Щеплення персика. Вибираємо кращі підщепи

Перегляди: 80
16.09.2020

Щеплення не лише сприяє значному збільшенню періоду продуктивності персика, але й створює можливість одночасного вирощування декількох сортів культури на одній рослині та отримання від них значних урожаїв. Крім того, щеплення прискорює початок періоду плодоношення, підвищує холодостійкість персика в умовах низьких температур, допомагає омолоджувати стару рослину, зберігаючи ри цьому всі сортові особливості прищепи.


Завдяки цьому агротехнічному методу персики можна вирощувати навіть у тих регіонах, де раніше вони гинули або не приживались через несприятливі кліматичні умови.


Разом з тим процес окулірування рослин не є надто простим, він потребує від садівника певних знань і навичок. Важливо не лише чітко дотримуватись послідовності дій технологічного процесу та знати ботанічні особливості рослин, але й володіти відточеними до автоматизму рухи його мають бути відточені до автоматизму.


Підщепою для щеплення персика можуть слугувати саджанці сливи, абрикоси, мигдалю, айви або повстяної вишні, але до того як розпочати роботу, важливо визначитися з термінами окулірування та підібрати якісні пагони для прищепи.


Щеплення персика

Садівникам слід враховувати, що сіянці персика, які призначені для щеплення, надають перевагу суглинним, добре підживленим ґрунтам, тому при їх використанні в якості підщепи варто уникати земельних ділянок з такими типами ґрунту, які персик погано переносить: важкими і засолененими, а також надміру щебнистими та карбонатними.


Перевагами персикової підщепи є те, що вона не утворює багато прикореневих паростків, має досить тривалий життєвий період і досить рідко всихає.


Серед недоліків щеплення персика на персик слід згадати про єдиний, але, власне, найголовніший: низька морозо- та посухостійкість рослини.



Щеплення персика на сливу й аличу 


Алича і слива – культури досить невибагливі, до того ж у них не так багато ворогів, і вони нечасто уражаються хворобами та комахами-шкідниками. Єдиним мінусом здійснення щеплення персика на аличу є схильність такої підщепи до значного розростання прикореневої порослі у штамбовій зоні. Цей факт з часом ускладнює догляд за культурою, оскільки всі ці пагони доводиться час від часу видаляти, щоб перерозподілити процес сокоруху.




Що стосується слив, то вони чудово відповідають призначенню підщепи для персика, але для цього потрібно ретельно відбирати сорти і надавати перевагу найбільш витривалим і невибагливим рослинам.



Щеплення персика на нектарин, абрикосу, мигдаль, терен і повстяну вишню


Стосовно щеплення персика на нектарин, то садівникам слід пам'ятати, що сумісність у цих двох рослин не надто хороша, тому часто вони погано приживаються одна з одною.


Інакша ситуація спостерігається у випадку щеплення персика на дику абрикосу: відсоток відторгнення цих рослин надзвичайно низький. Дика абрикоса (жерделя) має дрібні й дуже солодкі плоди. Дерево це досить невибагливе, тому відмінно росте навіть у важких умовах, за мінімального догляду.


Симбіоз персика й жерделі дозволяє отримати стійку до холоду рослину, що водночас демонструє високу врожайність.


Окрім того, якщо щеплення виконане правильно, то місце з'єднання підщепи й прищепи у цих рослин виглядає дуже акуратно, без потворних наростів чи напливів.


При вдало проведеному щепленні персик на абрикосі починає давати перші врожаї вже через два роки після здійснення операції.





Підходить для щеплення персика і підщепа з мигдалю, але виключно у південних регіонах із теплим кліматом.


Терен і повстяна вишня, обрані для щеплення на них персикової прищепи, сформуються згодом у кущоподібне дерево невеликого розміру, яке потребуватиме встановлення додаткових підпорок для гілок, бо в разі рясних урожаїв ці рослини можуть не витримати надмірної ваги плодів, і їхнє віття просто зламається.


Врешті, садівники мають пам'ятати, що за будь-яких обставин щеплення персика на сторонні рослини може бути не настільки довговічним, ніж щеплення на його дикий різновид.


Щеплення персика на мигдаль



Технологія здійснення щеплення


Зазвичай щеплення персика здійснюється навесні, з настанням першого весняного тепла, оскільки період вегетації у цієї культури розпочинається рано. До того ж роботу бажано починати рано вранці, коли зберігається підвищений рівень вологості повітря.


Головним знаряддям садівника є чистий (бажано продезінфікований) і гостро наточений ніж або спеціальний  секатор для щеплення, який робить Т-подібні надрізи на пагонах.


До початку роботи садвникам-початківцям варто попередньо потренуватися на інших, менш вибагливих рослинах. Врешті-решт їм не варто відразу розраховувати на отримання 100% позитивного результату, а слід мати терпіння і вважати на те, що одночасне щеплення декількох пагонів значно збільшує шанси на успіх.





Якщо щеплення доводиться здійснювати вже на стадії активного цвітіння рослини, то всі сформовані бутони слід обов'язково видалити.


Бажано робити щеплення при плюсовій температурі повітря (не менше +6°С), у період з початку березня до кінца квітня влючно. Найкраще цю операцію здійснювати до розпускання бруньок, оскільки при заморозках можливе відторгнення рослиною прищепи. Крім того, бажано, щоб терміни дозрівання прищепи та підщепи по можливості збігалися.


Проводити щеплення восени не бажано з тієї причини, що ранні заморозки можуть вплинути на нормальне проростання пагонів, які прижилися, внаслідок чого персик в суворих умовах може не перезимувати. 


Щеплення персика на абрикосу



Відбір та підготовка матеріалу для щеплення персика


Заготівлю прищеп бажано починати ще восени, до настання перших холодів. З цією метою відбираються найбільш здорові й повноцінні стебла діаметром близько 5 міліметрів, які мають не менше десяти вегетативних бруньок. Ці пагони навесні стануть основою дерева, тому до їх вибору слід підійти з усією відповідальністю.


Живці персика. Робимо щеплення

Прищепи, заготовлені з осені, зберігаються за температури від 0°С до +2°С. Для цього ідеально підходять підвал будинку, погріб та навіть контейнер для овочів у звичайному холодильнику. Щоб уникнути висихання живців, їх треба загорнути у зволожену тканину, а потім покласти у поліетиленовий пакет.



Способи щеплення персика


Найкращим вважається метод щеплення персика, відомий як «покращене копулірування». Рослина завдяки збільшеній дотичній площі швидше приживається. До того ж такий спосіб щеплення нівелює можливий зсув місця щеплення підщепи з прищепою.


Садівникам-початківцям цей спосіб може видатись надто складним, тому їм рекомендовано починати з освоєння методу «спрощеного копулірування», процес виконання якого не такий складний.


З особливостями різних способів щеплення на різних культурах можна ознайомитись тут.


Після виконання роботи місце щеплення необхідно акуратно зафіксувати бандажем і змастити садовим варом.


Прививка персика



Догляд за щепленням


Приблизно через 30 днів бандаж необхідно зняти, а місце з'єднання підщепи та прищепи ще раз обмазати садовим варом. Пагонець над місцем щеплення слід обрізати.


Надзвичайно важливим фактором, що сприяє швидкому загоєнню щеплення, є організація своєчасного поливу та підживлення рослини добривами. У цьому випадку шанси, що персик не відторгне прищепу, різко зростають.


Крім того, необхідно регулярно видаляти усі пагони, які з'являтимуться нижче місця щеплення. Це сприятиме покращенню живлення прищепи.


Результат щеплення персика

Потрібно також регулярно проводити моніторинг щеплених дерев з метою своєчасного виявлення на них шкідників і хвороб. Це допоможе, в разі їх появи, швидко вжити необхідних заходів щодо ліквідації небезпеки.


Садівникам-початківцям у будь-якому випадку слід пам'ятати, що перший крок  найважчий. З надбанням необхідних навичок процес щеплення дерев ставатиме дедалі простішим і легшим. 

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений