Ще раз про картоплю…

Перегляди:  18 03.04.2020  


Ще раз про картоплю...

Картопля (лат. Solánum tuberósum, родина Пасльонові), бульба, бараболя – багаторічна, трав’яниста, овочева, бульбоплідна рослина, відома в усьому світі як одне з головних джерел рослинного харчування. За своїм продовольчим значенням вона посідає четверте місце серед інших сільськогосподарських культур і поступається лише кукурудзі, пшениці та рису. 

 

Згідно з генетичним дослідженням можна стверджувати, що окультурення картоплі відбулося 7–10 тисяч років тому в місцевості, де нині знаходяться країни Перу (південні райони) та Болівія (північно-західні території). Майже уся картопля (до 99%), яка сьогодні культивується, походить від сортів, що були виведені в низинах південного й центрального регіонів Чилі. Свого часу вони поступово витіснили колись більш популярні різновиди картоплі з Анд.  

 

Рослина картоплі виростає в середньому до 0,6 м заввишки. Під час цвітіння утворює красиві, зібрані в суцвіття по 56 штук білі, рожеві, червоні, бузкові, фіолетові або сині квіти, всередині яких знаходяться яскраво-жовті тичинки. У природних умовах культура може запилюватись як перехресно, за допомогою комах (зокрема джмелів), так і самозапильно (у більшості випадків). Внаслідок цього утворюються невеликі зелені плоди, що нагадують мініатюрні помідори, всередині яких міститься до 300 дрібних насінин. 

 

У плодах, як і в інших частинах картоплі, за винятком бульб, знаходиться значна кількість токсичного алкалоїду соланіну, тому вони непридатні для вживання, але мають велике значення для селекційної роботи, під час виведення нових сортів.

 

Плоди картоплі

 

Бульби картоплі  це потовщені утворення з великим вмістом поживних речовин, які утворюються внаслідок видозміни підземних пагонів рослини (столонів). Тобто, насправді вони є розрослими бруньками цих підземних пагонів. У природі їх формування пов’язане зі скороченням світлового дня, але, завдяки наполегливій праці селекціонерів, у сучасних сортах картоплі ця залежність лишилась незначною. 

 

Внутрішня частина бульб, яка утворена з однакових, наповнених крохмалем клітин, зовні покрита тонкою корковою шкіркою. Зазвичай рослинам з білим забарвленням квітів властивий світлий колір шкірки бульб (з жовтуватим або коричневим відтінками), а бульби картоплі з синіми чи фіолетовими квітами вкриті рожевою, темно-рожевою, іноді червоною або пурпуровою шкіркою.

 

Картопля

 

Цінність картопляних бульб полягає в їх поживному складі. Вони містять багато білків, вуглеводів (крохмалю), клітковину, вітаміни (у т. ч. С, К і групи В), макро- та мікроелементи (калій, магній, кальцій, залізо, цинк, натрій, фосфор, селен, фтор, мідь, марганець, хлор, кремній, нікель, алюміній, сірку, олово, ванадій, йод, хром, бор, кобальт, титан, молібден). Крім того, до їх складу входить набір необхідних амінокислот, жирні кислоти, цукри та інші біологічно активні компоненти. 

 

Калорійність картоплі становить 77 ккал. Перед вживанням бульби необхідно піддати тепловій обробці, щоб зруйнувати наявні в них глікоалкалоїди. Картоплю варять, печуть, смажать, тушкують. Ця овочева культура входить до раціону майже усіх світових країн і вже кілька століть поспіль залишається одним з найбільш популярних і улюблених продуктів харчування.

 

Картопля

 

Сьогодні у світі культивується понад 5000 сортів картоплі, з яких 3000 поширені в Андах (Болівія, Перу, Колумбія, Еквадор, Чилі), і близько 200 диких видів та підвидів, що зустрічаються на території всієї Америки, від Сполучених Штатів до півдня Чилі. Лідером у виробництві картоплі є Китай, йому трохи поступається Індія. В той же час найвищої врожайності культури (більше 47 т/га) досягли у Франції, Німеччині та США.

 

Картопляне поле

 

Картопля легко адаптується до різноманітних умов довкілля. Як однорічну культуру її вирощують у надзвичайно широкому кліматичному діапазоні. Картопля надає перевагу пухким (суглинковим та супіщаним), плодючим землям (чорноземи, дерново-підзолисті, осушені торфовища, сірі лісові) з рН 5,0–5,5 та невисоким рівнем підземних ґрунтових вод. Також дуже важливо забезпечити рослини достатньою кількістю сонячного світла. 

 

Саджання картоплі

 

Землю на ділянці для вирощування картоплі перекопують з осені, одночасно додають у ґрунт органічні добрива (компост, перегній тощо). Навесні, перед саджанням, ділянку перекопують вдруге. Якщо ґрунт на посадкових площах має кислу реакцію, необхідно провести попереднє вапнування ділянки шляхом внесення вапна або доломітового борошна (0,4–0,5 кг на кожний 1 м2). 

 

Кращі попередники для картоплі: бобові, трав’яні салатні культури, сидерати, буряк, огірки, капуста, цибуля. Не можна розміщувати картопляні грядки після пасльонових культур (перцю, баклажанів, помідорів тощо).

 

Підгортання картоплі

 

Розмножують картоплю вегетативно. Для посадки використовують цілі бульби або їх частини, які заглиблюють у ґрунт на 10–12 см. Посадковий матеріал розміщують таким чином, щоб забезпечити кожний кущ картоплі достатньою площею живлення: відстань між рослинами має бути не менше 0,4–0,5 м, а в міжряддях – до 0,9–1 м. 

 

Догляд за посадками полягає в обережному (до повної появи паростків) розпушуванні ґрунту і видаленні бур’янів. Коли сходи підростуть до 15 см, можна провести перше підгортання. У забезпеченні картоплі поживними елементами важливо дотримуватись помірного застосування азотних добрив, оскільки замість бульбоутворення вони стимулюють інтенсивне нарощування вегетативної маси рослини. 

 

Розвиток культури умовно поділяють на п’ять етапів. Перший етап: поява з бульби пагонів і розвиток кореневої системи. Проростання паростків відбувається, коли грунт прогрівається до +5…8°С. Та саме в цей час зберігається ризик загибелі рослин у разі повернення пізніх заморозків, оскільки паростки й молоді стебла пошкоджуються при –2°С. Оптимальна денна температура для проростання картоплі складає +15…20°С. 

 

На другому етапі, з розвитком надземної вегетативної маси, починається інтенсивний процес фотосинтезу. Найсприятливіша температура для його протікання +16…22°С, що підтверджується активним зростанням та цвітінням культури саме за таких умов.

 

Картопля

 

Проростання прикореневих пагонів і початок утворення на них бульб відбуваються на третьому етапі розвитку картопляного куща. Найсприятливішою для бульбоутворення є нічна температура +10…13°С. Ця фаза зазвичай (але не завжди) супроводжується цвітінням культури. В разі настання спекотного періоду, коли ґрунт прогрівається до +27°С й вище, утворення бульб припиняється. Щоб завадити цьому, дуже важливо вчасно підгортати рослини, намагаючись також максимально зберегти ґрунтову вологу. 

 

Хоч картопля не любить вогкості, та в період цвітіння й формування майбутнього врожаю слід забезпечити рослину достатньою кількостю води. Підгортання також допомагає уникнути утворення бульб на ґрунтовій поверхні.

 

Картопля

 

Під час четвертого етапу відбувається інтенсивне зростання бульб та накопичення в них переважної більшості усіх продукованих рослиною поживних ресурсів. Щоб отримати хороший врожай, необхідно в цей період забезпечити культуру оптимальною вологістю і температурою ґрунту, достатньою кількістю доступних та збалансованих елементів живлення, а також належним захистом від шкідників і грибкових захворювань. 

 

П’ятий, заключний етап – це дозрівання бульб, після чого спостерігається відмирання надземної частини рослини. Шкірочка дозрілих картопляних бульб твердне, а цукри, що містяться в них, трансформуються в крохмаль.

 

Картопля

 

Правильне зберігання врожаю картоплі забезпечується завдяки використанню для його складування темного, добре вентильованого приміщення з довколишньою температурою близько +4°С. За таких оптимальних умов картопля не втрачатиме своїх якостей впродовж 10–12 місяців.

 



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*