Нова м’ясна порода великої рогатої худоби з’явилася у Китаї. Про це повідомила Китайська академія сільськогосподарських наук.
Поява нової породи великої рогатої худоби – подія досить рідкісна. Адже для того, щоб її вивести, потрібні десятиліття, оскільки корови досить повільно дозрівають, мають досить тривалу тільність і дають зазвичай лише одне теля за отелення. Але китайські вчені мають ще й додатковий привід для гордості: створення власної високопродуктивної породи м’ясної худоби стало для Китаю справжнім проривом, що веде до зміцнення продовольчої безпеки країни.
Про завершення роботи над виведенням породи хуасі (Huaxi Cattle) широкому загалу повідомили на саміті з наукових інновацій у тваринництві та птахівництві. Селекція велася більш як чотири десятиліття групою вчених під керівництвом Інституту зоотехнії Китайської академії сільськогосподарських наук (CAAS). Проведені минулого року дослідження генотипу та фенотипу тварин показали, що вони мають низку унікальних характеристик та генетично відрізняються як від вихідних порід, що використовувалися у селекції, так і від інших схожих груп худоби. Нещодавно нова порода була схвалена Національним комітетом з генетичних ресурсів тваринництва та птахівництва.
Необхідність виведення власної м’ясної породи великої рогатої худоби була викликана насамперед зростанням споживання яловичини в Китаї. Але місцева м’ясна худоба тривалий час залишалася малопродуктивною, з низькою якістю м’яса.
– Промислове виробництво яловичини у Китаї почало розвиватися пізно, а вітчизняні породи м’ясної худоби та якість яловичини були не в змозі задовольнити потреби споживачів, – говорить віце-президент CAAS Лю Сяньву.
Хоча скотарство у Китаї існує здавна, протягом століть воно було стихійним і спрямованим насамперед на розведення робочої худоби. Акцент був на силу та витривалість тварин, які мали допомагати селянам проводити польові роботи та перевозити вантажі. Однак широке використання сільськогосподарської техніки призвело до того, що робоча худоба ставала все менш затребуваною, тоді як вимоги до м’ясних характеристик підвищувалися. Проте довгий час поліпшити їх не могли. Хоча у Китаї існує кілька місцевих порід м’ясного напряму, жодного розвитку в них не спостерігалося.
Таке становище у скотарстві призвело до того, що значна частина яловичини, яку споживають у країні, імпортується. Так, 2021 року було закуплено за кордоном 2,3 млн т такого м’яса, що становить чверть його споживання. Крім того, з інших країн завозять і племінне поголів’я: імпортувати доводиться 70% м’ясної худоби, яку використовують у розведенні. Що, звісно, не може не викликати занепокоєння щодо забезпечення населення яловичиною у разі раптового припинення поставок. А про те, що такий сценарій можливий, свідчить досвід останніх років: на торгівлю сільськогосподарською продукцією негативно вплинула і пандемія COVID-19, і спалахи АЧС та грипу птиці в низці країн, і війна в Україні.
Перед китайськими тваринниками поставлено завдання змінити ситуацію на протилежну: до 2025 року 70% м’ясного поголів’я в країні вони повинні отримувати за рахунок використання плідників власного розведення, що покінчить із залежністю від імпорту та сприятиме сталому розвитку галузі. Для цього потрібно щороку вирощувати 400 племінних бугаїв нової породи.
Над створенням хуасі селекціонери працювали з 1978 року. За словами ключового фахівця групи вчених, які виводили породу, Лі Джунья, спочатку місцеву худобу покращили шляхом схрещування з більш продуктивними тваринами. Отримані при схрещуванні бажані ознаки були закріплені генетично за допомогою відбору та розведення найкращих особин. В результаті було виведено спеціалізовану м’ясну породу великої рогатої худоби, що відрізняється стабільним екстер’єром, видатною м’ясною продуктивністю, стійкими генетичними характеристиками, високими здібностями до адаптації та стресостійкістю.
– Дорослі бики важать до 900 кг, а дорослі корови – понад 550 кг, – зазначає Лі Джунья. – Забійний вихід становить 62,39%, а відсоток чистого м’яса – 53,95%.
Нині з’явилося вже п’яте покоління чистопородних хуасі. Основну селекційну роботу проводили у регіоні Внутрішня Монголія, але тварини нової породи добре пристосовуються до умов різних кліматичних зон країни. Сьогодні їх розводять на чотирьох десятках ферм, і популяція поступово розширюватиметься протягом наступних 5–10 років.
– Очікується, що до 2027 року Китай самостійно контролюватиме основні генетичні ресурси свого поголів’я м’ясної худоби, забезпечуючи безпеку поставок, – заявив Лі Джунья.
Міністерство сільського господарства та сільських справ Китаю склало список сільськогосподарських племінних підприємств, які мають відіграти ключову роль у досягненні мети забезпечення населення м’ясною продукцією, одержаною від тварин власних порід. До списку внесено 276 підприємств, у тому числі – 86 скотарських та птахівницьких. Серед них – і сім племінних господарств, що спеціалізуються на розведенні м’ясної худоби. Очікується, що провідні селекціонери покращать показники місцевих тварин та прискорять індустріалізацію сектора, щоб поступово збільшити його частку на ринку.
Поділитись в соцмережах:
