У 2019-му році супутник класифікував 4,3 млн. га полів на незареєстрованих у ДЗК землях

Перегляди: 724
03.01.2020

Компанія EOS Data Analytics Inc. (США) спільно з Інститутом космічних досліджень НАНУ та Державного космічного агентства України оприлюднили результати супутникового моніторингу полів (посівів), інтегровані з даними кадастрових карт в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України. 


Наведемо підсумкову таблицю результатів моніторингу в розрізі одиниць України на регіональному рівні адміністративно-територіального устрою:


  Класифіковано полів (карта полів), млн. га Зареєстровано земель (держ. кадастр),  млн.га Незареєстровано земель (держ. кадастр), млн. га Класифіковано полів на незареєстрованих землях, млн. га
Автономна Республіка Крим 1,3 1,1 1,5 0,000018
Вінницька  1,6 2,2 0,4288 0,1614
Волинська  0,4638 1,2 0,8166 0,1303
Дніпропетровська  2,1 2,8 0,4335 0,1364
Донецька  1,5 1,9 0,7749 0,2548
Житомирська  0,8729 2 0,9697 0,0995
Закарпатська 0,109 0,4855 0,7904 0,0329
Запорізька  2 2,2 0,5071 0,2545
Івано-Франківська  0,2805 0,6678 0,7173 0,0607
Київська  1,2 1,9 0,9034 0,1197
Кіровоградська  1,9 1,9 0,5372 0,2299
Луганська  1,3 1,6 1,1 0,3096
Львівська  0,5825 1,1 1 0,1618
Миколаївська  1,8 1,9 0,5372 0,3924
Одеська  2,2 2,4 0,9701 0,4045
Полтавська  1,8 2,3 0,5951 0,1605
Рівненська  0,4795 1,5 0,4794 0,1003
Сумська  1,2 1,8 0,6058 0,1619
Тернопільська  0,9108 1,1 0,2861 0,0929
Харківська  1,9 2,1 0,9975 0,2569
Херсонська  1,8 2,2 0,7962 0,2688
Хмельницька  1,3 1,7 0,361 0,1411
Черкаська  1,2 1,8 0,2975 0,1066
Чернівецька  0,2694 0,5055 0,3031 0,0622
Чернігівська  1,4 2,2 0,9369 0,2216
м. Київ        
м. Севастополь        
УСЬОГО, млн. га: 31,4684 42,5588 17,6448 4,3212


Як бачимо, картографічна основа Державного земельного кадастру (ДЗК) України є недосконалою. Супутник EOS класифікував поля (посіви) у 2019-му році, у т.ч. з Автономною Республікою Крим, на території 31,47 млн. га, враховуючи 4,32 млн. га на землях, незареєстрованих у Державному земельному кадастрі.


Також супутниковий моніторинговий проект встановив, що в Україні є 60,2 млн. га земель, з яких 70,69% (42,56 млн. га) є зареєстрованими, а 29,31% (17,65 млн. га) незареєстрованими в Державному земельному кадастрі, порядок ведення якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а значить автоматично і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що ведеться відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.  


Ця цифра більше співпадає з даними щодо території країни (60,36 млн. га), наведеними в наступній таблиці, аніж з даними щодо земель сільськогосподарського призначення, відповідно до цільового призначення, визначеного главами Розділу ІІ Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року та наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010  № 548:

ПОКАЗНИК (2015-й рік)

тис. га.

% території

% земель

% земель сг призн.

1

Усього територія України.

60 355

100%



2

у т.ч. земель.

57 929

95,98%

100%


3

у т.ч. усіх земель сг призначення (сг угідь), цільове призначення, зг. наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010  № 548.

41 515

68,78%

71,67%

100%

4

у т.ч.  площа сг угідь у користуванні сг підприємств.

22 109

36,63%

38,17%

53,25%

5

Усього земель передано в оренду (01.01.2015 -  4 741,4 тис.  договорів оренди - орендна плата 12 490 686 тис. грн. на рік).

17 168

28,45%

29,64%

41,35%

6

Усього земель в оренді у 116-ти найбільших груп (понад 12 тис. га на групу) - загальний консолідований обсяг речових прав оренди резидентських і нерезидентських материнських (холдингових) компаній.

6 412

10,62%

11,07%

15,44%

7

Усього земель у власності 4 597 тис. суб’єктів (осіб) - 672,8  тис.  договорів оренди.

6 655

11,03%

11,49%

16,03%


Проте з точки Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій", що ж це можуть бути за 17,65 млн. га земель, не зареєстрованих у Державному земельному кадастрі, у т.ч. 4,32 млн. га земель під посівами?  

Почнемо з земель приватної форми власності. Згадаємо, що колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) утворювались відповідно до Указу Президента України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII.  Земля, поряд із іншими оборотними засобами виробництва, грошовими та майновими внесками членів, були об'єктами права колективної власності.

Паювання земель розпочалось 1995-го року на підставі Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність" та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року № 11.  

Протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року всі КСП ліквідовувались шляхом розподілу земельних часток (паїв) та іншого майна між членами КСП, відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року.  

Надалі земельні ділянки виділялись 
в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)  відповідно до порядку, затвердженого Законом України від 5 червня 2003 року № 899-IV,  та Постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122. 


Відомо, що з 6,87 млн. українців, які отримали паї, ще станом на 2003-й рік, лише 3,17 млн. осіб виділили земельні частки (паї) в натурі.  Тобто 4,32 млн. га земель під посівами, незареєстрованих у ДЗК, можуть включати в себе:


1) невитребувані паї, 


2) землі, на які були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та видані у паперовій формі державні акти на право приватної власності на землю, ще до набуття чинності Закону України від 7 липня 2011 року № 3613-VI "Про державний земельний кадастр" (такі землі могли мати нормативну грошову оцінку та здаватись в оренду землекористувачам, відповідно до Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"),


3) інші землі (у т.ч. відумерла спадщина, яка визнається такою відповідно до Глави 9 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України).  


Оскільки Порядок ведення Державного земельного кадастру (ДЗК) було затверджено лише Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, то не дивно, що об'єктами державного земельного кадастру є лише 42,56 млн. га з 60,2 млн. га, у тому числі далеко не всі землі сільськогосподарського призначення. 


Відсутність 4,32 млн. га земель під посівами у державному земельному кадастрі також унеможливлює включення цих земель до Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а отже і перехід прав власності. 

Супутниковий моніторинг не розрізняє землі приватної, державної та комунальної форм власності, оскільки для кожної з форм власності передбачена система кадастрової ідентифікації. У минулому МінАПК оприлюднювало інформацію, що в державній власності перебуває близько 10,4 млн. га земель сільськогосподарського призначення.


Зрештою, найбільше полів на незареєстрованих у ДЗК землях було класифіковано супутниковим моніторингом в Одеській (0,4045 млн. га), Миколаївській (0,3924 млн. га) та Луганській областях (0,3096 млн. га), а найменше - в Автономній Республіці Крим (0), Закарпатській (0,0329 млн. га) та Івано-Франківській областях (0,0607 млн. га).

Система кадастрової ідентифікації об'єктів Державного земельного кадастру є єдиною на території всієї країни.  Проте подавати заяви про внесення відомостей до ДЗК та надалі до
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повинні самі землевласники та уповноважені ними особи.  Поданню заяв повинне передувати вчинення певних дій, передбачених законодавством, у т.ч. витребування своїх паїв, проведення кадастрової зйомки, розробки проектів землеустрою, оформлення спадщини, бажання замінити державні акти старого зразка (без кадастрового номера) на Свідоцтва про право власності, тощо.  Без зазначених дій адміністратор ДЗК, який у своїй діяльності керується наказом МінАПК від 27 грудня 2012 року № 836, не зможе покращити картографічну основу ДЗК.


У країні створено Державний фонд документації із землеустрою, до якого відповідно до статті 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів розробники технічної документації.  Відповідно до статті 203 Земельного кодексу України, облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.


Зрештою, здійснюючи державний нагляд за землями та враховуючи дані супутникового моніторингу, Держгеокадастр поповнив Публічну кадастрову карту новими інформаційними шарами, серед яких є "Посіви на незареєстрованих землях" та "Класифікація посівів 2019 (ярові та озимі)".


Любич Андрій, голова ГО “Інститут фінансів та права”.

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений