Чому не зав'язуються качани на капусті

Перегляди: 156
16.11.2021
Чому не зав'язуються качани на капусті

Той, хто вирощував у себе на ділянці білоголову капусту, добре знає, наскільки непросто отримати на виході рослини з міцними, тугими та об'ємними головками. Ця культура досить примхлива, вимагає регулярного догляду, до того ж її постійно ушкоджують комахи-шкідники та хвороби.


Ще одна проблема, яку можна часто спостерігати на капустяних грдках, полягає в тому, що навіть на цілком здорових, неушкоджених рослинах головки можуть так і не сформуватися. 


Якими ж є причини такого небажаного явища?


· Першою причиною відсутності качана на капусті може бути неякісний посівний матеріал.


Трапляється, що близькоспоріднені рослини, які належать до родини капустяних, утворюють при схрещуванні гібриди, зовні цілком схожі на капусту, але не здатні формувати головку. Тому до вибору насіння бажано підходити відповідально і не використовувати посівний матеріал незрозумілого походження або з простроченим терміном зберігання.


Капуста без качана

Також важливо враховувати певні характеристики кожного сорту й гібриду, оскільки серед них є й дуже теплолюбні рослини, або з досить тривалим терміном вегетації, або з особливими вимогами до температурного режиму тощо. Тому потрібно надавати перевагу тим рослинам, які будуть почуватися комфортно в місцевому кліматі.


Якщо капустяні сходи не адаптовані до цієї місцевості, то навіть всупереч своєму квітучому вигляду вони можуть так і не сформувати качани.


Відсутність качана в капусти

Важливе значення для успішного утворення головки мають також і строки посадки. Наприклад, ранні сорти білоголової капусти бажано сіяти не пізніше березня, середньостиглі – в останній декаді квітня, а пізні  на початку травня.


В умовах помірного клімату оптимальним способом вирощування капусти вважається розсадний. Такий метод допоможе рослинам уникнути критичної, а деколи навіть згубної дії кліматичних і погодних факторів.


Капуста без головки


· Другою причиною відсутності головок на капустяних рослинах може бути неправильний вибір місця для грядок. 


Ділянка під капусту повинна добре освітлюватись сонцем вранці, вдень і ввечері. В умовах недостатнього освітлення рослини впродовж свого вегетаційного періоду можуть просто не встигнути сформувати качани.


Обов'язковою умовою, що забезпечить хороший урожай, є також суворе дотримання правил сівозміни. Висаджувати капусту на тому самому місці слід не раніше, ніж через три-чотири роки. Найкращими культурами-попередниками для неї вважаються рослини родини бобових, які збагачують ґрунт азотом.


Капуста без качана


· Третім фактором, який здатний впливати на формування головок у капусти, може бути загущення посівів (сходів чи розсади).


Рослини, розташовані надто щільно, змушені вести конкурентну боротьбу за поживні речовини й вологу, тому в них може просто не вистачити сил для формування качанів.


До того ж скупчення рослин сприяє активному ураженню їх шкідниками та різними захворюваннями. 


Капуста без качана


· Четверта причина відсутності качанів на капусті – надто кислий ґрунт.


Капуста не формує головки в закисленому середовищі, тому перш ніж висаджувати рослини в такий ґрунт, необхідно ще з осені додати в землю на грядках гашене вапно (гідроксід кальцію).


Вапно вносять з розрахунку: 500 г на 1 м2 площі. Для ґрунту з середніми показниками кислотності  300 г/м2). Оптимальним середовищем для капусти є нейтральний ґрунт з показниками кислотно-лужного балансу рН в межах від 6,5 до 7,5 одиниць.


Потрібно зважати й на те, що капуста полюбляє добре ущільнений ґрунт, тому перекопку грядок, де її будуть вирощувати, краще робити восени, водночас додаючи в землю органісні добрива.


Весною, з настанням тепла, потрібно буде лише розрівняти грядку граблями й висадити на неї рослини.


Вирощування капусти


· П'ята причина відсутності качанів – несприятливі погодні умови.


Оптимальна температура повітря для капусти складає +17°С. Якщо ж сезон видався надто спекотний і посушливий, її листя швидко втрачає вологу, внаслідок чого ріст і розвиток рослин сповільнюється, і головки можуть просто не встигнути сформуватися.


За умов, коли температура повітря збільшується до +25°С й вище, з'являється ризик, що качани на рослинах капусти не зав'яжуться, а при +35°С можна навіть не сподіватись отримати від капусти хороший урожай. 


Щоб зарадити цій проблемі, потрібно регулярно здійснювати полив грядок та систематично розпушувати на них ґрунт. Велике значення має те, щоб капуста отримувала достатню кількість вологи на початку процесу зав'язування головок. У цей період бажано промочувати ґрунт на глибину до 50 см, використовуючи для поливання воду літньої температури (не холодну!).


Як тільки качани сформуються й почнуть набирати силу, норму поливу потрібно зменшити, інакше надлишок вологи спричинить їх розтріскування.


До того ж надмірне перезволоження ґрунту може призвести до гниття рослин. Тому за умов достатнього рівня вологи в землі полив можна повністю припинити за 20 днів до збирання врожаю.


Підживлення капусти


· Шоста причина нездатності капусти зав'язувати качани – це нестача необхідних для рослини елементів  живлення.


Солі металів, зокрема марганець, магній, залізо, молібден, мідь, бор і цинк мають істотне значення для росту й розвитку всіх без винятку рослин. Саме ці речовини відповідають за своєчасне формування плодів, визначають їх смакові характеристики, а також впливають на терміни зберігання.


Рослини капусти негативно реагують на нестачу будь-якого з перелічених вище макро- та мікроелементів. І врешті це впливає на їх здатність зав'язувати головки. Тому своєчасне підживлення капусти вкрай важливе для отримання хорошого врожаю.


Для підживлення рослин бажано використовувати комплексні мінеральні добрива, які мають хелатну форму. Саме такий вид препарвтів є найбільш екологічно чистим та ефективним для рослин живленням. Перевага хелатних форм добрив полягає в тому, що вони швидко переходять у легкорозчинні й доступні для рослин сполуки, які за своєю структурою близькі до природних речовин. До того ж вони мають високу біологічну активність, у 10 разів краще засвоюються рослинами й абсолютно нешкідливі для довкілля. Наприклад, після вечірнього підживлення капустяних грядок такими препаратами, вже вранці можна вживати щойно зрізані овочі без якихось негативних наслідків для здоров'я.






Хелатні сполуки активізують дію ферментів та процеси фотосинтезу, підвищують морозо-, стресо- та посухостійкість рослин, посилюють їх імунітет, покращують стійкість до хвороб та шкідників. Вони також сприятливо впливають на зростання й розвиток культур, сприяють збільшенню загальної врожайності, покращують якість готової продукції.


Для успішного формування капустної головки надзвичайно важливими елементами є бор та молібден. 


Підживлення капустяних рослин бажано здійснювати двічі за сезон, а для пізніх сортів – тричі.


Саме дотримання елементарних правил агротехніки та створення відповідних умов для нормального розвитку й зростання капусти забазпечать як досвідченим городникам, так і аматорам щедрий урожай на капустяних грядках.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений