Огірочник лікарський

Перегляди: 85
01.07.2022
Огірочник лікарський

Огірочник лікарський (лат. Borágo officinalis, родина Шорстколисті) – городня овочева культура, добре відома як ранньовесняне джерело вітамінів. Свіжий огірковий аромат, що виділяється розтертим листям рослини, пояснює її назву. 


Огірочник лікарський – однорічна, трав'яниста, квіткова рослина, листя й стебла якої вкриті жорсткими ворсинками. Виростає заввишки до 0,6–1,0 м, має стрижневий корінь і пряме, ребристе, розгалужене стебло. Під час цвітіння утворює красиві щитоподібні суцвіття з п'ятипелюсткових зірочок-квітів, забарвлення яких може варіюватись від білого до темно-фіолетового. Декоративні якості бораго часто використовують у квіткових композиціях, при облаштуванні бордюрних посадок на клумбах та квітниках.


Бджолярі (і бджоли) дуже цінують огірочник за його високу нектаропродуктивність. З одного гектара заростей трави огірочника вдається зібрати до 200 кг прозорого та запашного меду, а також цінну пергу. Комахи-медоноси прилітають до рослини навіть у похмуру й прохолодну погоду. Крім того, приваблюючи бджіл, огірочник покращує запилення й тих культур, що ростуть поблизу. Помічено, що врожайність садових дерев підвищується, якщо по периметру саду або поблизу нього росте огірочник.


Ще одна дивовижна властивість цієї трави: якщо огірочник росте поруч із картоплею чи баклажанами, він здатен на 95% вберегти їхні посадки від шкодочинного впливу колорадських жуків.


Мед огірочника лікарського

Молоде листя огірочника, зібране до початку цвітіння, як і його квіти, широко застосовують у кулінарії багатьох країн світу. В Європі рослину вирощують як популярну пряно-овочеву культуру. Завдяки яскраво вираженому огірковому аромату та злегка солонуватому смаку, молоде листя огірочника використовують у різних салатах, овочевих стравах, як гарнір до риби чи м'яса, додають у зелені літні супи.


З квітів і листя готують смачні, освіжаючі та прохолодні напої, домашній лимонад. Зацукровані квіти огірочника слугують не тільки декоративною прикрасою кулінарних страв, коктейлів, але й вживаються як вишуканий десерт. І в свіжому, і в сушеному вигляді їх застосовують для ароматизації лікерів, вин та інших алкогольних напоїв, у кондитерських виробах, м'ясних і рибних фаршах, сирах, сирі, олії.


Огірочник в кулінарії

Харчові й дієтичні властивості огірочника зумовлені наявністю в його зелені значної кількості аскорбінової кислоти, ретинолу, каротину, вітаміну Р, мінеральних солей, особливо калію, заліза, кальцію, магнію та марганцю, легкозасвоюваних білків, органічних кислот (зокрема яблучної, лимонної, кремнієвої), танінів, сапонінів, дубильних і слизових речовин, ефірної олії (у квітах та насінні).


У народній медицині рослина здавна відома як тонізуючий і заспокійливий засіб, що допомагає віднайти душевну рівновагу, позбутися меланхолії та депресії. Цілителі називають огірочник серцевою травою через його сприятливий вплив на серцевий м'яз, нервову систему та кровоносні судини.


Квіти огірочника

Насіння огірочника є сировиною для отримання цінної олії, в якій міститься значна кількість поліненасичених і мононенасичених жирних кислот, зокрема лінолевої, гамма-ліноленової, олеїнової, пальмінтової, стеаринової та ін.


Регулярне вживання такої олії усуває запальні процеси в організмі, уповільнює процеси старіння, покращує функціонування серця, печінки, нирок, підшлункової залози, знижує артеріальний тиск, очищує кров від холестерину та шкідливих жирів.


Олія огірочника здатна захистити від руйнування та відновити клітини організму, що життєво важливо в разі виникнення онкологічних захворювань. Застосовують її в лікуванні різних захворювань суглобів, порушень мозкової діяльності (розсіяний склероз), діабету, хвороб нервової системи, а також як один із засобів проти наркоманії та алкоголізму.


Зовнішньо огірочникову олію використовують як сильний ранозагоювальний і регенеруючий засіб. Також добре відома його неабияка косметологічна дія.


Олія огірочника лікарського

Водночас слід пам'ятати, що в цього продукту є протипоказання. До них належать: індивідуальна нестерпність, вагітність, хронічний холецистит, схильність до кровотеч. У разі прийому антикоагулянтів необхідно зменшити добове дозування олії. Не можна також вживати олію огірочника постійно, тому що це може вплинути на роботу печінки.


Насіння огірочника лікарського

Огірочник – напрочуд невибаглива культура. Він часто поширюється самосівом на пустках і непридатних землях, може рости як бур'ян на присадибних ділянках, узбіччях доріг, біля огорож. Рослина холодостійка, тіне- та посуховитривала, тому успішно розвивається навіть у повній тіні й не любить занадто інтенсивного освітлення. Огірочник надає перевагу легким, родючим, слабокислим ґрунтам, але цілком може рости на землях будь-якого типу.


Для його вирощування на городі кращими попередниками є картопля, помідори, бобові. Сіють культуру як у передзимовий час, так і напровесні. Щоб отримувати соковиту, рясну зелень, землю заздалегідь підживлюють, додавши в неї мінеральні добрива (калійну сіль, суперфосфат) та органічні речовини. На грядках проводять неглибокі (до 3 см) боріздки з міжряддями 30–45 см, в які через кожні 8–10 см кидають насінини. 


Перші сходи з'являються зазвичай вже через 8–10 днів. А через місяць можна збирати й перше листя для салатів. Щоб період збирання зелені зробити більш тривалим, періодично прищипують верхівки стебел, не допускаючи цвітіння. Практикують також повторний посів огірочника в серпні. У цьому разі можна збирати врожай соковитого, запашного листя аж до настання морозів. 


Огірочник лікарський   

Догляд за посівами огірочника простий і традиційний. Він полягає у своєчасному видаленні бур'янів, періодичному розпушуванні міжрядь та регулярних поливах. Достатня вологість ґрунту сприятливо впливає на смакові якості рослини. Важливо пам'ятати, що неконтрольований самосів культури може призвести до засмічення ділянки, тому необхідно вчасно збирати плоди з насінням, щоб уникнути значного поширення огірочника на прилеглих територіях.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений