можливе підвищення його концентрації до 20%.


Хімічна формула карбаміду

Для прямого внесення в ґрунт достатньо 5–15 г/м2. Краще засвоюється при високих температурах, тому рано навесні рекомендується вносити його в ґрунт завчасно, за 3–4 тижні до початку росту культур. Такого проміжку часу вистачить, щоб внаслідок життєдіяльності ґрунтових бактерій добриво трансформувалось у легкодоступні для рослин форми. 


Азотне підживлення рослин

Улітку карбамід вносять за 2–3 дні до необхідного періоду або одночасно з його настанням. Від середини червня дози карбаміду бажано зменшити й чітко контролювати, щоб він не спричинив посилене нарощування вегетативної маси культур на шкоду їх майбутньому врожаю.


Технологія виробництва карбаміду має свою особливість: у добриві може міститись токсична речовина біурет NH(CONH2)2, досить несприятлива для культур. Проте, потрапивши в ґрунт, біурет розщеплюється протягом 1015 днів, не завдаючи в подальшому рослинам ніякої шкоди. Тому потрібно лише вносити карбамід за два  три тижні до посадки, щоб він не чинив на культури фітотоксичної дії. У випадку позакореневого підживлення практикується також варіант внесення карбаміду одночасно з сульфатом магнію, який додається до робочого розчину з розрахунку 300 г/10 л води.


Безпечність карбамідного добрива для рослин гарантована, якщо кількість біурету в його складі не перевищує 1%. Сучасні види карбаміду, які виробляються сьогодні, повністю відповідають цим вимогам. Для його кристалічних форм цей показник знаходиться в межах 0,20,8%, а для гранульованих  не перевищує 1%.  


Аміачна селітра

Селітра аміачна (нітрат амонію) має вигляд округлих гранул молочно-білого, з легким жовтуватим відтінком, кольору. Це гігроскопічна, термічно нестійка речовина, що є амонійною сіллю азотної кислоти (NH4NO3). Добре розчиняється в воді, поглинаючи при цьому значну кількість тепла. 


Вміст азоту в цьому добриві менший, ніж у карбаміді (33–34%), але він присутній тут у двох формах: нітратій та амонійній. Селітра, на відміну від органічного карбаміду (сечовини), є мінеральною сполукою. Азот, що знаходиться в селітрі в аміачній формі, з ґрунту не вимиваєтся й засвоюється рослинами повільно. А його нітратна форма засвоюється практично миттєво, але не зв'язується ґрунтом, тому швидко вимивається з нього. Отже, нітратна частина аміачної селітри є швидкодіючим азотним добривом, а її аміачна частина – добривом тривалої дії. Використовуючи аміачну селітру для азотного живлення рослин, можна не тільки оперативно компенсувати нестачу елементу в культурах, але й забезпечити рослини необхідною кількістю азоту на тривалий період.


Аміачна селітра

Селітра дуже легко й швидко засвоюється рослинами, до того ж за нижчих температур, ніж карбамід. Її застосування ефективне рано навесні або для отримання швидкого результату, але водночас при листкових підживленнях аміачна селітра може викликати у рослин опіки. Тому краще застосовувати її способом внесення безпосередньо в ґрунт (норма трохи вища ніж у карбаміду: 7–15 г/м2), що сприятиме досягненню надзвичайно швидкого результату. За високих температур рекомендується використовувати аміачну селітру у вигляді легких розчинів, щоб уникнути опікових ушкоджень культур, або ж застосовувати її дуже акуратно й лише для кореневих підживлень.


У підсумку слід визначити, в яких випадках необхідно надавати перевагу карбаміду, а в яких – аміачній селітрі, оскільки обидва види добрив мають свої переваги й свої недоліки. 


Карбамід


- органічне походження препарату; 


- можливість застосування на будь-яких типах ґрунтів; 


- не впливає на кислотно-лужний баланс ґрунту;


- має вищий відсоток вмісту азоту (46%); 


- ефективність дії залежить від температури навколишнього середовища, тому бажано вносити в прогріту землю; 


- результат з'являється не одразу, але добриво має тривалий період дії; 


- може застосовуватись для кореневого живлення, прикореневих і листкових підживлень; 


- має високий ступінь засвоюваності рослинами; 


- вимагає точного дотримання вказаних норм внесення; 


- вартість карбаміду більша, ніж аміачної селітри. 


  Аміачна селітра


- мінеральне походження добрива; 


- небажано застосовувати на кислих типах ґрунтів; 


- сприяє підвищенню кислотності ґрунтів; 


- вісоток вмісту азоту нижчий (26–35%), ніж у карбаміду; 


- можна застосовувати в будь-який час (від ранньої весни до пізньої осені, а також по мерзлій землі й снігу); 


- ефект дії від застосування миттєвий, але не такий тривалий, як у карбаміду; 


- рекомендується переважно для кореневих підживлень; 


- засвоюється рослинами важче, ніж карбамід; 


- порівняно з карбамідом вартість цього добрива нижча. 


Застосування азотовмісних добрив

Отже, для ранньовесняних підживлень (за невисокої температури), стимулювання зростання та активного нарощування вегетативної маси рослинами, кращим варіантом серед азотовмісних добрив буде аміачна селітра. А от для подальших підживлень краще вибирати карбамід, який комплексно з калійно-фосфорними добривами оптимізує умови для дозрівання майбутнього врожаю.


Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений