Гіностема п'ятилисточкова - трава безсмертя

Перегляди: 763
28.11.2019

Гиностема п'ятилисточкова (лат. Gynostemma pentaphyllum, родина Гарбузові) – багаторічна (однорічна в холодному кліматі), листопадова, трав'яниста, ліаноподібна рослина з повзучим стеблом і пагонами, що в сприятливих умовах досягають довжини 8 – 9 м, котра відома своїми цінними дієтичними та лікарськими властивостями. Природний ареал зростання – південні провінції Китаю й інші азійські країни (В'єтнам, Тайвань, Корея, Лаос, М'янма, Шрі Ланка, Індія, Японія, Індонезія), де зарості рослини, іноді утворюючи справжні джунглі, зустрічаються на узбіччях доріг, гірських схилах, розташованих на висоті до 3200 м, сонячних і затінених галявинах.


Серед існуючих 30 видів гіностеми саме гіностема п'ятилисточкова (листя і молоді пагони) вживалася місцевим населенням протягом багатьох століть як харчовий продукт. Свіже листя та стебла, багаті вітамінами й іншими корисними речовинами, додавали у салати, а приготований з висушеного або свіжого листя тонізуючий солодкувато-пряний напій з легкою гіркуватістю і відтінком терпкості в смаку, відомий нам сьогодні під назвою «чай джіаогулан». Крім ролі натурального підсолоджувача, гіностемма виконує функції имуномодулюючого, протизапального, антиоксидантного та адаптогенного засобу. 


Чай з гіностеми п'ятилисточкової

Чай джіаогулан надає м'яку оздоровчу дію на основні системи людського організму (серцево-судинну, нервову, травну, репродуктивну, імунну), не викликаючи негативних побічних ефектів. Вживають його після їжі, заварюючи як зелений чай. Оптимальна добова доза для приготування цілющого напою становить не більше 6 г сухої речовини на 1 л води. Цікаво, що заварене листя можна використовувати неодноразово (2 – 3 рази), збільшуючи з кожним разом час настоювання (від 2 хвилин напочатку) до набуття напоєм світло-жовтого забарвлення. Листя також додають у салати. Унаслідок тонізуючої дії та створення ефекту бадьорості не рекомендується вживати чай після чотирьох годин вечора.


Гіностема

Статистичні дані, отримані наприкінці минулого століття, констатували наявність у регіонах, де жителі традиційно вживали чай з гіностеми, великої кількості довгожителів, критично малу або повну відсутність випадків виникнення цукрового діабету, гіпертонії, гепатиту та цирозу печінки, а також онкозахворювань. Поширена народна назва гіностеми «трава безсмертя» знайшла своє офіційне підтвердження і привернула  увагу багатьох вчених.


Гіностема п'ятилисточкова

Вивчення хіміко-біологічного складу рослини визначило наявність у ній білків, флавоноїдів, полісахаридів, вітамінів (С, Е, В1, В2), мінералів (Са, Mg, Fe, Zn, Mn, Se), амінокислот та близко 82 сапонінів – складних безазотистих органічних сполук, що діють на організм аналогічно людським стероїдним гормонам. Для порівняння, у складі женьшеню виявлені лише 28 різноманітних сапонінів. Завдяки таким унікальним біологічно активним компонентам гіностема допомагає відновлювати сили, збільшуючи стійкість до фізичних, біологічних, хімічних, екологічних та емоційних несприятливих факторів, протистояти стресовим навантаженням і сповільнювати процеси старіння.   


Гіностема п'ятилисточкова

Крім того, гіностема абсолютно не токсична, в залежності від потреб організму нормалізує його стан, тобто надає подвійну дію (або посилення, або ослаблення функції), підвищує стресостійкість у разі впливу джерел стресу різного характеру. Рослина також добре відома як активний засіб, що стимулює процеси метаболізму: вона сприяє зниженню та нормалізації ваги. Протипоказаннями у вживанні гіностемми є індивідуальна несприйнятність або надмірна чутливість до її складових компонентів, вагітність і період лактації, дитячий вік (молодше 3-х років).


Гіностема, сухе листя

Ніяк не применшує корисних властивостей рослини невибагливість і доступність її в культурі, через що гіностему п'ятилисточкову називають ще «дешевим женьшенем». Без особливих труднощів її можна вирощувати як у відкритому ґрунті, на присадибних і дачних ділянках, так і в закритих приміщеннях, в горщиках, діжках, контейнерах. Цю трав'янисту ліану, що нагадує зовні рослини дикого винограду, часто використовують для декорування великих вертикальних поверхонь, прикраси альтанок, арок та ін.. Вирощують гіностему й у вигляді ампельної культури. Особливо красива ця рослина восени, коли її листя набуває багряних відтінків. До зими рослина скидає листя, а її надземна частина відмирає. У холодний період гіностема здатна витримувати зниження температур до –15…18°С, і до весни рослина утворює нові пагони. У більш суворих умовах потрібен захист кореневої частини гіностеми (накривання листям, сухими рослинними рештками, ялиновим гіллям і т. ін.), або ж її вирощують як однорічну культуру.


Чай джіаогулан

У домашніх умовах гіностему п'ятилисточкову найкраще розмножувати за допомогою насіння. Але складність їх отримання полягає в дводомності культури. Тому відпочатку потрібно садити відразу обидві різностатеві рослини. Відрізнити жіночу рослину від чоловічої можна за величиною суцвіть – гроновидної волоті довжиною до 15 – 25 см, з непоказними білими або зеленими квітами: у чоловічих екземплярів вони більші. Плоди гіностеми  це кулясті, гладкі ягоди діаметром 0,5 – 0,8 см, всередині яких знаходиться насіння (2 – 3 шт.) з мініатюрними шипами. При дозріванні забарвлення плодів стає темно-зеленим, майже чорним.


Гіностема чудово росте як на сонці, так і в напівзатінку. Перевагу надає досить зволоженим, але без застою води, легким, поживним, добре дренованим ґрунтам з 5,5 < рН < 8,0 (оптимальна: 6,5 < pH < 7,0). Насіння висівають, коли земля прогріється до температури +15…17°С, попредньо зануривши його на одну добу в теплу воду. Найкращими умовами, які сприяють утворенню в рослині максимальної кількості корисних елементів є температура навколишнього середовища від +15°C до +30°C, розсіяне сонячне освітлення 65 – 75%, збагачена гумусом, азотом та фосфором ґрунтосуміш. 


Чай з гіностеми п'ятилисточкової

По мірі зростання гіностема потребуватиме опори, тому потрібно забезпечити рослину шпалерами, хоча іноді її вирощують і як ґрунтопокривну культуру. Цвітіння відбувається у липні  серпні. Заготовлювати листя і пагони можна протягом усього вегетаційного періоду, періодично їх зрізаючи і висушуючи в тіні. На зиму рослину або пересаджують у контейнер і зберігають там до весни в приміщенні з температурою не вище +18°С, підтримуючи помірну вологість ґрунту, або зрізають надземну частину і ретельно вкривають кореневу систему від згубної дії сильних морозів.


Гіностема п'ятилисточкова

Нерідко гіностему вирощують як кімнатну рослину. В цьому випадку вона розвивається як багаторічна культура.


Звичайно, додавання гіностеми у ваш раціон не дасть негайного позитивного результату. Ефект буде відчутний лише через деякий час, адже вражаючі показники оздоровлення спостерігалися у людей, які вживали гіностему протягом усього свого життя.


Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений