Аграрна розписка для «солодкого» бізнесу

Перегляди: 111
18.05.2020

В Україні з 2015 року впроваджується новий для нашої країни фінансовий інструмент – аграрні розписки. За цей час ним скористалося вже дві тисячі фермерів, а загальна сума отриманих ними фінансових ресурсів досягла 1 мільярда доларів. Утім, такі розписки поки що мають не однакову популярність у представників різних видів аграрного бізнесу. Так, у бджільництві їх лише починають застосовувати, хоча в рамках Проекту IFC за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань SECO вже розроблено бізнес-модель для фінансування бджолярів за аграрними розписками.


Як повідомили у Національному прес-клубі «Українська перспектива», у бджільницькій галузі першою скористалася новим фінансовим інструментом родина пасічників Котенко з Одеської області. «Медовий» бізнес вони розвивають з 2014 року. Спочатку мали лише п’ять вуликів на власній присадибній дільниці. Зараз їх пасіка складається з понад 150 бджолосімей і вже стала для них основним джерелом доходу. 


Котенки готові й надалі збільшувати масштаби своєї справи. Але на це потрібні кошти. Брати кредит не ризикнули, адже ціни на мед досить невисокі й нестабільні, не мають пасічники й об’єкту, який був би цікавий банку в якості застави. Вихід із ситуації, що склалася, побачили у використанні аграрної розписки. І завдяки цьому навесні 2020 року отримали 36 тис. гривень, які планують витратити як на розширення свого бізнесу, так і на нагальні потреби – забезпечення охорони пасіки, інвентар, придбання й ремонт вуликів тощо.


– Потреба в такому інструменті як аграрна розписка виникла давно, ми шукали, бо потребували додаткового фінансування, – говорить власниця пасіки Наталія Котенко. – А кредитору необхідно було знаходити потрібні обсяги продукції. Можна сказати, що аграрна розписка нас звела, була зацікавленість з обох сторін.


Бджоли на рамках


Кредитором став колега із сусідньої Миколаївської області, власник зареєстрованої торгової марки «Медова Фабрика», учасник робочої групи з розвитку бджільництва при Торгово-промисловій палаті України Олег Калінін. Він не лише має власну пасіку з трьох сотень вуликів, але й створив об’єднання, до якого входять ще кілька пасічників з Миколаївщини. Така кооперація дозволяє удосконалити догляд за пасіками, для чого використовують автоматизовану систему «розумний вулик». Разом бджолярі формують більші партії меду, цікаві, зокрема, й зарубіжним покупцям. 


Надавши за аграрною розпискою кошти родині Котенко, наприкінці сезону Олег Калінін отримає від них частину виробленого на їх пасіці меду. За умовою договору, саме цей продукт виступає заставою. Звісно, для банківської установи така застава не може бути цікавою. Натомість власнику ТМ «Медова Фабрика» додаткова кількість меду дає можливість для подальшого розширення свого бізнесу. У підсумку обидві сторони договору отримують бажаний результат.  

       
– Аграрна розписка дозволяє отримати кошти на розвиток своєї справи, – стверджує Олег Калінін. – Навіть більше – поставити свій товар кредитору, якщо оформляєш товарну розписку. В наших реаліях реалізація продукції бджільництва дуже багато важить. При цьому в розписці можна зафіксувати її обсяг, ціну. Це класний інструмент, який дасть нові можливості нашим бджолярам.


Утім, щоб скористатися цим інструментом, потрібно дотриматися певних умов. Зокрема, пасіка має бути зареєстрована відповідно до чинного законодавства. У цьому зацікавлені й кредитори, якщо предметом застави виступає мед. Адже, щоб продати його за кордон, до того ж – за прийнятною ціною, необхідно надати покупцям інформацію щодо походження продукту, умов його виробництва тощо. Все це має бути підтверджено відповідними документами, які, звісно, можуть бути лише у офіційно зареєстрованих виробників.  


Бджоляри на пасіці


На думку Олега Калініна, аграрні розписки, крім своєї прямої функції фінансового інструменту, можуть відіграти в нашій країні ще одну роль: вони спонукатимуть бджолярів, які хочуть одержати фінансування, до реєстрації своїх пасік. А це сприятиме переходу роботи галузі на ще більш цивілізовані рейки, підвищенню якості солодкої продукції, збільшенню обсягів виробництва меду за органічними стандартами.


Вже зараз українські пасічники щороку виробляють близько 100 тис. тонн високоякісного меду, а наша країна є одним з потужних експортерів цього продукту. Проте, як зазначають експерти ринку, розвиток цього напряму в майбутньому можливий лише через перехід до більш сучасних методів функціонування «медового» бізнесу, в тому числі – легалізацію виробництва й зручний доступ до джерел фінансування.

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений