Прополіс, бджолиний клей, уза – усі ці назви належать продукту, що виробляється бджолами в процесі їхньої життєдіяльності та використовується ними здебільшого як муміфікатор, герметик і будівельний матеріал. Сама назва прополісу має грецьке походження (від др.-грець.πρόπολις) і складається з двох слів: πρό (до, перед) та πόλις (місто). Це пов’язано з тим, що бджоли використовують прополіс для регулювання прохідності льотка, і він виконує функцію захисту входу до їхнього житла (вулика).
Прополіс є липкою, густою, смолистою речовиною виключно рослинного походження. Основну його частину у вигляді смолистих виділень, камеді, деревного соку, бальзамічних сполук медоносні бджоли збирають на бруньках, корі та на відкритих ранах деяких рослин. У Європі це здебільшого дерева берези, бука, вільхи, ялини, тополі, кінського каштану та в’язу.
Збір сировини для прополіса можливий лише в сонячну та достатньо спекотну погоду, коли в’язкі часточки смолистих виділень розм’якшуються під впливом температури і легко відшаровуються від рослини. Зібрану напівпрозору, густу масу комахи транспортують до вулика в кошиках на задніх лапках і негайно використовують її за призначенням, попередньо модифікувавши власними ферментами, що потрапляють в їх слину із секретом залоз верхньої щелепи.
Колір, як і запах прополісу, залежить безпосередньо від видів рослин, які слугували бджолам сировинною базою, і може значно варіюватись від світлих жовтих відтінків до червоних, коричневих і чорних. Продукт набуває м’якості й пластичності за температури +20°С й вище, але стає твердим і крихким в холоднішому середовищі.
Бджоли найактивніше забезпечують вулик прополісом восени. Одна бджолина сім’я здатна продукувати за сезон від 50 до 500 г прополісу. Комахи використовують його для утеплення й герметизації вулика, щоб захистити сім’ю від негоди (дощу, холодних протягів) і зберегти в ньому комфортний мікроклімат.
Також прополіс допомагає зменшити вібрацію у бджолиному житлі, покращити його гідро- й теплоізоляцію, забезпечити захист від паразитів і хижаків (шляхом звуження прохідності льотка). Завдяки своїм протигрибковим та антибактеріальним властивостям, прополіс захищає бджіл від різних патогенів. А ще прополісом бджоли полірують соти перед тим, як матка відкладе в них яйця.
У випадку, коли до вулика все ж потрапляють і гинуть там невеликі тварини (миші, ящірки, землерийки тощо) або чималі комахи, позбутися трупів яких бджоли не можуть власними силами, бджолиній сім’ї у пригоді стає прополіс. За допомогою цього продукту бджоли муміфікують сторонні мертві організми і таким чином уникають можливих процесів розкладу та гниття у своєму помешканні.
Щоб відрізнити справжній прополіс від звичайної вощини, шматочок прополісу слід покласти до рота. Якісний продукт матиме гіркий присмак, злегка попікатиме та викликатиме ледь відчутне оніміння язика.
Прополіс може лиш частково розчинятись у воді та етанолі. За температури вище +80°С він починає плавитись, проте навіть тривала дія високих температур, зокрема й процес кип’ятіння, не позбавляє цей продукт корисних властивостей.
Щоб добути прополіс, пасічник може зішкребти його на різних елементах вулика, де бджоли заклали тріщини чи щось подібне. Також можна отримати прополіс більш цілеспрямовано, для чого у вулику встановлюють спеціальну пластикову сітку. Бджоли активно закладатимуть її прополісом у намаганні позбутися непотрібних їм щілин. Згодом сітку, обмащену прополісом, виймають і поміщають у холод (морозильну камеру). За таких низьких температур прополіс стає дуже крихким і легко відділяється від пластикової сітки, якщо її зігнути.
Отриману таким чином сировину можна розчинити в міцному спирті, щоб надалі відфільтрувати розчин і видалити непотрібні домішки (шматочки деревини, частинки пилу, підмору тощо). За сезон з одного вулика можна добути від 50 до 150 г прополісу.
Склад прополісу
Неможливо вказати точний і стандартний склад прополісу, оскільки він надзвичайно різноманітний залежно від рослинного походження продукту, часу його збирання та багатьох інших чинників. Внаслідок численних досліджень прополісу різного походження вже вдалось ідентифікувати понад 150 різних біохімічних сполук, інші ж і досі вивчаються.
Основні компоненти, з яких складається прополіс, можна умовно поділити на п’ять великих груп:
♦ смоли (45-55%);
♦ віск і жирні кислоти (25-35%);
♦ ефірні олії та леткі речовини (10%);
♦ пилок (5%);
♦ органічні й мінеральні сполуки (5%).
Серед компонентів, які є найбільш цінними, можна відзначити:
– мінерали (Mg, Ca, I, K, Na, Cu, Zn, Mn та Fe);
– вітаміни групи А, В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В6 (піридоксин), В7 (біотин), С (аскорбінова кислота), Е (токоферол), Р (рутин);
– ферменти, кислоти, кумарини, спирти, альдегіди, флавоноїди, терпени, амінокислоти, жирні кислоти, кетони, полісахариди та багато інших сполук.
Корисні властивості прополісу
Унікальні цілющі властивості прополісу відомі людству здавна. Єгиптяни муміфікували прополісом своїх померлих, грецькі та римські лікарі використовували цей продукт як антисептик та для загоєння ран, інки застосовували його як жарознижувальний засіб. У ХVII столітті прополіс був офіційно визнаний у Лондонській фармакопеї.
Використання прополісу (як чистого продукту, так і в поєднанні з іншими натуральними інгредієнтами) у косметологічній галузі та у виробництві товарів для гігієни і здоров’я лишається досить поширеним і в наш час.
Прополіс має потужну імуномодулюючу, протигрибкову, протимікробну та антибактеріальну дію, він здатен пригнічувати, а то й повністю припиняти ріст патологічних клітин.
Сучасна фармакологія широко застосовує прополіс у лікарських засобах і мазях, призначених для швидкого загоєння опіків і травм, оскільки цей продукт добре очищує клітинні мембрани та швидко відновлює пошкоджені тканини.
У народній медицині прополіс зазвичай використовують для приготування спиртової настоянки, яка здатна зміцнити організм, сприяє відновленню обмінних процесів та знімає спазми.
Приготувати її нескладно. Достатньо лише залити чистим медичним спиртом (80 мг) кілька невеликих подрібнених шматочків очищеного від домішок прополісу розміром близько 4 мм (близько 20 г), щільно закрити пляшечку і настояти протягом тижня в темному місці при кімнатній температурі, після чого профільтрувати через тонкий шар вати.
Після приготування 20%-ва спиртова настоянка прополісу зберігає цілющі властивості впродовж 10 місяців.
Очищення прополісу
Щоб позбутися домішок у прополісі, слід взяти невеликі шматочки цієї речовини і занурити в посуд з холодною водою. У воді домішки випливуть на поверхню, а прополіс осяде на дно посуду.
Багато хто з бджолярів переплавляють прополіс на водяній бані, щоб таким чином відокремити його від домішок та отримати чистий продукт.
Перед приготуванням спиртової настоянки очищений прополіс попредньо просушують.
Застосування спиртової настоянки
Спиртову настоянку з прополісу застосовують як зовнішньо, так і вживають всередину.
Для зовнішнього використання готовий настій попередньо розводять водою, а потім змащують пошкоджені місця, травми та ранки 3%-им розчином. У разі запалень, застуд, бронхіту та інших захворювань верхніх дихальних шляхів засіб приймають внутрішньо.
Настоянку з прополісу використовують при хронічних болях у шлунку, захворюваннях кишківника, колітах, а також для нормалізації артеріального тиску.
Крім того, прополіс призначають для лікування гастритів, кардіологічних розладів і як профілактичний протираковий засіб, оскільки продукт містить значну кількість антиоксидантів.
Разова доза для вживання становить від 20 до 60 крапель, які слід попередньо розвести в 100 г води. Курс лікування триває від 5 до 30 днів.
Прополіс – продукт природного походження, що не містить шкідливих компонентів, але перед його застосуванням бажано отримати рекомендацію лікаря, оскільки він може викликати алергічні реакції.
Зберігання
Найціннішим вважається свіжий прополіс, що не втратив ще своєї пластичності. Однак цей продукт найкраще зберігає цілющі якості за температури не вище +25°С. Місце його зберігання має бути сухим та затемненим. До того ж бажано, щоб поряд не було речовин із сильним запахом.
Поділитись в соцмережах:
