Нашою планетою поширюється новий тренд – харчування комахами. Схоже, що вже невдовзі їжа з цвіркунів чи сарани стане цілком звичайним продуктом в ресторанах і супермаркетах.
Чому ФАО заговорила про їжу з комах
«Їжею майбутнього» Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визнала комах ще 2013 року. Таке рішення має кілька підстав. Одна з них – проблеми з їжею, особливо – білковою, для населення Землі, яке продовжує стрімко зростати. За оцінками науковців, вже менше ніж за три десятиліття воно досягне 10 мільярдів людей. Прикро, але можна констатувати, що всі намагання світової спільноти нагодувати мешканців найбідніших країн дотепер були не дуже вдалими. А до 2050 року людство потребуватиме ще на 70% більше їжі. У багатьох бідних регіонах людей здавна рятували не корови і зерно, а комахи. Саме їх експерти ФАО вважають здатними здолати й світову продовольчу кризу.
Останніми роками на перший план вийшла ще одна проблема – глобального потепління. Звинувачують у ньому не лише промисловість і використання викопного палива для побутових потреб, а також і сільське господарство. Найбільшим «злочинцем» визнано велику рогату худобу, яка виділяє один із парникових газів – метан. Нещодавно науковці подали цей відомий факт про життєдіяльність ВРХ як велике відкриття і запропонували боротися з глобальним потеплінням, зменшивши «викиди» від корів та биків. За їхніми підрахунками, велика рогата худоба «відповідальна» приблизно за третину метану, який надходить до атмосфери.
Тему охоче підхопили політики, адже з коровами боротися легше, ніж із заводами та теплоенергетикою. Тому від можновладців все частіше звучать заклики про відмову від скотарства. А в деяких країнах вже навіть почали обмежувати діяльність фермерів у сфері тваринництва.
Але знищення тваринницької галузі неодмінно призведе до ще більшого дефіциту білкової їжі на планеті, в тому числі і в Європі та Північній Америці, де з нею досі все було більш-менш нормально. І рослини зможуть задовольнити потреби людей у білках лише частково. До того ж, далеко не всі згодні ставати веганами.
Отже, ФАО і запропонувала вихід – переходити на харчування комахами (ентомофагію). Нібито й тваринна їжа, і користі від неї багато, але на процеси в атмосфері впливає менше.
Аргументи в підтримку ентомофагії
Аргументи впливової міжнародної організації, дійсно, небезпідставні. Зокрема, комахи значно перевершують сільськогосподарських тварин за вмістом білків. Так, у яловичині 18–20% білка, у свинині – 12–17%, у баранині – 16–20%. Тоді як у комахах його вміст може сягати від 40% до 60–80%.
Ентомофауна також відрізняється високим вмістом мікро- та макроелементів, в тому числі заліза, а також вітамінів і омега-кислот. Водночас, в ній мало жирів, а ще така їжа є низькокалорійною.
В процесі виробництва комах відбувається лише незначне викидання парникових газів. Наприклад, хрущаки борошняні й цвіркуни домашні виділяють їх менше 1% від того обсягу, який виробляє корова. Зрозуміло, що розрахунки зроблені щодо такої кількості комах, яка співставима за масою з особиною ВРХ.
Для виробництва їстівних комах необхідно набагато менше ресурсів, ніж для розведення теплокровних тварин. Наприклад, велика рогата худоба перетворює на молоко і органи, придатні для харчування людини, лише близько десятої частини корму, а комахи – від 80% до 90%. Отже, з кожного гектара зернових або трав можна отримати значно більше їжі для людей, згодовуючи врожай комахам, а не коровам.
Також цвіркунам, хрущакам і їхнім «родичам» не потрібно багато місця – достатньо замкнених багатоповерхових приміщень. Прихильники відмови від скотарства нагадують, що для випасання бичків, яких вирощують для отримання мармурових стейків, щороку вирубують тисячі гектарів лісів у Південній Америці. А такі ліси мають велике значення у стримуванні глобального потепління.
Ще один аргумент – для вирощування комах потрібно значно менше води: приблизно 2% від обсягів, які використовують для отримання продукції скотарства. Джаррод Голдін – один із засновників ферми з виробництва цвіркунів Entomo Farms (США), стверджує, що, споживаючи білок з комах лише раз на тиждень, родина з чотирьох людей могла б заощадити за рік 750 тисяч літрів води.
Для отримання комах, готових до продажу, потрібно й менше часу. Якщо бичків зазвичай відгодовують протягом 1,5 року, а свиней – принаймні півроку, то цвіркунів можна реалізовувати вже за чотири тижні.
Комахи, бізнес і ЄС
Зважаючи на економію площ, кормів, води, часу та поки що досить високу ціну на комах та продукти з них на ринку, розведення представників ентомофауни є доволі вигідним бізнесом. Чимало підприємців по всьому світу вже оцінили його перспективи і відкривають таке виробництво одне за одним.
У нову галузь надходять величезні інвестиції. Наприклад, у будівництво нової ферми з виробництва комах компанії Ynsect у Франції вкладено 125 мільйонів доларів. Кошти надавали навіть голівудські зірки. Даний проєкт – наймасштабніший у світі. Він розрахований на виробництво понад 20 тис. т білків з комах на рік.
Підтримують прагнення ФАО та бізнесменів і чимало урядів та навіть наднаціональних структур. Так, на початку нинішнього року в Євросоюзі збільшилася кількість офіційно дозволених для споживання людиною видів комах.
В ЄС ще в 1997 році був прийнятий Регламент про нетрадиційні харчові продукти (Novel Foods regulation). У 2018 році правила, за якими ті чи інші нові продукти допускають на ринок, були оновлені. Така продукція має отримати схвалення Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) та Єврокомісії. Нетрадиційну їжу вивчають фахівці, які мають визначити, чи безпечна вона для споживачів. За п’ять років, поміж інших харчів, до EFSA надійшло і півтора десятка заявок щодо використання в їжу комах.
Протягом 2022 року були схвалені заявки щодо личинок хрущака борошняного жовтого (Tenebrio molitor) і сарани перелітної (Locusta migratoria). А 24 січня 2023 року вступила в силу Постанова Єврокомісії, яка дозволяє використовувати для виробництва продуктів харчування ще два види – цвіркуна домовика або домашнього (Acheta domesticus) і личинок хрущака борошняного бурого або малого (Alphitobius diaperinus), більше відомих під комерційною назвою «черв’як буффало».
Та, попри всі переваги і найвищу підтримку, «комашиний» бізнес розвивається не так стрімко, як хотілося б його власникам. І головна перепона – небажання багатьох споживачів переходити на жуків і личинок замість стейків і бургерів.
У противників харчування комахами – своя правда
Аргументи противників ентомофагії звучать не менш переконливо, ніж її прихильників. Наприклад, чимало людей висловлюють побоювання з приводу того, чи не будуть їстівні комахи поширювати інфекційні захворювання людей. Адже, скажімо, цвіркуни домашні є переносниками сальмонел, тож потенційно можуть стати джерелом харчових отруєнь, викликаних бактерією.
Крім того, вживати комах можна не всім. Так, в людей, які мають алергію на пилових кліщів, ракоподібних чи молюсків, можуть також з’явитися алергічні реакції й на їжу з комахами. Деякі дослідження свідчать, що споживання таких продуктів може стати «спусковим гачком» для виникнення алергії на інші подразники.
Також існує теорія, яка має чимало прихильників, що людина, щоб залишатися здоровою, має харчуватися переважно тими продуктами, які їли її батьки й інші предки. Науковці пояснюють свої висновки тим, що обмін речовин в організмі конкретної людини пристосований до певного набору харчів, і ця особливість була закріплена протягом століть та передається в спадок.
Наприклад, основу раціону багатьох народів Півночі складають м’ясо, жир і риба. В таких регіонах майже не вживають рослинної їжі. А, скажімо, в Індії більшу частину раціону становлять овочі, фрукти, зелень. Натомість продукти тваринного походження чимало людей там вживають рідко або не їдять зовсім. Якщо ж евенка чи чукчу на тривалий термін «посадити» на дієту індійця або, навпаки, годувати мешканця Індії самим м’ясом, наслідки для них можуть бути дуже сумними.
Тож послідовники згаданої теорії вважають, що вводити комах в меню людей, які походять з країн, де традиційно не вживали таку їжу, треба дуже обережно.
Ще одна небезпека – можливість втечі комах з ферм у навколишнє середовище. Особливо загрозливою є перспектива переселення в природу видів, які не зустрічаються в даній країні. Вони можуть тут прижитися й почати витісняти місцеву ентомофауну чи знищувати рослинність, яка стане їм до смаку.
Велику роль у сприйнятті чи несприйнятті ентомофагії відіграють традиції.
З одного боку, комах здавна споживає значна частина людства: за оцінками ООН, таких людей понад два мільярди. Зокрема, представники ентомофауни є звичайним компонентом раціону населення Китаю, В’єтнаму, Таїланду, Японії, Камбоджі, Кореї, Ботсвани, Гани, Уганди, Австралії, Зеландії, багатьох островів Океанії, Бразилії, Мексики тощо.
Можна помітити, що часто комах їдять там, де проблематично в достатній кількості вирощувати свійських тварин, або в тих регіонах, де не є рідкістю посухи, які знищують врожаї культурних рослин, і так далі. Натомість комахи в таких місцях зазвичай є в чималому «асортименті». Адже загалом на земній кулі налічується понад дві тисячі видів їстівної ентомофауни.
З іншого боку, є й чимало країн, де не сприймають комах як їжу. Більше того, народи, які здавна мають розвинене сільське господарство, дивляться на них, насамперед, як на шкідників, що здатні знищувати врожаї, псувати запаси або дошкуляти худобі. Тому личинка того ж хрущака, знайдена в борошні, викликає огиду, але аж ніяк не бажання її з’їсти.
В деяких релігіях, які мають чітку регламентацію того, що можуть їсти її послідовники, існують і заборони на споживання комах.
Загалом релігія і традиції вносять чималий вклад у гальмування просування ентомофагії. Так, одразу після схвалення Євросоюзом використання в їжу нових видів комах, проти введення такої практики в себе висловилися в Катарі. В заяві міністра охорони здоров’я цієї країни Середнього Сходу, де державною релігією є іслам, сказано, що комахи не відповідають вимогам технічних регламентів халяльних харчових продуктів. Також в заяві є посилання на те, що правила Ради співробітництва арабських держав Перської затоки і релігійна думка компетентних органів забороняють вживання в їжу комах або білків і добавок, добутих з них.
Оскільки сільське господарство Катару задовольняє потреби населення в їжі лише на 10%, то решту продовольства країна імпортує. Тож очевидно, що, зробивши заяву про невідповідність комах халяльним вимогам, тут турбуються, щоб продукти з ними не потрапили в країну з Європи.
Варто зазначити, що серед ісламських науковців немає одностайної думки щодо споживання представників ентомофауни. Деякі з них повністю відмітають таку можливість, тому що комахи вважаються нечистими істотами. Але багато їх колег припускають вживання однієї комахи – сарани і вказують, що вона є халяльною і згадується в Корані.
Та, чим би не завершилися наукові дискусії, Катар як держава має право на власне рішення, чим він і скористався.
Право на власні рішення мають і держави, що входять до складу Євросоюзу. Тому проти ентомофагії виступили в Італії. Її прем’єр-міністр Джорджа Мелоні заявила, що в країні буде заборонено використовувати продукти з комах в традиційних стравах – макаронах і піці. Також продаватимуть такі продукти окремо від інших, і вони матимуть таке маркування на упаковці, яке не дозволить споживачеві переплутати їх зі звичайною їжею. Озвучені чиновницею рішення відповідають сподіванням більшості італійців, які вважають традиційні страви складовою їх національної ідентичності і хочуть її зберегти.
Подібної думки дотримується значна частина населення й інших європейських країн. Тут цінують вподобання кожного і з розумінням ставляться до будь-якого вибору щодо їжі. Але самі корінні європейці, особливо старше покоління, найчастіше дотримуються дієти, що існує в певному регіоні протягом століть. До того ж, вони за своє життя просто звикли до смаку м’ясних страв і не готові від нього відмовитися. Тому важко вмовити їх замість свинини чи індички їсти сарану.
Зміни вже відбуваються
Але існує й чимало людей, які завжди готові спробувати щось нове. Так, у минулому році на замовлення компаній Ynsect та OnePoll у Великобританії було проведене опитування, під час якого в людей запитували, чи готові вони споживати комах. 51% респондентів відповіли ствердно. Але цікаво, що позитивну відповід вони дали після того, як їм пояснили користь такого харчування для довкілля та здоров’я. Крім того, 89% респондентів, які вже куштували комах або білок з них, сказали, що їм «ентомоїжа» сподобалась і вони вживатимуть її й надалі.
Перш за все незвичні продукти цікавлять молодих людей. Можливо, саме завдяки молоді досить вдалими виявляються спроби вивести ту чи іншу нову продукцію на ринок ЄС. Скажімо, бельгійська підприємиця Габріель Вітток з 2020 року випускає крекери Yuma, в складі яких є борошно з цвіркунів. Запускаючи своє виробництво, вона побоювалася, що продукт залежуватиметься на полицях європейських магазинів. І для неї приємним сюрпризом стало подвоєння продажів за рік. Смак крекерів з цвіркунами описують як горіховий, що вдало поєднується з ароматами інших продуктів в їх складі – розмарином і гарбузовим насінням. Натхненна першим успіхом пішла далі й розробила рецепт бургерів, в яких котлета замість м’яса складається з овочів і 20% личинок хрущаків.
Зараз у продажу можна знайти необроблених комах, але до того, щоб смажити цілих хробаків на власній кухні або побачити їх у себе в тарілці, більшість європейських споживачів поки що не готова. А от борошно чи білок з комах можна зустріти в чималій кількості продуктів, які купують охочіше. Наприклад, вже давно такі інгредієнти входять до складу протеїнових продуктів для спортсменів. Існують хліб, морозиво, пиво, макарони, чіпси, гранола, мюслі та багато іншої їжі, в якій можна зустріти добавки з комах.
Щоб люди, які не хочуть вживати комах або мають на них алергію, не придбали продукти з ними, розроблені окремі правила їх маркування. На упаковці мають бути вказані інгредієнти, зроблені з комах, із зазначенням латинської назви виду представників ентомофауни, та їх відсоток у продукції, а також попередження для алергіків.
Також страви з комахами пропонує вже чимало європейських ресторанів.
В Україні знайти їстівних комах у продажу поки що складно, але можливо. Наприклад, страви з них подають у деяких ресторанах азійської кухні.
Нема сумнівів, що асортимент продуктів з комах буде розширюватись, а в закладах торгівлі й харчування знайти їх стане не важче, ніж хліб чи яблука. Підтвердженням тому є прогнози експертів. Так, за повідомленням американської компанії Future Market Insights (FMI), у 2022 році світовий ринок білку комах становив 349,2 млн доларів. Очікується, що в 2032 році він зросте до 838,5 млн доларів. І більша частина зростання припаде на європейський ринок. А міжнародна платформа комах для харчових продуктів та кормів (IPIFF) прогнозує, що виробництво їжі для людей на основі ентомофауни, яке зараз становить кілька тисяч тонн, до 2030 року зросте до 260 тисяч тонн.
Чи виграє від переходу на ентомофагію людство? Можливо. Але будуть і ті, котрі програють. Зокрема, слід очікувати значного зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин. Вже зараз відомі випадки, коли фермери зупиняють свій бізнес з вирощування худоби і переходять на виробництво комах. Ймовірно, для великої рогатої худоби чи свиней як для видів тварин такий перехід з часом означатиме загрозу потрапляння до Червоної книги. А багатьом людям буде шкода втратити звичні продукти, адже телячий стейк чи натуральне молоко можуть стати рідкісними дороговартісними делікатесами.
Як би там не було, а нам випало жити в ту саму епоху змін, щодо якої застерігали древні філософи. І схоже, що глобальні перетворення вже не зупинити. Тому маємо бути готові й до того, що комахи вже невдовзі можуть стати звичним компонентом нашого меню.
Поділитись в соцмережах:
