Чорний рак плодових культур

Перегляди: 99
22.11.2021
Чорний рак плодових культур

Одне з найнебезпечніших захворювань зерняткових плодових культур  чорний рак, збудником якого є фітопатоген родини Botryosphaeria, аскомікотовий гриб Sphaeropsis malorum. Він складає загрозу практично для всіх видів плодових рослин. Окрім зерняткових плодових (яблуні, грушуі, айви, мушмули, глоду) патоген вражає деякі кісточкові культури (персик, вишню, черешню, абрикос). А його рослинами-господарями є виноград, шовковиця, деякі лісові та декоративні рослини.


Найбільше від чорного раку потерпають яблуневі дерева, особливо старі, ослаблені та ті, що мають різні пошкодження. Ця хвороба не лише стрімко роз'їдає рослину зсередини, але й за сприятливих умов здатна миттєво поширюватися садом, вражаючи сусідні дерева. Тому з першими симптомами інфікування необхідно терміново вжити невідкладних заходів для усунення проблеми та запобігання подальшого поширення уражень. Якщо цього не зробити, то вже за три-чотири роки більшість дерев у саду може загинути. Чорний рак невпинно поглинає й знищує клітини живої рослини, що врешті неминуче призводить до її повної руйнації.


Найчастіше це захворювання зустрічається в південних і центральних районах України, оскільки холодний клімат північних регіонів менше сприяє його поширенню. Спори чорного раку потрапляють у тканини плодових культур через механічні, термічні чи біологічні пошкодження на поверхні рослин. Ураженими можуть бути листя, квіти, зав'язь, плоди, кора стовбура й гілок. Здебільшого патоген вражає старі дерева віком понад 20 років. 


Спори чорного раку


Спори патогена, що потрапили на живу тканину дерева, починають у ній розвиватись, утворюючи всередині рослини міцелій (грибницю). Розрізняють дві стадії розвитку чорного раку: конідіальну (Sphaeropsis malorum) та сумчасту (Botryosphaeria obtuse). Під час першої стадії пікніди (конідії) розвиваються в епідермісі. У процесі дозрівання вони розривають його й виходять на поверхню. Дуже сприяють цьому підвищена вологість і дощова погода. Саме тоді на ураженій ділянці (здебільшого на корі й плодах) можна спостерігати багато дрібних чорних цяток-горбків, що нагадують висипи на поверхні шкіри. 


Такі горбки  одна з головних ознак інфікування рослини чорним раком. Дозрілі пікніди тріскаються, і з них розсіюються пікноспори, які завдяки вітру й опадам потрапляють на сусідні дерева. У випадку зараження дерева чорним раком через кору інкубаційний період триває від 15 до 27 днів. На уражених плодах пікніди з'являються на 17-й – 24-й день, а плямистість помітна вже через тиждень чи трохи більше. 


Оптимальною для розвитку збудника хвороби Sphaeropsis malorum є температура середовища +25ºC...27ºC, хоча сприятливі для життєдіяльності патогена температурні умови, які дозволяють пікноспорам проростати, дещо ширші й обмежуються показниками +5ºC (мінімальний) та +33ºC (максимальний). Взимку патоген зберігається в інфікованому організмі (здебільшого в ранах кори дерева, а також в ураженому листі й плодах) у формі міцелію, пікнід та плодових тіл (перитецій). 


Назва захворювання «чорний рак» не пов'язана з якоюсь фатальною небезпекою для людського організму. Скоріш вона виникла за аналогією з формуванням і розвитком ракової пухлини, коли відбувається активний поділ патогенних клітин і відмирання живих тканин рослини. Шкодочинність цієї хвороби дуже висока. Найбільш небезпечним вважається ураження штамбу й скелетних гілок на деревах, особливо в місцях їх відгалуження від стовбура. 


Проте й інфіковане чорним раком листя дуже швидко вкривається некротичними плямами, гине й опадає. Квіти та зав'язь чорніють, зморщуються, ніби від опіку. Плоди, уражені патогеном, вкриваються бурою чи чорною гниллю й не придатні до вживання. Нищівний вплив чорного раку згубно позначається на врожайності: суттєво зменшуються як кількісні, так і якісні її показники. Хворі рослини слабшають, втрачають свої захисні властивості – знижується їх холодо- та морозостійкість, а захворювання погресує.


Чорний рак плодових дерев

Симптоми інфікування кісточкових і зерняткових плодових культур дуже схожі. Першочерговою ознакою ураження стовбура дерева чорним раком є поява на його поверхні бурих, з фіолетовим відтінком плям округлої чи видовженої форми. У межах цих плям під корою з'являються дрібні чорні цятки-горбики (конідії), внаслідок чого й поверхня кори стає горбкуватою. Поступово осередки ураження збільшуються, чорніють й утворюють неглибокі заглиблення – вм'ятини, вкриті мережею тріщин. 


Відмежування між цими вм'ятинами та здоровою тканиною кори добре помітне відпочатку й теж має вигляд тріщин. З подальшим розвитком хвороби відмерла частина кори у вм'ятині злущується й відпадає, а на поверхні лишається потемніла деревина, вкрита сажовим нальотом.


Чорний рак плодових дерев

На тонких гілках хвороба проявляється почервонінням, здуттям та відслоєнням кори (частини її можуть просто звисати з гілок). Поступово уражені гілки висихають і відмирають.


Чорний рак плодових дерев

Ознаки чорного раку на листі – це поява невеличких червоно-бурих цяток, які поступово збільшуються, утворюючи концентричні некротичні плями. Пелюстки в інфікованих квітів набувають коричневого кольору, в'януть і зморщуються. Тичинки й маточки чорніють, ніби обпалені вогнем. Уражена зав'язь теж чорніє, зморщується, всихає та муміфікується, довго залишаючись на гілках.


На плодах чорний рак проявляється у вигляді гнилей бурого та чорного кольору. Під шкіркою зараженого плоду утворюються численні пікніди – чорні цятки-горбики, розташовані концентричними колами. Плоди всихають, зморщуються та тверднуть.


Яблука, інфіковані чорним раком

Перехід чорного раку в хронічну форму дуже небезпечний для дерев, ракові осередки в яких знаходяться на стовбурі. З часом ці рани збільшуються й можуть утворити суцільне кільце навколо штамбу. Вилікувати рослину в цьому випадку неможливо, і зазвичай таке дерево гине.


Діагностика чорного раку на початкових стадіях може дещо ускладнюватись, особливо за проявами хвороби на листі рослин. Інфіковані плоди мають схожий вигляд, як і при захворюванні моніліозом. А ураження на стовбурі, що мають округлу форму та горбчасту поверхню дуже нагадують симптоми, які виникають при цитоспорозі.


До того ж ослаблені та старі плодові дерева легко вражаються будь-якими іншими грибковими чи бактеріальними хворобами, тому нерідко на одній яблуні можна спостерігати одночасно декілька різних інфекцій.


Чорний рак плодових дерев

Причиною ураження плодових дерев чорним раком є потрапляння грибних спор фітопатогену всередину рослин через пошкодження на їхній поверхні. Такими незахищеними ділянками можуть бути звичайні та мікротріщини, які утворились внаслідок дії низьких температур чи різкої температурної зміни, сонячних опіків, механічних пошкоджень (порізів, ударів, сколів тощо). Нерідко деревам спричинюють шкоду комахи-шкідники або птахи.


Та здебільшого грибкова інфекція проникає в рослини через відкриті свіжі рани, які утворюються під час обрізки й формування крони. Саме тому і досвідченим садівникам, і садівникам-аматорам дуже важливо знати, що незахищені, не оброблені дезинфіктантами зрізи (злами) на рослинах складають потенційну загрозу всьому саду, оскільки є місцем проникнення патогену всередину дерев. 


Чорний рак плодових дерев


Хоча імунітет у саджанців і молодих дерев значно міцніший, і вони майже не вражаються чорним раком, проте дуже важливо забезпечувати їм певні умови, щоб зменшити ризик інфікування до мінімуму. Неабиякий вплив на розповсюдження грибкових спор має рівень вологості, тому загущеність посадок, хащі бур'яну, надмірне зволоження ґрунту, а також його удобрення, відсутність санітарних обрізок, розташування неподалік дерева компостних ям – усі ці фактори лише сприятимуть поширенню хвороби.


Черный рак в саду

Чи можна позбутися захворювання і запобігти його виникненню? Донедавна вважалося, що лікування чорного раку не має сенсу, і найкращим вирішенням проблеми є своєчасне видалення рослини разом з частиною кореневої системи, причому чим раніше, тим краще. Подібна думка цілком зрозуміла, оскільки ще в недалекому минулому не існувало ефективних препаратів, які могли б знищити цей фітопатоген. А ті методи, які застосовувались, лише відтерміновували неминучу загибель рослини на два-три роки.


Нині ж існують дієві засоби, здатні успішно боротися з цим грибком за умови, що розвиток хвороби не досяг останньої стадії. Чим раніше вдасться встановити інфікування рослини чорним раком, тим більшими є шанси на успішне лікування цієї хвороби. 


Чорний рак плодових дерев

Щоб убезпечити сад від чорного раку, потрібно вирішувати цю проблему комплексно і почергово виконати наведені нижче пункти.


· Знищити на деревах усі осередки зараження


Для цього рано навесні слід уважно оглянути всі дерева. У випадку виявлення на них осередків ураження знищити хворі частини за допомогою вогню: зібрати й спалити інфіковані гілки разом з плодами, листям, частинами кори, пагонами. Ракові рани на стовбурі звільняють від кори та очищують аж до здорової деревини. 


Гілки, що мають кільцеве пошкодження, зрізають на кілька сантиметрів нижче, щоб захопити частину неушкодженої деревини. Надмірно пошкодженні чорним раком дерева, лікування яких вже є недоцільним, потрібно викорчувати та знищити. 


Зачистка поврежденных деревьев при инфицировании черным раком

Місця зрізів та зішкрібань обов'язково слід дезинфікувати антисептиком та обробити будь-яким захисним засобом, окрім садового вару (масляною фарбою, оліфою, вазеліном), щоб у рану не потрапив збудник інфекції. Досвідчені садівники радять використовувати замазку, приготовану з деревного попелу (30%) і нігролу (70%). Або її трикомпонентний варіант: нігрол (70%), парафін (15%) та каніфоль (15%).


Як антисептик, можна застосувати 3%-ий розчин мідного купоросу, або самостійно приготований розчин залізного купоросу (200 г кристалічного порошку розчинити в 10 л води). Незначні ушкодження дезинфікують розчином марганцевокислого калію (2,55 г на 10 л води) таким чином, щоб рясно просочити ним усю пошкоджену ділянку.


Антисептичні та ізолюючі засоби потрібно наносити безпосередньо на свіжі рани чи зрізи, до того ж кількаразово, у 23 шари, і кожен наступний – лише після того, як висохне попередній.


Лікування чорного раку

В місцях значних ушкоджень попередньо накладають щільний бандаж з бинтів, а вже після цього наносять захисні й ізолюючі засоби. 


З народних методів для цього зазвичай використовується суміш з рівних частин попередньо розмоченої глини та коров'яку. Наносять її на попередньо знезаражену ділянку шаром завтовшки до 10 см.


Багато хто з садівників використовує для лікування рослин звичайний садовий ґрунт, до якого додається фунгіцид. Підготовлена земля попередньо зволожується, потім товстим шаром наноситься на рани. Однак цьому методу можуть завадити сильні опади.


Чорний рак плодових дерев


· Обробка рослин фунгіцидами


Видалити й знищити на деревах осередки хвороби та інфіковані частини – це ще не все. Спори чорного раку можуть знаходитись всередині будь-якої надземної частини рослини (стовбура, гілок, крони) чи навіть на поверхні ґрунту. Тому яблуні та землю навколо штамбів потрібно також обробити препаратами, до складу яких входить мідь. Серед таких засобів найчастіше використовуються: мідний купорос, бордоська рідина, фунгіциди «Мікосан», «Медян Екстра», «Купростат», «Фітохелп». 


Профілактика чорного раку


· Захисне біління дерев вапняним молоком


Біління штамбів і скелетних гілок також допомагає захистити дерева від ураження грибком. Таку процедуру здійснюють навесні та восени, використовуючи гашене вапно з додаванням 1%-го розчину мідного купоросу (200 г вапна і 10 г мідного ку­поросу на 1 л води).


· Ранньовесняна профілактична обробка дерев


Рано навесні, до рокривання бруньок, в саду проводять профілактичну обробку дерев, для чого обприскують рослини 3%-им розчином залізного купоросу (30 г на 1 л води) або 4%-ою бордоською рідиною.






· Забезпечення своєчасного поливу й підживлення


Щоб зміцнити імунну систему плодових дерев, потрібно забезпечити їх усіма необхідними поживними речовинами та достатньою кількістю вологи. Це підвищить життєздатність рослин та їхній спротив не лише ураженню чорним раком, а й багатьох інших захворювань.


Добрива можна вносити як у навколостовбурові зони, так і шляхом обприскування всього дерева. У разі позакореневого підживлення необхідні елементи потраплятимуть всередину рослин через їх зовнішню поверхню та листя, тобто вони будуть швидше засвоюватись, отже й діятимуть набагато ефективніше.


Для кореневого підживлення яблунь найчастіше застосовують аміачну селітру, сечовину, суперфосфат, сульфат амонію, калійну селітру, калійну сіль та ін.






· Боротьба з комахами-шкідниками


Відчутної шкоди завдають яблуневим та й іншим плодовим деревам різні види шкодочинних комах. Окрім того, що внаслідок своєї життєдіяльності вони пошкоджують рослини, в ранки, утворені цими шкідниками, можуть потрапити спори фітопатогену чорного раку. Тому так важливо боротися з комахами впродовж усього сезону.


Найнебезпечнішими шкідниками, які здатні завдати суттєвої шкоди яблуням, є насамперед такі види як: букарка, хоботовник хмільний, довгоносики короїди, п'ядуни, різні види листовійок, квіткоїди, совки та міль яблунева. Більш детельно дізнатись про шкідників саду можна тут.




До сучасних засобів протидії чорному раку належать препарати, що містять мідь, а також деякі антибіотики, зокрема стрептоміцин і тетрациклін. Обидва цих засоби випускають у формі таблеток, порошку чи в ампулах. Для приготування робочого розчину зручно використовувати 1 ампулу стрептоміцину (1 г), розчинивши її в 5 літрах чистої води. 


Перший раз дерева обробляють антибіотиком під час активного розвитку пагонів. Надалі такі обприскування повторюють кілька разів з інтервалом у 23 тижні. Більшість фахівців вважають, що застосування антибіотиків чинить меншу шкоду довкіллю, ніж традиційні хімічні засоби фунгіцидної дії. 


Антибіотик проти чорного раку

Якщо цьогоріч для обробки саду використовувався стрептоміцин, то наступного сезону цей препарат бажано замінити тетрацикліном. І навпаки.


У багатьох країнах садівники, щоб врятувати дерева від чорного раку, застосовують антибіотики для внутрішніх ін'єкцій. Такий метод передбачає висвердлювання невеликого отвору (завглибшки до 2 см) на здоровій частині стовбура приблизно на висоті 1 м від землі, в який під тиском, за допомогою спеціального шприца, впорскується 4%-ий розчин стрептоміцину. Після введення ліків отвір щільно закорковують дерев'яним чопиком.


Такому лікуванню підлягають усі скелетні гілки діаметром більше 15 см. Через тиждень процедуру бажано повторити. Перевагою цього методу є те, що він не потребує попереднього зачищення ушкоджених ділянок.


Поділитись в соцмережах:

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений