Гірчак звичайний - небезпечний бур'ян

Перегляди: 765
08.09.2021
Гірчак звичайний - небезпечний бур'ян

Гірчак степовий звичайний, гірчак рожевий, гірчак повзучийструч або російська волошка (лат. Rhaponticum repens– назви одного з найбільш шкодочинних та важко викорінюваних бур'янів, який завдає значної шкоди сільськогосподарським посівам і насадженням, значно зменшуючи, а то й повністю знищуючи їх врожаї. З цієї причини в багатьох країнах світу він занесений у список небезпечних карантинних видів.


Гірчак звичайний є багаторічною, коренепаростковою рослиною родини Айстрові. Походить зі степових районів Центральної Азії, звідки пізніше по торгівельним шляхам рослина поширилась майже на всіх континентах (крім Африки). Її можна зустріти в Австралії, Америці, на півдні Європи. Гірчак надає перевагу теплому, сонячному, посушливому клімату, тому ареал його розповсюдження не виходить за межі 50-ї паралелі.    


Незважаючи на вжиті спеціальними службами карантинні та санітарні заходи, сьогодні в Україні загальна площа засмічених гірчаком земель сільськогосподарського значення вже сягнула понад 400 тисяч гектарів, що становить реальну загрозу для всієї степової зони країни. Це обмежені території Криму, а також Дніпропетровської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. 


Оселяється гірчак звичайний на орних полях, у садах, городах, на виноградниках, а також на необроблюваних площах: пустищах, луках, пасовищах, на узбіччях автомагістралей і ґрунтових доріг, уздовж залізничних колій. Він здатний окуповувати навіть засолені ділянки та території з ущільненим ґрунтом чи товстим глиняним шаром, якщо кліматичні умови його задовольняють. 


Рослина має добре розвинену, потужну кореневу систему, яка здатна проникати вглиб до 6 метрів. Вологу й поживні речовини бур'ян поглинає в 2,5 рази більше, ніж, наприклад, злакові культури.


Гірчак степовий звичайний (повзучий)

Завдяки цій особливості бур'ян може використовувати ґрунтову воду, недоступну для інших рослин. Крім того, гірчак звичайний виділяє в ґрунт особливі речовини (похідні фенолу, а також сесквітерпеноїди: акроптілін, гірканін та ін.), які становлять небезпеку для багатьох культурних рослин, оскільки пригнічують їх ріст і розвиток, затримуючи в них найважливіші фізіологічні та фізико-хімічні процеси.


Як наслідок, гірчак здатний знизити врожайність сільськогосподарських культур до 70%. А рослини, які знаходяться в епіцентрі його корневої системи, пригнічуються настільки сильно, що можуть взагалі не давати сходів. В умовах степу цей бур'ян заглушає навіть таку життєздатну рослину як осот. 


Гірчак не лише згубно впливає на показники врожайності, але й шкодить якості самого врожаю. Його зерна, розмелені на борошно разом з зерном пшениці чи інших зернових культур, надають кінцевому продукту гіркого смаку і роблять непридатним для вживання.


Під час цвітіння листя і стебла гірчака звичайного містять отруйні речовини, тому складають небезпеку для життя багатьох тварин (особливо коней). В інші фази свого розвитку рослина може вживатись вівцями, хоча їдять вони цей бур'ян не дуже охоче. 


Гірчак степовий звичайний

Поширення бур'яну відбувається переважно шляхом потрапляння його насіння до засміченого зерна, соломи, сіна, шроту, або внаслідок перенесення на інші території транспортними засобами та обладнанням.


Насіння гірчака не втрачає своєї життєвої сили і здатності до проростання навіть після проходження травної системи тварин, де воно не встигає повністю перетравлюватись.


Опис гірчака звичайного


Стебло в рослини гіллясте, опушене, грановане, його максимальна висота становить 75 см.


Корнева система складається з центрального вертикального стрижня, від якого відгалужуються в усі сторони чисельні горизонтальні корінці та кореневища. 


Горчак ползучий розовый

Листки сидячі, чергові зубчасті або розсічені.


Цвітіння гірчака звичайного відбувається на другому році життя (наприкінці червня – початку липня). Насіння достигає у серпні.


Суцвіття – поодинокий кошик округлої форми діаметром близько 1 см. Розташовується воно зазвичай на верхівках стебел.


Квіти – трубчасті, двостатеві, рожевого або світлого бузкового кольору.


Плід – сім'янка яйцевидної форми з гладеньким навколоплідником і чубчиком. Насіння досягає завдовжки 3,5 мм. Для його проростання потрібен високий рівень вологості в ґрунті та достатня кількість тепла. 


Розмножується рослина як вегетативно – з кореневих паростків, так і насінням,  яке має здатність зберігати високий ступінь схожості впродовж п'яти років.


Бур'ян, що виріс з насіння, має кращу витривалість і триваліший життєвий цикл, ніж рослина, яка з'явилась з кореневого пагона. 


Гірчак звичайний

Протягом першого року гірчак звичайний не цвіте і не продукує насіння, оскільки його надземна частина росте дуже повільно. Наприклад, протягом перших трьох місяців вегетації рослина встигає лише сформувати розетку, що складається з 57 листків. Зате коренева система бур'яну за той же час розростається на площі до 6 м2, проникаючи вглиб приблизно на 2 м .


З подальшим розвитком коріння гірчака поступово товщає й формує чимало додаткових підземних пагонів, які утворюють навколо материнської рослини потужні кореневища (на глибині від 20 до 60 см) і щільні зарості.


Вже під кінець другого року бур'ян може займати площу до 12 (!) м2.


Гірчак степовий звичайний


Способи боротьби з бур'яном


Профілактичними заходами боротьби з гірчаком повзучим є насамперед ретельна обробка і очищення насіння культурних рослин, особливо злакових, таких як пшениця, овес, ячмінь і просо.


Результативним способом захисту від бур'яну вважається поєднання чорного пару і рослин суцільної сівби, до яких належать жито, ячмінь, люцерна, овес, і які здатні пригнічувати гірчак звичайний добре розвиненою та об'ємною зеленою масою.






Хороший ефект досягається внаслідок постійного скошування заростей бур'яну, яке необхідно починати ще до початку цвітіння рослин, щоб не допустити перенесення насіння на нові ділянки разом з талими водами або з дощовими потоками. Скошену масу бажано знищувати вогнем.


Дієвим заходом у боротьбі з гірчаком звичайним є регулярне підрізання його кореневої системи, а також післяврожайне лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою й осіннім підняттям чистого (чорного) пару.


Серед відомих на сьогодні гербіцидів найефективніше знищують кореневу систему гірчка звичайного засоби, діючою речовиною в яких є імазапір: такие как «Арсенал»«Гладіатор»«Грейдер»«Конкістадор» та інші.


Поділитись в соцмережах:

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений