Боби - страва для богатирів

Перегляди: 173
20.01.2022
Боби - страва для богатирів

Біб кінський або звичайний (лат. Vícia fába, родина Бобові) – однорічна трав'яниста рослина заввишки до 1,5 м, відома як культура з найбільшим насінням серед усіх овочевих рослин. Завдяки значній кількості рослинного білка (до 35%), що міститься в їхніх зернах, боби вирощують як поживнуну харчову, дієтичну та кормову культуру. Також у бобовому насінні містяться вітаміни (С, група В, РР, А), ферменти, мінеральні солі (залізо, фосфор, сірка, калій, кальцій), пектини, цукри.


Біб добре відомий як рослина-сидерат, тому його охоче вирощують на виснажених та бідних азотом землях. Коренева система бобів проникає глибоко (до 1,5 м) у ґрунт й водночас розпушує кореневмісний родючий горизонт. У період цвітіння біб забезпечує медоносних комах чималою кількістю нектару. Промислове вирощування бобів проводиться за трьома напрямками: овочевим, зерновим та кормовим. Рослинні рештки використовуються як цінний корм у тваринництві.


Цвітіння бобів

Найбільш ранні свідчення вирощування та використання бобів належать до четвертого тисячоліття до н. е. Відомо, що у Стародавньому Єгипті та Греції біб шанувався як священна рослина. Дикоросла форма бобів у природі не зустрічається, а ймовірною батьківщиною культури є Абіссінія (територія нинішньої Ефіопії), звідки рослина поширилася Середземномор'ям і всією Європою. Довгий час боби служили основним джерелом рослинної білкової їжі, переважаючи за калорійністю картоплю в 3–3,5 рази, а білоголову капусту – в 6 разів. З поширенням картоплі ця культура стала менш популярною. 


Сьогодні бобові плантації займають значні площі у США, Китаї, Болгарії, Італії, Румунії, Нідерландах, Великій Британії, Єгипті та інших країнах Північної Африки, а також на Близькому та Середньому Сході. У деяких країнах пострадянського простору (Білорусь, Україна, Литва, Латвія, Естонія, Росія, Азербайджан, Грузія, Таджикистан) часто можна зустріти боби на присадибних ділянках. На цей час виведено вже понад 100 сортів цієї культури, що відрізняються за ступенем морозостійкості, періодом вегетації, строками дозрівання, розмірами та забарвленням зерен.


Бобове зерно

Овочеві боби добре відомі як надзвичайно поживна, високобілкова, смачна та корисна їжа. Їх вживають тушкованими, смаженими, вареними, спеченими, консервованими. Додають у перші та другі страви, використовують як гарнір до м'яса, овочів. Добре відомі й дієтичні властивості бобів. Бобове борошно використовують як допоміжний поживний харчовий компонент у хлібних та кондитерських виробах. Щоб нейтралізувати дію пуринових сполук, боби, як і решту зернобобових (горох, квасоля, сочевиця, соя), необхідно попередньо замочити у воді на 5–8 годин, періодично міняючи її на свіжу.   


Плід біб

Корисні й лікувальні властивості бобів визнані не лише народною, а й офіційною медициною. Їх рекомендують як сечогінний, в'яжучий та антибактеріальний засіб. Боби показані в разі порушення функції печінки, нирок, шлунка. Порошок із сухих бобів (бобове борошно) здавна використовували для лікування шкірних та інфекційних захворювань. Також він має чудовий косметологічний ефект.


Вживання бобів корисне для тих, хто має проблеми із серцево-судинною системою. Ці плоди допомагають позбутися нудоти, а також надають пом'якшувальний ефект при кашлі. Присутність бобів у раціоні знижує рівень цукру та холестерину в крові. Відвар листя і стебел рослини призначають при тромбофлебіті та водянці. Настій з бобових квітів використовується для компресів й обтирання, він усуває свербіж і надає заспокійливу, знеболювальну дію.


Боби в кулінарії

Водночас не можна забувати, що сирі бобові зерна містять токсичні речовини, тому перед вживанням їх треба обов'язково обробляти термічно. З обережністю рекомендується вживати боби при гострих запальних процесах шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, в разі виразкової хвороби, подагри, гепатиту, панкреатиту, тромбофлебіту. Протипоказані вони при метеоризмі, колітах, запорах.


Серед зернобобових культур боби є лідером за показниками морозостійкості, тому їх можна вирощувати в широкому кліматичному діапазоні. Культура дуже вологолюбна (особливо під час цвітіння та плодоношення), любить сонячні ділянки з родючим нейтральним, лужним або слабокислим ґрунтом. Найкращими попередниками є просапні культури (картопля, томати, огірки, капуста).


Часто боби вирощують в ущільнених посадках з огірками, редискою, редькою, шпинатом, картоплею, гірчицею та солодкою кукурудзою. Вони мають взаємний благотворний вплив і сприяють підвищенню врожайності один в одного. Використовують боби також як кулісні насадження для захисту від холодних вітрів таких теплолюбних культур як диня, огірки, кавун.


Боби, насіння 

Посів бобових зерен у відкритий ґрунт здійснюють у квітні – травні, зважаючи на необхідний рівень вологи в землі та відповідний температурний режим, оскільки проростання бобового насіння відбувається при +3...4°С. Перед посівом рекомендується замочити посадковий матеріал для кращого проростання на 8–12 годин. Слід також уникати тривалішого замочування (понад 15 годин), бо це призведе до зворотного результату. 


Боби не вимагають складного догляду. Своєчасне розпушування ґрунту, видалення бур'янів, поливи, підгортання допоможуть отримати добрий та якісний урожай. Запилюється культура перехресним способом за допомогою комах. Це важливо враховувати, оскільки цвітіння кожної бобової квітки продовжується не більше двох діб. Збір квітів та листя з лікарською метою проводять у травні. А збирання врожаю – у міру дозрівання бобів. 


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений