Арганове дерево, арган або арганія (лат. Argania spinosa, родина Сапотові) – багаторічна, вічнозелена, терниста, широколистяна, реліктова рослина, що досягає у висоту 10 – 12 м, поширена у рідколіссях Атлантичного узбережжя Марокко та в Алжирі. Зустрічається арган і на висоті 1300 м над рівнем моря.
У третинному періоді (початок Кайнозойської ери), близько 80 мільйонів років тому, арганові гаї займали великі райони в Північній Африці і Південній Європі, але з виникненням більш холодних кліматичних умов їх ареал скоротився до території Алжиру, деяких районів на півдні Марокко і північної Мавританії.
У 1998 році територія, зайнята аргановими деревами (близько 820000 га) була оголошена ЮНЕСКО біосферним заповідником, а багатовікова практика вирощування та використання арганії визнана світовою культурною спадщиною.
Такі заходи захисту були зроблені через те, що в результаті екологічних змін (розширення території пустелі Сахари), нерегульованого випасання тварин та інших причин щорічно гине до 25 000 цих унікальних дерев. На сьогодні їх кількість у заповідній зоні становить близько двох мільйонів.
У наш час арганове рідколісся – це джерело життя для марокканського населення, основну частку якого складають бербери, а саме плем’я амазір, що налічує близько двох мільйонів чоловік. Деревина використовується ними в будівництві хатин, а також слугує паливом холодної пори року; насіння плодів є сировиною для виробництва рідкої й дуже цінної арганової олії, а відходи, отримані після віджиму насіння, споживаються самим населенням; плоди та листя аргану – основний продукт в годуванні домашніх тварин, кіз і дромадерів. Добре відомі також і цілющі властивості культури, завдяки чому її широко застосовують у народній медицині.
Хоча в Марокко арганові дерева вирощують, головним чином, для отримання найдорожчої у світі олії, ця культура використовується і з меліоративною метою. Її потужна коренева система допомагає добре зміцнювати ґрунт. Коріння рослини глибоко проникає в пісок, досягаючи глибини до 30 м.
Арганія здатна витримувати екстремальні посухи і високі температури, аж до +50° С. У подібних несприятливих умовах дерево може частково або повністю скинути листя, а також припинити зростання. Іноді такий стан може тривати кілька років. З першими дощами відбувається пробудження рослини: утворюються нові пагони, з’являється листя, квіти.
Маючи відносно низький штамб, дерево утворює досить широку крону діаметром до 14 м з характерною особливістю нахилятися в процесі росту вперед і вниз, до основи. Завдяки цьому нижні гілки й листя арганії стають основним кормом кіз та дромадерів.
Надзвично міцна деревина сприяла поширенню й іншої назви аргану – «залізне дерево». Тривалість життя культури становить від 150 до 400 років. Перші плоди з’являються лише у пятирічних дерев, а наибільшої продуктивності арган досягає у віці 50–60 років. Дерево родить один раз на два роки, оскільки лише дозрівання плодів триває цілий рік.
Плоди аргану більші за розміром, ніж маслини. Вони нагадують жовті сливи. М’якоть мають гірку. Всередині неї знаходиться ядро з дуже твердою оболонкою, яка за міцністю перевищує шкаралупу ліщини у 16 разів.
Основна цінність – насінини (частіше 2, рідше 3 штуки), що розміщуються всередині ядер плодів. Вони є сировиною для отримання надзвичайно цінного продукту – арганової олії, яка за вартістю може зрівнятися з чорною ікрою, трюфелями або устрицями. Не менш 30 кг плодів аргану необхідно обробити, щоб отримати 1 л олії.
Кількість щорічного виробництва цього продукту досягає 12 мільйонів літрів, для чого потрібно зібрати більш ніж 350 тисяч тонн насіння. Вартість одного літра становить близько 120 доларів, тому арганові дерева забезпечують стабільний фінансовий дохід місцевому племені.
Процес виробництва арганової олії дуже трудомісткий. Він вимагає використання виключно ручної праці. Зібрані плоди потрібно очистити від м’якоті, щоб отримати ядра (кісточки), а потім вручну розбити шкаралупу, не пошкодивши при цьому зернята, які знаходяться всередині ядер і нагадують гарбузове насіння.
Зазвичай цей процес набагато спрощують тварини – після проходження черех їхні шлунки плоди аргану позбавляються від м’якоті, а шкаралупа ядра втрачає свою надзвичайну міцність. Дорогоцінну олію отримують шляхом холодного віджиму на ручних пресах, що дозволяє зберегти всі біологічно активні та корисні компоненти, які містяться в насінні.
Арганова олія буває двох типів. Отримана шляхом холодного віджиму з обсмаженого насіння використовується виключно з харчовою метою, в кулінарії. Олія з несмажених зерен містить максимальну концентрацію цінних для здоров’я речовин, майже не має аромату, може застосовуватися як у лікувальних цілях, так і в косметології або кулінарії.
Склад її підтверджує цілющі властивості цього продукту. Це ненасичені жирні кислоти (до 80 %), токоферол (вітамін Е), відомий як один з найбільш сильних антиоксидантів, каротиноїди, поліфеноли, фітостероли, тритерпенові спирти, вітаміни (А, Е, F) і мінерали, а також речовини, близькі за своєю дією до антибіотиків та фунгіцидів.
Денна норма вживання арганової олії не повинна перевищувати 2 столові ложки. Слід пам’ятати, що це один з найбільш калорійних продуктів: енергетична цінність 100 г дорівнює 900 ккал. Внутрішнє застосування олії забезпечує безліч корисних ефектів. Вона нормалізує рівень холестерину, підвищує імунні властивості, покращує роботу мозку, очищає та омолоджує організм, благотворно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, стимулює функції жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, нормалізує рівень цукру в крові і усуває проблеми в діяльності серцево-судинної системи.
Крім того, аргановій олії притаманні бактерицидні властивості, вона надає заспокійливу дію на нервову систему і підвищує репродуктивні функції. Відома також профілактична роль олії в лікуванні офтальмологічних захворювань (глаукома, катаракта тощо).
Завдяки зовнішньому застосуванню олії і в складі косметологічних засобів спостерігається поліпшення стану шкіри, волосся. Вона допомагає усунути наслідки сонячних опіків, рубці та шрами, позбутися від різних шкірних захворювань.
Поділитись в соцмережах:
