У наш час для виведення нових сортів селекціонери широко застосовують методи створення поліплоїдних рослин.
Кожен вид рослин на нашій планеті має визначене й стале число хромосом, в яких зосереджена основна частина всієї спадкової інформації. Наприклад, у соматичній клітині звичайної сливи міститься 48 хромосом, у клітині яблуні їх 34, черешні –16, вишні – 32 і т. д.
Рослини, клітини яких мають подвійний набір материнських і батьківських хромосом називаються диплоїдними. Також існують рослини з трьома (триплоїди) та з чотирма (тетраплоїди) наборами хромосом. А ще в природі зустрічаються пентаплоїди, гексаплоїди й навіть октоплоїди.
Сьогодні поліплоїдні форми властиві дуже багатьом популярним культурним видам (винограду, яблуні, груші, картоплі, буряку, редисці, злакам та ін.).
Їхнє поширення викликане тим, що штучне збільшення числа хромосомних пар призводить до зростання розміру клітин, внаслідок чого всі основні органи рослин (листя, квіти, а також плоди) відповідно теж збільшуються.
До того ж, завдяки видозміненій генній структурі з’являються нові сорти з більш ранніми строками цвітіння та плодоношення, що робить можливим їх вирощування навіть у тих регіонах, які раніше вважалися непридатними для культивування. Крім того, поліплоїдні форми здатні протистояти несприятливим погодним факторам і мають підвищену стійкість до згубного впливу захворювань та комах-шкідників. А головне – такі сорти зазвичай демонструють високу врожайність.
З цієї причини диплоїдна слива або гібридна великоплідна алича останніми роками набуває все більшої популярності серед садівників-аматорів.
Плоди диплоїдної сливи мають чудові смакові характеристики. Вони більші за розміром від звичайних плодів і містять більшу кількість корисних речовин. М’якоть у них соковита й м’ясиста, з чудовим смаком та ароматом.
Той факт, що ботаніки називають рослину аличею, негативно впливає на стан продажу її посадкового матеріалу. Недосвідчені садівники зі словом «алича» найчастіше пов’язують дрібні, жовтуваті або червонуваті плоди з терпким, кислим смаком. Тому така назва не сприяє зростанню попиту та активному придбанню ними саджанців. А ось коли цю рослину називають окультуреною, великоплідною аличею або диплоїдною сливою, ніяких побоювань щодо якості плодів у покупців не виникає.
Переваги диплоїдної сливи
Плодоносити диплоїдна слива починає рано, і на однорічному саджанці вже можна побачити перші плоди.
Дворічна рослина може давати до трьох кілограмів слив.
Вже з трирічного віку за сприятливих умов можна назбирати на одному дереві до 15 кг плодів, а семирічна рослина здатна забезпечити господарю врожай до 100 кг слив найвищої якості.
У роки неврожаїв багатьох садівників засмучує те, що кількість плодів на диплоїдній сливі зменшується. Однак є й ті, кого це не турбує, оскільки зменшення кількісного показника отриманого врожаю цілком компенсується тим, що сливи в цьому випадку зростають дуже великими і мають чудові смакові якості.
На сьогодні селекціонери створили безліч нових сортів диплоїдної сливи, які плодоносять з липня по вересень включно. Плоди цих сортів можуть мати різне забарвлення (жовте, червоне, синє, фіолетове й ін.).
Недоліки диплоїдної сливи
Одним з недоліків культури є те, що рослина зацвітає дуже рано, відразу після персика, тому в разі різкого зниження температури диплоїдна слива може підмерзати.
Найбільшою небезпекою для диплоїдних слив є сливовий чорний пильщик. Траплялися роки, коли він знищував до 90% зав’язі. До інших комах-шкідників, небезпечних для цих рослин, належать тля і плодожерка.
Гібридна алича є самобезплідною рослиною. Це слід враховувати під час закладення саду: на ділянці бажано висаджувати відразу кілька різних сортів слив або дику аличу, щоб забезпечити перехресне запилення рослин.
Ще однією вадою багатьох сортів диплоїдної сливи є не дуже щільна м’якоть, а також погане відділення від неї кісточки. Тому такі плоди краще вживати свіжими або варити з них компоти. Для виготовлення джемів чи варення вони не підходять.
Проте світова селекція продовжує постійно розвиваись, і вже створені сорти диплоїдної сливи зі щільною м’якоттю, в яких успішно вирішена проблема легкого відділення кісточки. Такі сливи до того ж мають унікальні смакові характеристики і здатні досягати маси понад 100 г.
Найпопулярніші сорти диплоїдних слив
· Кубанська комета
Високоврожайний сорт, отриманий внаслідок зхрещування сливи «Скороплідна» та аличі «Піонерка».
Рослина має міцний імунітет, добре протистоїть різним інфекціям і практично не пошкоджується комахами-шкідниками.
Сорт демонструє чудову витривалість щодо впливу заморозків, але має середню посухостійкість. Частково самоплідний.
Плоди забарвлені в темно-фіолетовий колір і виростають вагою близько 35 г.
М’якоть у них жовтуватого кольору, соковита, достатньо щільна, з приємним ароматом і смаком.
Плоди достигають наприкінці липня, вони не осипаються й не схильні до розтріскування.
· Асалода
Сорт виведений білоруськими селекціонерами. Має ранні строки дозрівання та хорошу морозостійкість.
Плоди округлої форми, вагою до 26 г. Забарвлення темно-малинове з численними дрібними цяточками.
М’якоть жовто-оранжева, на смак кисло-солодка, з приємним ароматом. Кісточка відділяється погано.
· Шатер
Сорт створений на Кримській дослідно-селекційній станції шляхом схрещування китайсько-американської сливи й аличі. Відзначається хорошою зимостійкістю та має високу врожайність.
Плоди чималі (до 32 г), фіолетового забарвлення.
М’якоть жовто-зелена, дрібнозерниста, дуже солодка.
Дозрівають плоди на початку липня, але неодночасно.
· Лодва
Ранньостиглий сорт білоруської селекції. Отриманий внаслідок зхрещування сортів «Ветразь» та «Олімпійська». Вважається універсальним сортом аличі.
Рослина середньоросла. Відзначається регулярним плодоносінням і хорошою зимостійкістю.
Плоди чималі (до 50 г), округлої форми, яскраво-жовтого забарвлення.
М’якоть жовтуватого відтінку, ніжна, соковита. Кісточка не пов’язана із м’якоттю й відділяється легко.
· Байрон Голд
Високоврожайний сорт. Вважається гідною альтернативою аличі «Лодве».
Плоди достигають досить піздно – в останні вересневі дні. Вони дуже великі (до 100 г), мають яскраве жовто-оранжеве забарвлення з ніжним червонуватим розливом.
М’якоть соковита, солодка, оранжево-жовтого відтінку. Кісточка відділяється легко.
Рослини цього сорту мають міцний імунітет проти багатьох захворювань. Не бояться заморозків.
· Глобус
Цей сорт диплоїдної сливи був отриманий шляхом схрещування сортів «Обильная» і «Культурная красная».
Має середню морозо- й посухостійкість.
Сорт самобезплідний, з хорошою врожайністю.
Плоди виростають вагою до 50 г. Забарвлення у слив яскраво-червоне з восковим нальотом.
М’якоть соковита, щільна, має чудовий солодко-кислий смак. Кісточка відділяється легко.
Бербанк Гігант
Високоврожайна диплоїдна слива середнього строку достигання з високим показником зимостійкості. Виведена відомим селекціонером Лютером Бербанком (США).
Достигання плодів відбувається у другій половині липня й на початку серпня.
Вважається одним з найбільш великоплідних сортів. Діаметр деяких слив може досягати 9 см. Середня вага плодів становить від 150 до 200 г, хоча трапляються окремі екземпляри, маса яких становить близько 250 г.
Плоди темно-бордового, майже чорного кольору, із сизуватим нальотом.
М’якоть жовта, середньої твердості, дуже солодка. Кісточка від м’якоті відділяється погано.
Цей сорт придатний для вирощування в більшості регіонів України.
Поділитись в соцмережах:
