Сільське господарство – одна з провідних галузей в Україні. Наша країна – лідер з виробництва та експорту соняшникової олії, а також є одним з найбільших постачальників зернових культур. Тому окупація південних регіонів України, а також труднощі з транспортуванням с/г продукції викликало побоювання щодо подальших наслідків.
Але посівна відбулася, і вже зібрано врожай. Тож ми разом з експертами Jooble вирішили розібратися в цьому питанні та дізналися, наскільки залишається актуальною робота в сільському господарстві в умовах війни.
Наслідки воєнних дій
Наразі доволі складно оцінити масштаби збитків. Окрім того, що воєнні дії та окупація територій заважала посівній, також відомими є випадки вивозу тисяч тонн зернових за межі України.
Також доволі складно знайти релевантне порівняння, адже після закінчення Другої Світової не було прецедентів, аби країна, від якої залежить глобальний ринок сільськогосподарської продукції, перебувала в стані війни. Тут доречним може бути хіба що приклад Сирії, яка в 2011 році втратила 80% сільськогосподарського ВВП (з 252 млрд доларів до 49 млрд доларів). Однак сільськогосподарський сектор Сирії не настільки важливий у світових масштабах. Тому порахувати все достеменно можна буде вже після завершення війни в Україні. Та приблизно експерти говорять про 6,4 млрд доларів шкоди сільськогосподарським активам і 22 млрд доларів очікуваних втрат.
Ситуація на ринку праці
Попри воєнний стан, у деяких регіонах кількість врожаю навіть більша за минулий рік. Наприклад, 30 серпня місцеві чиновники заявили про те, що на Львівщині зібрано більше мільйона тонн зерна, що на 6,6% більше, ніж у 2021 році. А за два тижні до цього повідомлялося про 20,8 млн тонн зерна, що були зібрані по всій Україні. Зазначимо, що це лише стосується зернових культур.
Варто також згадати про ринок праці у сфері сільського господарства, оскільки він, у зв’язку із сезонністю, пропонує десятки варіантів працевлаштування. Серед популярних позицій:
1. Агроном – займається контролем та організацією роботи на полі, а саме: посівом, збором врожаю, замовлення та списання засобів захисту рослин, обробка культур мінеральними добривами, ведення технічної документації. Спеціаліст обов’язково повинен мати вищу освіту. На місяць агрономи отримують 17000-25000 грн.
2. Тракторист-машиніст – виконує роботи по оранню, боронуванню, культивації, сівби культур на полі. Окрім цього, займається технічним обслуговуванням трактора, повинен своєчасно очищати його, робити обдування та змащення механізмів. Для працевлаштування необхідне водійське посвідчення категорії В. Працівники отримують близько 10000-13000 грн.
3. Менеджер з продажу – задача фахівців полягає у веденні перемовин та листувань з потенційними клієнтами та доведення їх до придбання товарів компанії. Кожного місяця менеджери мають виконувати план продажів, розширяти базу клієнтів, укладати договори та супроводжувати до повного виконання умов сторонами. Зазвичай спеціалісти працюють із запчастинами, зерновими культурами, добривами й заробляють 20000-50000 грн.
4. Лікар ветеринарної медицини – потрібен для догляду за здоров’ям тварин на фермах, виявлення та лікування захворювань, проведення розтинів, виконання плану щеплень тощо. Працівникам в середньому пропонують 15000 грн.
5. Оброблювач птиці – птицефабрики запрошують працівників для роботи на конвеєрах згідно із встановленою технічною інструкцією. Окрім зарплати 10000-17000 грн на місяць, оброблювачі можуть самостійно обирати графік, користуватися трансфером та отримувати безкоштовні обіди.
6. Слюсар-ремонтник – займається ремонтом та обслуговуванням робочого обладнання на фермах. За необхідності займається установкою, випробуванням та регулюванням нової техніки. На роботі з повним графіком отримує 10000-15000 грн.
Що чекає на нас після війни?
Після звільнення окупованих територій нашій країні доведеться стикнутися з такими викликами, як розмінування полів. На сьогодні потребують розмінування близько 83 тисяч кв. км сільськогосподарських угідь. Тому певний час ці поля будуть непридатними для орання та посіву.
Отже, для того, аби була можливість відновити і розвивати галузь, наша держава буде залучати два ресурси: власні резерви аграрних підприємств і донорську міжнародну допомогу. При чому на донорську допомогу можуть розраховувати тільки невеличкі господарства та ферми. Тому експерти говорять про можливу стагнацію великих аграрних холдингів.
Що ж стосується ринку праці у сфері сільського господарства, буде спостерігатися дефіцит кадрів – через мобілізацію чоловіків і масову евакуацію жінок за кордон.
Поділитись в соцмережах:
