Фацелія, неперевершений сидерат та медодайна культура

Перегляди: 149
12.07.2022
Фацелія, неперевершений сидерат та медодайна культура

Про важливе значення сидератів для землеробства та екології відомо чимало. Але є серед цих культур однорічна (багаторічна) трав'яниста рослина, що ідеально виконує захисну й відновлюючу функцію на будь-яких типах ґрунтів і в широкому кліматичному діапазоні, відома ще як природний інсектицид і цінна кормова культура, яка до того ж має високі декоративні якості.


Це фацелія (лат. Phacelia, родина Шорстколисті), батьківщиною якої є Південна та Північна Америка, де рослина зустрічається повсюдно на узбіччях доріг, у полях, на пустках і непридатних землях. Вона настільки невибаглива, що росте навіть у пустельних районах Південної Америки і після поодиноких зливових дощів перетворює неживий ландшафт на ароматний квітучий оазис.


У Європу фацелія потрапила в першій половині ХIХ століття завдяки шотландському біологу та колекціонеру рослин Девіду Дугласу, а перший її опис, автором якого став англійський ботанік Джордж Бентам, з'явився в 1837 році. Відтоді культура поступово поширилась по всій території Євразійського континенту, набуваючи широкої популярності завдяки своєму духмяному аромату, гарному цвітінню, високим медодайним якостям, а також сидеральним властивостям.


Фацелія

З відомих близько 200 видів цієї рослини в Європі культивують переважно три: фацелію пижмолисту, дзвоникоподібну та скручену. Усім їм властива неабияка декоративність, а ще ці види цінуються бджолярами, оскільки є прекрасними медоносами з тривалим періодом цвітіння. Взяток з 1 га території, зайнятої фацелією, дозволяє отримати до 500 кг меду за сезон і до 20–30 кг високобілкового пилку (кількість протеїну в ньому може досягати 29,6 %). 


Мед відрізняється майже прозорим, світло-бурштиновим або світло-зеленим кольором і має тонкий, запашний аромат. Він характеризується високим вмістом незамінних амінокислот (проліну, лейцину, валіну, фенілаланіну та ін.), є цінною поживною речовиною і визнаний одним із кращих сортів цього продукту.


Фацелія

Найбільше поширення в нас здобула фацелія пижмолиста (лат. Phacelia tanacetifolia Benth). Її вирощують у садах, на полях, дачних та городних ділянках як декоративну, компостну, кормову, сидеральну, медоносну рослину. Використовують як попередник для рапсу та будь-яких овочевих культур. Можна сіяти фацелію і як основну, і як проміжну культуру.


Практикується ранній посів фацелії на грядках, призначених для розсадного вирощування овочів. Під час висаджування розсади у відкритий грунт лунки роблять прямо серед підрослої фацелії. Вона не стримує зростання сусідів і не пригнічує їх розвиток, але захистить молоді рослини від прямих сонячних променів, знижених температур та інших несприятливих факторів.


Надалі стебла й листя зрізаної до початку цвітіння фацелії перетворяться на хороший мульчувальний матеріал для грядок. Така технологія допомагає зберегти та збільшити врожай овочевих культур. А молоді, неогрубілі пагони фацелії стануть цінною кормовою добавкою в раціоні сільськогосподарських тварин. Використовують і жорсткі стебла: їх переробляють на силос і вводять як один із компонентів у суміш із злаковими рослинами.


Фацелія

Слід зазначити також інсектицидні властивості фацелії. На ділянках, де вона росте і поблизу них значно зменшується кількість, або повністю зникають дротяники, ґрунтова нематода, попелиця, бульбочкові довгоносики та інші шкідливі комахи. Рослина відлякує сарану, а в спільних посівах з горохом відзначається суттєве зниження зараження його гороховим зерноїдом. Фацелія, посаджена в міжряддях картоплі чи огірків, сприятливо діє на їх розвиток шляхом підвищення повітропроникності ґрунту, збагачення його азотом, а також зниженням рівня кислотності ґрунту, що призводить до зникнення деяких бур'янів (мокрецю, кінського щавлю, молочаю, хвоща польового та ін.)


Фацелія

Стебло у фацелії прямостояче, соковите й крихке, заввишки 60–90 см, утворює до двадцяти бокових пагонів. Цвіте рослина дуже рясно, впродовж одного – двох тижнів поступово розкриваючи свої колосоподібні суцвіття небесно-блакитного, глибокого синього або синьо-бузкового (здерідка білого чи кремового) забарвлення. Корені фацелії проникають вглиб до 20 см, розпушують важкі, глинисті та збагачують збіднілі, виснажені землі. 


Однаково успішно розвивається фацелія на сонячних ділянках і в затінку. Належить до холодостійких рослин: може витримувати морози до –8°С; насіння проростає при +4°С. Якщо ґрунт достатньо зволожений, сходи з'являються вже через 7–10 днів після посіву насіння. В умовах посухи цей період збільшується до 14 днів. 


Насіння фацелії

Фацелія відрізняється швидким зростанням та інтенсивним нарощуванням біомаси. Так, до моменту бутонізації вона утворює на площі 100 м2 зелені добрива в кількості 250–300 кг, які за своєю дією рівноцінні внесенню в ґрунт близько 300 кг перегною. До того ж зрізана біомаса швидко розкладається і збагачує ґрунт калієм, азотом та різними корисними органічними речовинами. Для забезпечення інтенсивного розкладання зелених залишків необхідно достатньо вологи, тому в посушливі періоди рекомендуються додаткові поливи чи інші способи зволоження біомаси.


Фацелія

На 30–45-й день у фацелії починається фаза цвітіння, що триває півтора місяці й більше. У цей період рослини приваблюють не лише медоносних комах, а й ентомофагів, які знищують яйця, личинки, лялечки та дорослих особин комах-шкідників (листовійок, довгоносиків, квіткоїдів тощо). До того ж, присутність у саду або на садово-городній ділянці кількох кущиків фацелії сприяє кращому запиленню сусідніх культур (плодово-ягідних рослин, виноградників), що також важливо для підвищення їхньої врожайності.


Завдяки інтенсивному розвитку рослини, насіння фацелії висівають кілька разів за сезон. Через його легкосхожість попередня обробка посівного матеріалу не потрібна. Насінини можна просто розкидати по поверхні ґрунту, змішавши попередньо з піском для кращого контролю рівномірності їх розподілу.


Стійкість фацелії до морозів і холоду дозволяє провести перший посів наприкінці лютого – в березні, а невибагливість до ґрунтів сприяє поширенню її на значних територіях. Важливо, щоб ділянки під культуру були очищені від бур'янів. Перший посів фацелії (як рослини-попередника основної культури) проводять одразу після сніготанення.


Достатня вологість ґрунту сприяє ранній появі сходів, швидкому розвитку рослин та інтенсивному нарощуванню біомаси. Цвітіння може відбуватись через місяць після посіву. Зрізана зелень служить частково добривом (у вигляді перегною) і навіть частково захистом сходів основної культури від несприятливих погодних впливів (як мульча).


Фацелія

У наступних сівозмінах (у квітні – липні) рекомендується сіяти насіння фацелії на попередньо зволожений ґрунт. Зрізати рослини можна не повністю, а частково. Тоді в екстремальних кліматичних ситуаціях фацелія надаватиме захист таким теплолюбним культурам як баклажани, томати, солодкий перець тощо.


Останній посів фацелії бажано на зиму залишати на ділянці. Він сприятиме снігозатриманню, перешкоджатиме вимиванню гумусу з верхнього родючого шару та оберігатиме ґрунт від надмірного промерзання. Такий широкий спектр корисних властивостей фацелії робить цю культуру однією з найбільш цінних для сільського господарства, меліорації та екології рослин.



Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений