Елеутерокок: корисні властивості та вирощування

Перегляди: 676
05.09.2019

Мало хто знає, що відомий у всьому світі женьшень, цінність якого вимірюють золотом, має достойного конкурента з не менш вражаючими цілющими властивостями та надзвичайною лікувальною дією. Називається ця рослина елеутерокок колючий (лат. Eleutherocóccus senticósus, родина Аралієві). Вона має вигляд високого (3 – 5 м) колючого чагарника з малочисленними гілками та поверхневою, але досить розгалудженою кореневою системою. Відомі також й інші назви елеутерокока: акантопанакс колючий, сибірський женьшень, гострий перець, чортів кущ та ін.

Батьківщина цієї рослини  Далекий Схід, де елеутерокок можна зустріти у вигляді поодиноких кущів, або великих, обсіяних гострими колючками чагарникових заростей. Загнуті вниз шипи рослини розташовуються на всіх надземних частинах елеутерококу, за вийнятком листя та квітів. Їх уколи дуже болючі і можуть викликати сильні запальні процеси під шкірою. П'ятипале листя елеутерококу відрізняється високою декоративністю. Як і пагонам, йому притаманний гострий специфічний запах.


Листя та пагони елеутерокока


Як лікувальну сировину листя рослини заготовляють до настання фази цвітіння (перша половина липня), коли в них накопичується максимальна кількість корисних речовин. Цвітіння елеутерококу відбувається в другій половині липня  серпні. Його кулясті суцвіття складаються з безлічі дрібних кремових (жіночих) або бузкових (чоловічих) квітів, що мають приємний тонкий аромат. Дозрівання плодів завершується наприкінці вересня  у жовтні. Це чорні блискучі кулясті ягоди невеликого розміру (0,7  1,0 см), всередині яких знаходяться п'ять насінин, що мають форму півмісяця. М'якуш ягід соковитий та гострий на смак, до того ж він має дуже приємний свіжий аромат, тому плоди можна використовувати як спецію в м'ясних і рибних стравах, а також для консервації. Вони не обсипаються і зберігаються на гілках тривалий час, прикрашаючи блискучими шаровидними гронами вже безлисті рослини. Плодоношення елеутерококу відбувається один раз на два роки. 


Супліддя елеутерокока


Елеутерокок здавна відомий своїми адаптогенними властивостями, що стимулюють роботу центральної нервової системи, і широко використовується як у народній, так і в традиційній медицині Японії, Кореї, Китаю для відновлення енергії і життєвих сил. На відміну від женьшеню, лікувальні властивості притаманні не лише корінню елеутерококу, але також і його листю та стеблам. Проте офіційна медицина використовує лише коріння і кореневище елеутерококу, які містять глікозиди (вісім речовин елеутерозидів), флавоноїди, похідні кумарину, ефірні масла, вітаміни (А, D, Е, С, В), мінеральні елементи, рослинний віск, крохмаль, смоли й інші цінні речовини. Препарати на основі елеутерококу підвищують розумову та фізичну активність, стійкість організму до несприятливих умов, підсилюють гостроту зору і слух, допомагають при лікуванні депресії і неврастенії, покращують обмін речовин і підвищують апетит.  


Корені елеутерококу


Заготівлю коренів та кореневищ здійснюють пізньої осені. Для цього використовують рослини не молодше 6  7 років. Важливо також пам'ятати, що при зборі сировини не можна залишати менше, ніж 20% кореневої системи, щоб не допустити загибель усієї рослини. Повторну заготівлю сировини на тій же рослині можна проводити тільки через 7 років. Зібрані корені акуратно відчищають від землі, подрібнюють і висушують або в темному провітрюваному приміщенні, або в сушарках (при температурі +70...80 ° С). Зберігають готову сировину тільки в полотняних мішечках або паперових пакетах. 


Заготовлена сировина з елеутерококу


Елеутерокок не належить до токсичних рослин, але все ж при його вживанні слід дотримуватися деяких обмежень. Рекомендується приймати його в першій половині дня, щоб не викликати безсоння. Людям, що страждають від гіпертонії, вагітним, дітям, при інфаркті міокарда, гострих інфекційних захворюваннях, а також у разі легкої збудливості або індивідуальної непереносимості (при алергічних реакціях) вживання елеутерококу протипоказане. 


Суцвіття елеутерококу


Завдяки своїм цінним лікувальним властивостям ця рослина привернула увагу не тільки фармацевтів, а й садівників-аматорів. У другій половині ХХ століття властивості й хімічний склад елеутерококу були вивчені більш детально, і його стали вирощувати в середніх широтах Європи як джерело лікарської сировини. Невибагливість рослини, його тіне- та морозостійкість сприяли поширенню цієї культури на нових територіях.  


Цвітіння елеутерококу


Елеутерокок може рости та розвиватись на різноманітних типах ґрунтів, але найкращими для нього є пухкі, достатньо зволожені й родючі землі з нейтральною реакцією. Розмножувати елеутерокок можна насінням або вегетативно (кореневими паростками, відсадженнями, поділом куща, зеленими живцями). Найбільш простий спосіб розмноження полягає у використанні прикореневих паростків, які в надлишку утворюються навесні навколо куща. Для цього молоді пагони, що мають вже свою кореневу систему, обережно відокремлюють від рослини-донора і пересаджують на постійне місце. Ділянку посадки попередньо перекопують на глибину 25  30 см, ретельно видаляючи бур'яни, а потім збагачують органічними добривами (5  7 кг/м2 перегною). Відстань між рослинами повинна бути не менше 2 м. У перші роки життя саджанці потребують достатнього поливу, захисту від прямого сонячного проміння та укривання на час зимових холодів. Подальший догляд полягає у щорічному підживленні рослин і видаленні засохлих або пошкоджених гілок.


 

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений