Кумкват, золотий апельсин

Перегляди: 580
26.09.2019

Кумкват (лат. Citrus japonica, родина Рутові) – тропічна вічнозелена багаторічна дерев'яниста рослина (кущ чи невелике гіллясте дерево з кулястою кроною) висотою 2,5 – 4,5 м, яка після цвітіння утворює багато яскравих, невеликих за розміром їстівних плодів, що нагадують маленькі апельсини. Природним ареалом поширення кумквату є территорії Південної Азії та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Найперший спогад про цю рослину зустрічається у літературі Китаю, датованій ХII століттям. Також кумкван здавна вирощується в Індії, Японії, Тайвані, на Філіпінах та в Південно-Східній Азії. Назва його перекладається дослівно як «золоте яблуко» чи «золотий апельсин». В Японії раслина відома як кінкан


В Європі кумкват з'являється лише наприкінці ХIХ століття, після того як у 1864 році англо-шотландський садівник, ботанік-колекціонер, письменник Роберт Форчун (Robert Fortune) привіз цей фрукт до Лондону, де знаходилось Королевське садівниче товариство, до якого він належав. Тут рослина отримала ще одну назву: згідно з прізвищем мандрівника її стали називати фортунелла. Незабаром кумкват як цитрусова культура розповсюдився і в Північній Америці. Сьогодні рослину активно вирощують не тільки в Азії, але і в Африці, Америці, теплих регіонах Південної Європи.


Плоди кумквату

Кумкват відрізняється повільним зростанням, сильною розгалудженістю гілок. Деяким його видам притаманні невеликі колючки, які рясно вкривають гілки рослини. Як і більшість цитрусових, кумкват є самозапильною рослиною. Білі квіти, що виділяють надзвичайно приємний, тонкий цитрусовий аромат, розміщуються поодиноко або групами в пазухах листків. Рослина має високу декоративність, особливо в період цвітіння та плодоношення.


Дерева кумквату

На тлі глянсового темно-зеленого листя плоди кумквату, що мають яскравий помаранчевий, червоний або жовтий колір, дійсно виглядають золотими, тому кумкват часто вирощують як бонсай або в діжках, для прикраси зимових садів, оранжерей, будинків і офісів. У Китаї кумкват шанують як рослину, яка привертає удачу, тому вирощені в горщиках невеликі кімнатні деревця традиційно підносять у якості подарунку до свята Місячного Нового року.


Кумкват. Бонсай

В залежності від віку дерево здатне давати до кількох сотень чи навіть тисяч плодів у рік. Їх форма достатньо різноманітна, але зазвичай довжина не перевищує 5 см, а діаметр складає 2 – 4 см. Розрізняють види кумквату з грушеподібними, овальними та сферичними плодами. Наибільш часто культивують рослини з округлою формою плодів, оскільки вони вирізняються высокою холодостійкістю та здатні витримувати короткочасне зниження температури до – 7°С. Для виду кумквата з овальною формою плодів характерна низькорослість, його часто називають карликовим апельсином, тому він ідеально підходить для декоративних цілей. І хоча полюбляє спекотне літо (+25…38°С), може зберігати свою життєздатність при – 10°С. Найбільш теплолюбний вид кумквату, який гине при від'ємній температурі – рослина з грушеподібними (здерідка кулястими) яскраво-оранжевими плодами та округлою формою листя. 


Кумкват

Достиглий фрукт має тонку терпкувато-солодку шкірку і кислу соковиту м'якоть, розділену, подібно до апельсина, на п'ять  шість часточок, всередині яких знаходяться великі, цілком їстівні, але гіркі ядра. Свіжі плоди вживають цілими, але з огляду на нетривалий термін зберігання кумкват зазвичай переробляють на сік, сушать, в'ялять, консервують, маринують. Джеми, варення, желе, цукати, соуси для овочів, риби і м'яса, десерти, мармелад з плодів кумквата  це дуже смачні продукти, які користуються великим попитом та популярністю. Крім харчової цінності вони дуже корисні для організму, оскільки збагачують його багатьма необхідними речовинами.


Апельсин та кумкват

Калорійність свіжих фруктів (100 г) складає 71 ккал. У них містяться цукри (більше 9%), клітковина (6,5%), вуглеводи (близько 16%), білок (1,88%), ефірна олія (0,86%), вітаміни (А, С, Е, групи В), макро- та мікроелементи (натрій, фосфор, залізо, калій, магній, кальцій, марганець, цинк), жирні насичені, ненасичені і поліненасичені кислоти, пектини й т. ін. У народній медицині кумкват застосовують для поліпшення роботи серцево-судинної системи, нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту, підвищення імунітету. Він сприяє виведенню токсинів і радіонуклідів, а також допомагає позбавитися від зайвої ваги (при помірному вживанні). Свіжий сік плодів показаний при ангіні, бронхітах, застудних і респіраторних захворюваннях. У шкірці кумквату міститься фурокумарин, що має антибактеріальні таі антигрибкові властивості. Кумкват стимулює й активізує мозкову діяльність людини, нейтралізує наслідки токсичної дії алкоголю, завдяки чому в Стародавньому Китаї його називали «плодом мудреців».


Джем з кумквату

При всьому різноманітті корисних властивостей фрукта вживати його треба з обережністю. Кумкват протипоказаний при підвищеній кислотності шлунку, загостренні хронічних захворювань нирок, при індивідуальному несприйнятті продукту. Потрібна обмежність у його вживанні дітям до 3-х років, вагітним та в період лактації. Щоб переконатися в безпечності дії кумквата на організм, необхідно під час першого вживання продукту обмежити порцію до ¼ частини плоду. За відсутності негативних наслідків усі наступні порції поступово збільшують.


Салат з кумкватом

Кумкват розмножується насінням і вегетативно (щепленням живців на підщепу інших цитрусових культур або відведеннями). Практикуючі садівники надають перевагу другому способу як більш надійнішому. Рослини, вирощені вегетативним способом, можуть плодоносити вже на другий рік життя, тоді як кумкват, отриманий з кісточки, утворює плоди набагато пізніше (через 7 – 10 років). 


Кумкват у горщику

У регіонах з помірним кліматом кумкват вирощують як горщикову рослину, або як бонсай. У цьому випадку посадковим матеріалом може служити кісточка, витягнута зі стиглого плоду кумквата, придбаного в супермаркеті. Для успішного проростання її перед посадкою попередньо замочують у стимуляторі росту, а потім поміщають на глибину до 2 см у вологу ґрунтосуміш з дернини, листового перегною і піску (можна також використовувати куплений спеціалізований ґрунт для цитрусових культур). Щоб збільшити шанси на успіх, рекомендується посадити одночасно кілька кісточок кумквату. Після посадки горщик накривають плівкою і залишають в теплому (з температурою повітря не менше +20°С) та добре освітленому приміщенні до появи проростків. 


Кумкват

Перші паростки слід очікувати не раніше, ніж через 1,5  2 місяці після посадки. З їхньою появою плівку повністю знімають. Увесь цей час необхідно стежити за достатньою вологістю ґрунту в горщику. Поливи здійснюються тільки теплою водою. Після того як у сіянців виростуть 4  5 листків, їх акуратно пересаджують в окремі ємності. З огляду на те, що доросла рослина має потужну кореневу систему, а в висоту досягає 1,5 м, для вирощування кумквата слід вибрати горщик побільше. Дуже важливо забезпечити саджанцям хороший дренаж на дні горщика (не менше 6  8 см заввишки): кумкват потребує частих і достатніх поливів, але коріння його не любить застою води.


Кумкват

Сходи, а згодом і деревця кумквату потребують постійного зволоження повітря (для цього також використовується тепла вода). Також їм необхідне розсіяне сонячне світло. Хороше зростання спостерігається у рослин при літній температурі +25 ... 30°С. У період цвітіння та плодоутворення (кінець літа  початок осені) оптимальна температура для них становить +18 ... 25°С. Достигання плодів у дорослого деревця кумквата триває 5  6 місяців, і в кінці зими можна вже поласувати цим екзотичним фруктом. Щоб отримати урожай кумквата, вирощеного з кісточки, раніше, ніж звичайно, рекомендується прищепити рослину.


Напій з кумкватом

За несприятливих умов (сухе повітря, високі температури, полив холодною водою або інтенсивне сонячне проміння) кумкват може скидати листя. Тому, якщо рослина в зимовий період знаходиться в спекотному і сухому приміщенні (що характерно для міських квартир), то крім постійного обприскування крони і поливів треба обов'язково захистити його кореневу систему від перегріву. Для цього досить помістити горщик з рослиною в ємність більших розмірів і заповнити простір між стінками горщика і ємності будь-яким теплоізоляційним матеріалом (мох, вологий пісок або ґрунт й т. ін.).


Плоди кумквату

Пересаджують кумкват раз у 3  4 роки, на початку весни, перевалочним способом. Необхідно при цьому уникати пошкодження коренів. Неодмінна умова успішної пересадки  новий дренажний шар на дні горщика. Пересаджене деревце слід рясно полити і на два тижні помістити в затінене приміщення, не забуваючи постійно обприскувати крону теплою водою.


Кумкват

Догляд за цією цитрусовою культурою передбачає регулярне прищипування верхівок сильно розгалужених пагонів з метою правильного формування крони. Також бажано кожні 7  9 днів повертати горщик з рослиною для рівномірного його зростання. Влітку кумкват потребує доступу свіжого повітря, тому рослину рекомендується виносити в сад або на добре освітлену, але захищенуе від прямих сонячних променів відкриту територію. Взимку ж навпаки  кумкват забезпечують великою кількістю сонячного світла, а при його нестачі використовують додаткове підсвічування рослини.




Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений