Шкідники вишні та черешні

Перегляди: 97
08.12.2022
Шкідники вишні та черешні

Вишня та черешня є традиційними для України культурами, вони ростуть майже на кожній дачній чи присадибній ділянці.


Плоди цих дерев мають неповторний смак і містять чимало корисних речовин, тому цілком зрозуміло, що в періоди високої активності шкідників садівники з усіх сил намагаються мінімізувати втрати, адже в деяких випадках збитки, завдані урожаю комахами, можуть досягати від 30% до 60%, а в найгіршій ситуації можна взагалі лишитися без ягід.


Щоб забезпечити надійний захист плодових дерев і своєчасно попередити загрозу, потрібно знати морфологію, життєвий цикл та заходи боротьби з кожним шкідником. Розглянемо основні види комах, що завдають шкоди вишні й черешні. Це допоможе досягти успіху в їхньому знищенні.


Попелиця вишнева


Найнебезпечнішим періодом для вишні та черешні є кінець весни та початок літа, коли відбувається активний розвиток популяції вишневої попелиці (лат. Myzus cerasi). Внаслідок життєдіяльності цих комах насамперед страждають саджанці та молоді дерева.


Колонія попелиці здатна впродовж тижня знищити бруньки та молоде листя на кісточкових культурах. Внаслідок значного пошкодження чималої кількості листя відбувається усихання частини річних пагонів, що негативно позначається на процесі зимівлі та може призвести до загибелі дерев в умовах суворої зими.


Критичним для вишень та черешень є знищення 25% листя. Втративши можливість повноцінно здійснювати фотосинтез, випаровування вологи та повітрообмін, загинути може навіть доросле дерево.


Шкідники вишні та черешні


· Опис шкідника


Вишнева попелиця зимує в стадії яйця на верхівках пагонів, ховаючись біля основи бруньок чи неподалік них. Навесні, як тільки настане тепло, з яєць народжуються личинки. Вони починають активно живитись рослинним соком, для чого пошкоджують бруньки й листя. Уражені личинками органи рослини деформуються, змінюють своє забарвлення та всихають.


З весняної личинки приблизно через 12–15 діб розвивається так звана попелиця-засновниця, яка дає початок новим поколінням. Комаха має грушоподібне чорне тіло завдовжки від 2,2 до 2,4 мм. Вона зовсім безкрила, тому нездатна літати, живе на верхівках гілок, на молодому листі, де й живиться соком рослини.


Впродовж свого життєвого циклу, що триває приблизно 40–50 днів, безкрила самка продукує до 100–115 яєць, з яких з'являється нове покоління попелиць. Комахи швидко поширюються по всій рослині, пошкоджують плоди, черешки, плодоніжки та забруднюють все навколо своїми липкими екскрементами. 


Виділення попелиць, які ще називають паддю або медвяною росою, слугують чудовим поживним субстратом для грибів родини Сажкові, що створює додаткову загрозу плодовим деревам.


З появою третього покоління у колонії попелиць окрім безкрилих самок з'являються крилаті особини, здатні перелітати з однієї рослини на іншу. Вони створюють нові колонії, що швидко поширюються по всьому саду.


Шкідники вишні та черешні

Осіння популяція вишневої попелиці двостатева і також має крила. За розміром осінні комахи не перевищують 1,4–1,7 мм.


Чоловічі особини розвиваються не на вишні або черешні, а оселяються на таких рослинах як підмаренник чіпкий (лат. Galium aparine), підмаренник м'який (лат. Galium mollugo), очанка стиснута (лат. Euphrasia stricta) і вероніка лікарська (лат. Veronica officinalis).


У вересні-жовтні самці полишають місце свого народження і перелітають на вишню та черешню, де відбувається їхнє спарювання з жіночими особинами. Після спарювання та запліднення самки відкладають 3–4 яйця біля основи бруньок, де ті й зимують.


За відсутності рослин-господарів (тієї ж очанки, вероніки чи підмаренника) попелиця вишнева не здатна завершити річний цикл свого розвитку.


За сприятливих умов самка попелиці впродовж одного сезону може спродукувати від 10 до 14 поколінь потомства. Найвищий рівень шкодочинності вишневих попелиць спостерігається в степній зоні України.


Шкідники вишні та черешні


· Заходи проти шкідника 


Засоби протидії вишневій попелиці нічим не відрізняються від методів боротьби з будь-якими іншими представниками надродини попелиць.


У разі масового зараження дерев необхідно провести щонайменше дворазову обробку саду хімічними препаратами спрямованої дії (інсектицидами). Хороший результат досягається такими засобами захисту як «Фуфанон», «Актоверм», «Актара», «Конфідор», «Танрек», «Арріво» та інші.


Першу обробку дерев здійснюють напровесні, у початковій фазі формування листків. Друга обробка необхідна під час цвітіння.


Щоб зміцнити імунітет саджанців, їх підживлюють органічними добривами. Не менш важливо забезпечити деревам своєчасне поливання, розпушування та прополювання прикореневої зони протягом усього літнього періоду.


Догляд за вишнею і черешнею передбачає також регулярне обрізання прикореневих паростків та видалення  званих жируючих пагонів, оскільки вони найбільш схильні до ураження попелицями.


Окрему увагу слід приділити садовим мурахам, які перебувають у симбіозі з попелицею. Мурахи забезпечують міграцію й захист колонії від зовнішніх ворогів, а натомість отримують падь, якою живляться.


Європейська вишнева муха (лат. Rhagoletis cerasi)


Найчастіше вишнева муха вражає сорти вишень і черешень середнього та пізнього строку дозрівання. Ушкоджені шкідником плоди втрачають товарні якості та стають непридатними для споживання. За сприятливих умов вишнева муха здатна пошкоджувати до 90% урожаю черешні та близько 30% урожаю вишні. Комаха може також шкодити таким культурам як абрикоса, бружмель (жимолость), черемха, барбарис та інші садові рослини.


Шкідники вишні та черешні


· Опис шкідника


Імаго вишневої мухи досягає завдовжки від 3 до 6 мм. Комаха має темно-коричневе, майже чорне забарвлення тіла. На прозорих крилах дорослої особини добре помітні три поперечні темні смужки. Голова та ноги у неї жовті. Літ вишневої мухи починається в середині травня і продовжується до червня.


Після запліднення самка відкладає під шкірку плодів по 1–2 яйця. Одна жіноча особина за свій життєвий цикл відкладає до 150 яєць. Личинки вишневої мухи безногі, червоподібної форми. Їхнє тіло має світле забарвлення і досягає завдовжки 3–6 мм. Вони розвиваються всередині плоду, живлячись соковитим м'якушем.


Шкідники вишні та черешні

На завершенні личинкової фази розвитку комахи залишають плід, падають на землю і зариваються у ґрунт на глибину від 3 до 5 см, де й заляльковуються з утворенням псевдококону.


Щоб розвиток лялечки вишневої мухи відбувався успішно, температура повітря взимку має обов'язково знизитись нижче 7°С. Інакше комаха загине. Але й значні морози (нижче 20°С) також є для неї згубними.


Весною, як тільки повітря прогрієтсья до температури +15...18°С, із псевдококонів з'являються імаго. Першими виходять самці, а трохи згодом і самки. За сезон розвивається лишь одна генерація вишневої мухи.


Шкідники вишні та черешні


· Заходи по знищенню шкідника


Найпростіший, доступний і дієвий спосіб протидії вишневій мусі – регулярне розпушування навколостовбурових кіл, що дозволяє знищити значну частину псевдоконів. У разі масового розмноження шкідників доводиться застосовувати інсектициди. Першу обробку дерев потрібно провести у фазі появи дорослих комах. З цією метою використовують препарати «Актеллік», «Золон», «Каліпсо» та інші. Через 10–12 днів обробку слід повторити.


Деякі садівники для запобігання ураження плодів вишневою мухою висаджують виключно ранні сорти вишні та черешні, плоди яких встигають дозріти до початку відкладання яєць шкідником.



Ринхіт вишневий (лат. Rhynchites auratus Scope)


Ринхіт вишневий, відомий ще як вишневий довгоносик, слоник чи трубокрут, оселяється на вишні, черешні, сливі, абрикосі, глоді та аличі. Масове розмноження комах може призвести не лише до пошкодження значної кількості плодів, але й внаслідок втрати листя рослинами здатне завдати серйозної шкоди деревам.


Імаго ринхіта вишневого сягає від 5,5 мм до 1 см завдовжки. Тіло комахи має бронзово-зелене забарвлення з перламутровим поблиском і вкрите дрібними світлими ворсинками. Характерною особливістю дорослого жука є наявність головотрубки, за допомогою якої довгоносик ушкоджує бруньки, квіти, листя, молоді пагони та плоди.


З'являються ці жуки одночасно з набряканням бруньок, приблизно в першій декаді травня. Масовий літ комах можна спостерігати теплої та сухої днини. Зазвичай він збігається з початком цвітіння кісточкових культур.


Шкідники вишні та черешні

Процес відкладення яєць триває до початку червня. Самка вигризає отвір у перикарпії (оплідді) і відкладає туди одне яйце овальної форми розміром до 1,5 мм. Жіноча особина протягом свого життєвого циклу здатна відкласти до 150 яєць.


Личинка має дугоподібну форму тіла. Вона забарвлена у світло-жовті тони. Голова коричнева. Одразу після виходу з яйця личинка проникає у кісточку плода і протягом 25–30 днів живиться її ядром. Після завершення фази життєвого циклу личинка падає на землю і заривається у ґрунт. Заляльковування відбувається на глибині 12 см.


Частина комах проходить стадію залялькування і перетворюється на дорослих жуків, які з'являються на поверхні вже навесні (зазвичай у період цвітіння вишні). Інша частина впадає в діапаузу і вийде назовні лише восени.


Шкідники вишні та черешні


· Методи боротьби


Ефективним агротехнічним засобом захисту дерев від вишневого ринхіту є ранньовесняне та осіннє розпушування навколостовбурових кіл. Позитивні наслідки дає також біління дерев вапняним розчином та видалення старої кори.


Якщо напровесні тримається сира і прохолодна погода, то дорослих довгоносиків можна струшувати з гілок прямо на підстилку з поліетиленової плівки чи брезента. У таку погоду активність комах мінімальна, і вони просто завмирають на стеблах вишні й черешні.


У разі масового зараження дерев вишневим ринхітом їх обробляють інсектицидами. Обприскування проводиться у два етапи: перший раз – одразу після завершення цвітіння, а другий – приблизно через 10–12 днів. Для першої обробки можна використовувати препарат «Актара», а для другої застосовують інсектициди «Актеллік», «Актоверм» чи «Актофіт».


Кліщ бурий плодовий (лат. Bryobia redikorzevi Reck)


За кормову базу шкіднику слугують рослини, що належать до родини Розоцвіті, зокрема бурий плодовий кліщ живиться молодим листям вишні та черешні.


Характерною особливістю кліща бурого, на відміну від інших, споріднених до нього видів, є відсутність павутиння на заселених ним місцях. Зазвичай шкідник оселяється на нижній і середній частині крони, де живиться листям, внаслідок чого воно завчасно жовтіє й опадає.


У разі масового розмноження кліщів втрата врожаю може складати від 20 до 50%. В умовах Криму (з березня до вересня) може розвиватись до 6 поколінь шкідників.


Шкідники вишні та черешні


· Опис комахи


Впродовж свого розвитку кліщ бурий плодовий проходить кілька стадій, зокрема фазу яйця, личинки, протонімфи, дейтонімфи та імаго. Довжина дорослої особини не перевищує 0,5 мм. Тіло кліща забарвлене в коричнево-зелений колір. Шкідник має чотири пари ніг. Ротовий апарат  колючо-сисного типу, завдяки чому кліщ проколює епідерміс листка та висмоктує вміст рослинних клітин.


Самка відкладає яйця на зворотньому боці листків. Плодючість жіночої особини складає від 20 до 45 яєць. Яйця мають яскраво-червоне забарвлення та зимують на дереві. Личинки з'являються одночасно з фазою розпускання плодових бруньок. Вони мають три пари ніг і забарвлені в червоний колір.


Шкідники вишні та черешні


· Способи боротьби зі шкідником


Дієвим профіактичним заходом проти поширення плодового бурого кліща є обробка дерев напередодні розпускання бруньок препаратом «Антикліщ». У разі масового розмноження шкідників потрібно одразу із завершенням цвітіння обприскати дерева акарицидами – препаратами «Актеллік», «Фітоверм» чи «Енвідор».


Листовійки (лат. Tortricjidea)


Назва метеликів родини Листовійки пов'язана з особливістю личинок цього шкідника загортатись у листя. Всього в природі налічується понад 10000 видів листовійок. Іх імаго нагадує зовні чималого метелика молі з розмахом крил до 2,5 см.


Шкоди рослинам завдають личинки листовійки, які ушкоджують бруньки, бутони, квіти, листя, плоди і навіть кору дерев.


Проте переважна більшість гусені родини листовійок живиться листям, попередньо скрутивши його трубкою, всередині якої шкідник і ховається. Якщо личинку потурбувати, вона одразу полишає укриття і повисає в повітрі на тонкому павутинні.


Шкідники вишні та черешні

Довжина тіла личинок становить від 1 до 2 см. Вони мають блідо-зелене чи коричневе напівпрозоре тіло з голівкою бурого або чорного кольору. На тілі личинки є 8 пар ніжок.


Личинка листовертки


Листовійка вишнева або підкірна (лат. Enarmonia formosana)


Личинки листовійки підкірної пошкоджують заболонь, кору та камбій таких дерев як черешня, вишня, персик, абрикоса, слива й навіть яблуня та груша. Найбільшої шкоди вони завдають нижній частині штамба та кореневої шийки (через її розташування на одному рівні з поверхнею землі). Пошкоджені дерева заповільнюють свій розвиток, внаслідок чого їхня врожайність знижується. 


Особливо страждають через життєдіяльність шкідника вишня й абрикоса, тому нерідко цю комаху називають також абрикосовою листокруткою. У разі масового розвитку вишневої підкірної листовійки трапляється навіть усихання скелетних гілок на вишнях і черешнях.


Найнебезпечнішим цей шкідник є для саджанців. Внаслідок значного пошкодження окремих ділянок кори молоді рослини можуть загинути протягом 2–3 років.


Шкідники вишні та черешні


· Опис вишневої листовійки


Розмах крил в метелика вишневої листовійки становить 15–19 мм. Передні крила яскраві, зі складним золотистим візерунком у вигляді жовтих та сірих штрихів на бурому тлі. Задні – бурі, зі світлою оторочкою по краю.


Комасі властивий нічний спосіб життя. Літ імаго спостерігається з кінця квітня до кінця серпня. 


Метелики відкладають яйця в заглибленнях на корі у нижній частині штамбів або біля скелетних гілок. Діаметр яйця  близько 1 мм.


Личинка шкідника червоподібна, рожевувато-білого кольору. Після виходу з яйця вона заповзає під кору і утворює в деревині ходи, живлячись лубом та заболонню.



· Заходи для знешкодження вишневої листовійки


Задля профілактики необхідно регулярно очищати нижню частину стовбурів та скелетні гілки дерев від відмерлої кори.


З хімічних засобів захисту рекомендується використовувати препарати-піретроїди кишково-контактної дії, найбільш ефективними серед яких є «Інта-вир» та «Арріво».


Листокрутка брунькова (лат. Tmetocera ocellana)


Окрім вишні та черешні брунькова листокрутка може пошкоджувати яблуні, груші, айву, абрикос, сливу, а також деякі лісові породи дерев.


Доросла комаха має вигляд метелика з розмахом крил до 1,8 см. Передні крила охристі з широкою світлою смугою. Задні крила темно-бурі. Яйце шкідника злегка плескате за формою і зовні нагадує краплю води. Личинка забарвлена у світло-коричневий колір, її довжина сягає до 12 мм.


Літ метеликів починається у травні і триває близько двох місяців. Самка здатна відкласти за сезон від 87 до 400 яєць, кожне з яких вона розміщує по одному на зовнішній стороні листка.


Личинки з'являються напровесні й одразу починають активно живитись набряклими бруньками та молодим листям. На початку фази цвітіння комахи ушкоджують бутони й квіти, а потім оселяються на плодах, де вигризають невеликі заглиблення.


Гусінь брунькової листокрутки можна легко виявити на поверхні пошкоджених ягід. Місце, де вона знаходиться, прикрите сплетеним між собою листям та обплутане дрібним павутинням.


На території України за сезон розвивається лише одна генерація брунькової листокрутки.


Шкідники вишні та черешні


· Методи знищення листокрутки брунькової


До профілактичних засобів знешкодження листокрутки брунькової належить регулярне обрізання старих та уражених шкідником гілок та пагонів.


З хімічних засобів захисту використовують інсектициди. Щоб знищити комах, які перезимували, обробка дерев проводиться у фенофазі висування суцвіть. Найчастіше з цією метою використовують препарати «Дестрой», «Штурм», «Препарат 30 В», «Альтрекс» .


П'ядуни (лат. Geometridae)


До родини п'ядунів належать невеликі нічні метелики, розмах крил в яких становить близько 3 см. Передні крила в них мають трикутну форму, задні – заокруглені. У деяких видів п'ядунів самки мають вкорочені крила, а жіночі особини п'ядуна зимового та п'ядуна плодового взагалі безкрилі.


Імаго комах цієї родини не здатні живитися, оскільки мають атрофований хоботок. Шкоду деревам завдають личинки. Щойно з'явившись із яйця, вони починають активно поїдати листя та плоди.


На черешні й вишні найчастіше зустрічаються п'ядун зимовий та п'ядун-обдирало плодовий.


П'ядун зимовий (лат. Operophthera brumata)


Окрім вишні та черешні цей шкідник здатен пошкоджувати яблуню, грушу, а також деякі дикорослі листяні породи дерев.


Розмах крил у чоловічих особин становить близько 3 см. Забарвлення їх сіро-коричневе, з поперечними хвилястими лініями. Самка безкрила, завдовжки до 1 см. Щойно з'явившись із лялечки, вона забирається по стовбуру на верхівку дерева, де й оселяється.


Після парування жіноча особина впродовж 11–30 днів відкладає яйця. Їх загальна кількість може становити від 200 до 350 штук. Яйця зимують на поверхні кори, біля бруньок. Личинки з'являються приблизно за 2 тижні до початку формування квіткових бутонів. Десь близько місяця їх життєдіяльність відбувається між молодими листочками й квітами, які личинки заплітають павутинням.


Доросла гусінь забарвлена в жовто-зелений колір, а її голова має блакитнуватий відтінок. Завдовжки личинка сягає  2–2,5 см. Ці шкідники здатні проникати всередину плодів і прогризати молоді, ще незатверділі кісточки вишень та черешень. Із закінченням циклу свого розвитку личинки падають на землю і зариваються у ґрунт на глибину від 5 до 13 см, де й заляльковуються. Розвиток лялечки триває 3–4 місяці. За рік розвивається одна генерація п'ядуна зимового.


Шкідники вишні та черешні


· Заходи по знешкодженню п'ядуна зимового


Для профілактики рекомендується з початком осені перекопувати навколостовбурову зону під вишнями та черешнями, щоб знищити лялечки шкідника.


Більш дієвим методом боротьби з гусінню є використання препаратів-піретроїдів «Актоверм», «Актеллік», «Енжіо» тощо.


Позбутися яєць зимового п'ядуна вдається, якщо напровесні обробити дерева масляною емульсією (вазеліновим маслом).



Шкідники вишні та черешні


П'ядун-обдирало плодовий (лат. Erannis defoliaria)


Окрім вишні та черешні шкідник здатен завдавати шкоди яблуні, груші, абрикосі та аличі. До того ж цей вид п'ядуна небезпечний і для волоського горіха, глоду, горобини та шипшини.


У самця розмах крил сягає до 3–3,5 см. Вони мають трикутну форму, світло-жовті, з двома чорними хвилястими поперечними смугами. Жіноча особина безкрила, жовта, мешкає у кроні дерев. Самці вилітають у вересні та ведуть нічний спосіб життя.


Після парування самка відкладає від 200 до 800 яєць у тріщинах кори та в міжвузлях. Яйця зимують на дереві, а з початком весни (у квітні) з них розвиваються личинки, які мають коричневе забарвлення тіла і досягають 33,5 см завдовжки. Гусениці об'їдають бруньки, листя та плоди, а на завершення життєвого циклу ховаються у ґрунт, де на глибині близько 20 см формують кокон. Розвиток лялечки займає 23 місяці.


У разі масового розмноження п'ядуна на деревах спостерігається повне знищення листя. Економічний поріг шкодочинності п'ядуна-обдирало становить близько 25% листяної маси.


Шкідники вишні та черешні


· Методи знешкодження комахи


Серед агротехнічних заходів протидії п'ядуну-обдирало найефективнішим є глибоке перекопування ґрунту в навколостовбуровій зоні дерев, яке необхідно проводити впродовж усього літнього періоду.


З хімічних засобів захисту застосовують ті ж самі препарати, що й у боротьбі з п'ядуном зимовим.


Шкідники вишні та черешні

На завершення слід зазначити, що садівникові в разі проведення захисних заходів завжди потрібно зважати на чисельність популяції тих чи інших шкідників. Необхідно час від часу проводити моніторинг саду: ретельно досліджувати стан кори дерев на штамбах, оглядати скелетні гілки, бруньки, квіткові бутони, листя тощо.


Під час приготування робочого розчину та використання його для хімічної обробки саду потрібно суворо дотримуватись інструкції, наданої виробником, і виконувати усі рекомендовані норми індивідуального захисту.


Не менш важливо своєчасно збирати врожай. Це допоможе скоротити кількість шкідників, що живляться вишнями та черешнями.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений