Теф - перспективна безглютенова зернова культура

Перегляди: 191
07.05.2020

Однорічна, трав'яниста, пізня яра зернова культура, теф (лат. Eragrostis tef, родина Тонконогові) належить до швидкорослих, самозапильних рослин з високою енергією кущення. Традиційно теф вирощують в Ефіопії, де він є основним хлібним продуктом, що забезпечує харчування населення протягом більше 6000 років, а також використовується як цінний корм для домашніх тварин. Останнім часом значно зріс інтерес до цієї культури в інших країнах. Крім Африки теф почали вирощувати в Австралії, США (штати Канзас та Айдахо). В Україні, Росії, Індії, ПАР та ін. його культивують як цінну кормову рослину.

  
Рослина добре пристосована до кліматичних особливостей гірської місцевості. Залежно від кольору зерна розрізняють червоний тефф, що вирощується на високогірних ділянках, розташованих близько 2500 м і більше над рівнем моря та білий тефф, який росте на менших висотах (1700 м – 2000 м). Обидва різновиди відносяться до безглютенових зернових культур, що не викликають алергічних реакцій. Така властивість обумовлює належність тефа до найцінніших дієтичних продуктів.


Теф білий

Ця зернова культура вельми невибаглива. Теф добре росте на родючих супіщаних грунтах, але через те, що має поверхневий тип кореневої системи, він потребує достатньої кількості вологи у ранній період свого розвитку. Нестача водного харчування саме в цей час провокує уповільнення зростання і припинення всіх обмінних процесів у рослині. Насіння тефа проростає при +10...12°С. Висота стебел зазвичай досягає 0,4–0,6 м. Суцвіття  схилена до землі, довга, пухка волоть, на якій утворюється безліч дуже дрібного, округлого насіння, через що тефф називають ще карликовим просом. Це найменша злакова рослина серед усіх представників родини Тонконогових. 


Борошно з тефа

Крім регулярного зволоження ґрунту, тефу для нормального росту й розвитку необхідні певні кліматичні умови. Так, оптимальною температурою для рослини є +16...18°С, хоча найкращі показники зростання відзначаються за прогрівання ґрунту до +25°С. У такому середовищі зерна тефа формуються вже через три або чотири місяці після посіву. Важливо провести збирання врожаю до настання повної стиглості насіння, оскільки характерною особливістю цієї родючої культури є раннє осипання зерна. Збирають теф або вручну, або спеціальними зернозбиральними машинами. Очищене й добре просушене зерно зберігають насипом у спеціально підготовлених і оброблених зерносховищах.


Хліб

При вирощуванні тефа на зелений корм, перший укіс проводять через 45–50 днів після посіву, до настання фази бутонізації, коли висота стебел становитиме не менше 10 см. Усі наступні укоси – через 30–35 днів після попереднього. Трава тефа, заготовлена у вигляді сіна, силосу, сінажу, використовується як цінний кормовий продукт для домашньої худоби та усіх сільськогосподарських тварин.


Хоча розміри зерен тефа надзвичайно маленькі (вага 1000 шт. в середньому становить 300 мг), вони, як і у інших зернових культур, містять значну кількість легкозасвоюваного білка (6–9%) та вуглеводів (70–74%). Частка жирів у них складає від 2,5 до 3,5%. Калорійність тефа досить значна – 286 ккал, що дозволяє швидко наситити організм і позбутися почуття голоду на 4–7 годин. Але водночас цей продукт сприяє зниженню ваги. До складу тефа входять дуже корисні вітаміни: А, Е, К, РР, групи В (В1, В2, В5, В6), і особливо вітамін С, який знаходиться там у великих кількостях і надає загальнозміцнювальну, імуностимулюючу дію.


Теф

Серед інших зернових теф вирізняється високим вмістом заліза (у 2 рази більше, ніж у пшениці), тому дуже корисний при анемії. Також він має багатий мінеральний склад (калій, кальцій, магній, цинк, мідь, селен та ін.). Є в ньому і набір життєво важливих амінокислот (у т. ч. лізин). Діоксид кремнію, що входить до складу зерен тефа, сприяє зміцненню кісткової тканини та суглобів, покращує стан шкіри. Крім відсутності глютену теф характеризується дуже низьким вмістом фітинової кислоти, що теж визначає його харчову цінність. Їжа, приготована з тефа, добре засвоюється організмом, регулює та покращує роботу травної системи, нирок і печінки, знижує артеріальний тиск. Теф рекомендується включати до меню тим, хто хворіє на діабет. Високий вміст міді у зернах рослини сприяє поліпшенню енергетичних і ростових процесів, а також позитивно впливає на функцію кровотворення.


Пляцок інджера

Оскільки зерна тефа надто дрібні, найчастіше їх готують цілком: варять каші, додають до юшок. Крупа має солодкуватий горіховий смак і дуже швидко розварюється. Ефіопи перетирають теф до консистенції борошна й готують з нього національне блюдо – пляцки (коржі) інджера, що цілком замінюють хліб. Щоб приготувати тісто з борошна тефа, попередньо роблять спеціальну закваску. Такі коржі мають пухирчасту, пористу структуру та кислуватий смак. Також зерна тефа використовують для приготування пива й національного алкогольного напою (катікала).


Теф у кулінарії

В європейській кухні теф додають у якості одного з компонентів до мюслів і випічки (хліб, печиво, вафлі, пироги, мафіни тощо). З нього готують смачні млинці та оладки. Завдяки різноманітним корисним якостям популярність цієї родючої культури зростає з кожним днем. Теф користується чималим попитом у прихильників здорового харчування і поряд з такими ж екзотичними крупами як кіноа, чумиза, амарант вважається одним з найбільш корисних суперфудів.

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений