Каштан їстівний, справжній або благородний

Перегляди: 183
10.02.2020

Назва «каштан» одночасно належить представникам двох різних родин: добре відомому у нашому помірному кліматі, величному, декоративному каштановому дереву (офіційна назва – гіркокаштан звичайний) та жителю тепліших регіонів, дуже популярному у світі завдяки своїм надзвичайно смачним і поживним плодам, каштану їстівному (справжньому, солодкому або благородному). Окрім назви ці дерева мають також подібні за кольором і формою плоди, але ніякої близької спорідненості між ними не існує, та й належать вони до різних видів і родин.


Каштан їстівнийсправжній, солодкий або благородний (лат. Castánea satíva, родина Букові) – багаторічне листопадне дерево, здерідка чагарник, заввишки до 2035 м, що в дикорослому вигляді зустрічається переважно у субтропіках і районах з теплим, вологим кліматом. Завдяки потужній кореневій системі він утворює густі ліси на високих (до 1800 м) гірських схилах і відрізняється витривалістю до значних вітрових навантажень. Каштан їстівний належить до рослин-довгожителів, середня тривалість його життя становить 100–300 років, а в середземноморських країнах зустрічаються екземпляри, вік яких становить майже тисячу років. 


Каштан

Для каштана їстівного характерне швидке зростання. У цьому він випереджає такі деревні породи як дуб, граб, горіх. Дерево має дуже широку, розлогу крону, яка спекотного дня створює густу тінь і затишну прохолоду. Його деревина вирізняється високими технічними й декоративними показниками: твердістю, еластичністю, міцністю, стійкістю до гнилі, легкістю у поліруванні та красивою текстурою. Усі ці якості дозволяють використовувати її для потреб будівельного, меблевого, бондарного виробництва. Кора, листя і колюча шкірка горіхів (плюска) містять велику кількість (до 20%) дубильних речовин (танідів), які застосовують для дублення й фарбування шкіри, у медицині, фармакології, гальванопластиці, фотографії та ін.


Каштан їстівний

Каштан їстівний – однодомна, перехреснозапильна рослина. У період цвітіння (початок червня – липень) на цьогорічних пагонах (у пазухах листя) розкриваються сережки-суцвіття, що складаються як з ароматних, схожих на дзвіночки, кремово-жовтого відтінку чоловічих квітів, так і з непоказних, без запаху й нектару, розташованих у нижній частині квітконосу, жіночих. Каштанові дерева є прекрасними медоносами, їх суцвіття приваблюють безліч бджіл та інших комах. Каштановий мед не солодкий, відрізняється негустою консистенцією, темним кольором, специфічним запахом, гіркувато-терпким з нотками прянощів присмаком і майже не кристалізується, завдяки чому користується великим попитом у кондитерській промисловості.


Каштановий мед

Існує гіпотеза, що каштанові горіхи слугували людству за їжу задовго до появи злакових культур. У Стародавній Греції та Римі це була найдоступніша страва для будь-яких верств населення, особливо у гірських районах, які частково або повністю непридатні для землеробства. Японці почали культивувати їстівний каштан (каштан японський) ще в ХI столітті. Звідти він поширився у країни Азії (Китай, Корею), Північну Америку і на Європейський континент. Сьогодні на території цієї острівної держави вирощуються до 100 сортів японського каштана, які відомі крупноплідністю горіхів та холодостійкістю дерев (існують також й чагарникові форми). Північноамериканський вид їстівного каштана (каштан зубчастий) визнаний найбільш морозостійким, і може легко витримувати довгострокове зниження температури до –27° С. До того ж він не потерпає від надмірного забруднення повітря, що сприяє розповсюдженню його у промислових та міських зонах. 


Каштани

Найбільшу популярність каштан їстівний отримав завдяки своїм плодам, однонасіннєвим горіхам, які дозрівають всередині кулястої колючої оболонки. У момент дозрівання шкаралупа (плюска) розділяється на дві або чотири часточки, і звідти добре видно три (зрідка один) гарненьких блискучих горішка. Ці плоди є улюбленою національною стравою народів Франції, Італії, Іспанії, Німеччини, Британії. Восени їх смажать і продають прямо на вулицях у багатьох містах Європи. Аромат смажених каштанів – неодмінний атрибут старовинних вуличок, бульварів та парків осіннього Парижа.


Свято каштанів

Плоди їстівного каштану містять велику кількість крохмалю (до 60%), цукрів (15–17% глюкози та фруктози). Є в них білок (5–6%) і жири (2–2,5%), органічні кислоти (молочна, лимонна, яблучна), вітаміни В1, В2, С, А, РР, К, лецитин, мінеральні речовини та мікрелементи (калій, кальцій, магній, фосфор, цинк, мідь тощо). Фенольні сполуки, які входять до складу каштанів, зумовлюють також антиоксидантні властивості горіхів. Але, попри всю їх користь, вживання каштанів категорично не рекомендується у випадку індивідуальної непереносимості організму, хронічної ниркової недостатності, при вагітності або годуванні груддю. Також не можна зловживати кількістю з'їдених плодів, щоб уникнути проблем зі шлунком та надмірною вагою.


Смажені каштани

Каштанові горіхи широко використовуються у хлібопекарській і кондитерській галузях. З них готують дуже поживне й корисне борошно, що перевершує за своїми цінними якостями пшеничне, а також сублімовані кавові напої. Каштани вживають свіжими, запеченими, звареними, сушеними та смаженими. Вони смачні як з цукром, так і з сіллю. Ядрами каштанових горіхів фарширують різноманітні м'ясні страви, їх використовують для приготування начинок, пастили, цукерок. Плоди каштана використовують для виробництва спирту, олії, цукру та інших продовольчих продуктів. Також вони дуже цінуються як поживна і вітамінна добавка у раціоні тварин.


Гілка каштана

Каштан їстівний легко виростити з насіння (горішками), паростків або щепленням. Головна умова для його зростання – достатня вологість повітря і ґрунту, а також захист від сильних і тривалих морозів. З огляду на великі габарити, дерево слід вирощувати на просторій ділянці. Каштан надає перевагу родючим землям з рН 4,5–6,5 та достатнім рівнем аерації, хоча цілком здатен рости (проте значно повільніше) на піщаних, кам'янистих гірських схилах або на важких глинистих ґрунтах за умови, що його коренева система матиме доступ у достатньо зволожені нижні горизонти. У випадку сильних морозів дерево може частково обмерзнути, тому навесні пошкоджені гілки обрізають. Набагато більшої шкоди завдають йому ранні осінні або пізні весняні заморозки. Завдяки своїй високій регенеруючій здатності каштан відновлюється за допомогою прикореневої порослі, ця здатність зберігається у нього протягом всього життєвого періоду.


Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений