Більшість кондиційного насіння – іноземного походження

Перегляди: 42
13.05.2021
Більшість кондиційного насіння – іноземного походження

2020 року більша частка кондиційного насіння була іноземної селекції, тобто цей вид насіннєвої продукції було імпортовано або вироблено та сертифіковано на території України. Про це розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук.


За його словами, виробництво (добазове, базове та сертифіковане) кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур у 2020 році в Україні становило близько 400 тис. т.


– Насіння зернових культур – озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза та жито – було вироблено та сертифіковано 328 тис. т, або 80% від загального обсягу, – поінформував науковець. – Олійних культур – соя, ріпак та соняшник – було сертифіковано 72 тис. т. Крім того, було вироблено та сертифіковано 25,4 тис. т насіннєвої картоплі та 1,2 тис. т насіння цукрового буряку. 


Частка кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур української селекції становить 42,2% від загального сертифікованого насіння, тобто 167,3 тис. т. Що стосується насіння іноземної селекції, то з-за меж України його ввезено 62,2 тис. т, а також вироблено та сертифіковано на території України ще 170,5 тис. т. Сумарна кількість кондиційного насіння іноземної селекції становить 232,7 тис. т (57,8%).


У 2020 році в Україні було сертифіковано 4,1 тис. т насіння ріпаку


– При цьому, якщо частка кондиційного насіння основних зернових  сільськогосподарських культур української селекції становить 156,6 тис. – 50% від загальної кількості сертифікованого насіння, то частка насіння олійних культур складає лише 8,6%, – зауважив Олександр Захарчук.


В цілому у 2020 році було сертифіковано:


  • • 141,4 тис. т насіння озимої пшениці;
  • • 111 тис. т кукурудзи;
  • • 33,4 тис. т ярого ячменю;
  • • 21,3 тис. т озимого ячменю;
  • • 5,3 тис. т озимого жита;
  • • 42,7 тис. т соняшнику;
  • • 21,4 тис. т сої;
  • • 4,1 тис. т ріпаку.


– Відсоток кондиційного насіння вітчизняної селекції по озимій пшениці склав 66,2%, по ярому ячменю – 57,8%, озимому ячменю – 49,3%, кукурудзі – 29%, а по озимому житу лише 15,7%. Ще менші частки виробництва кондиційного насіння основних олійних сільськогосподарських культур, а саме: по сої – 10,7%, ріпаку – 10,2% та соняшнику – лише 7,4%, – констатував експерт.


Якщо раніше, нагадав він, кондиційне іноземне насіння надходило із-за кордону, то зараз більша частина насіння зернових культур іноземної селекції виробляється в Україні – близько 140 тис. т, а ввозиться 26,6 тис. т, або лише шоста частина. У межах держави найбільше виробляється кондиційного насіння іноземної селекції кукурудзи (54,4 тис. т), озимої пшениці (46,7 тис. т), ярого ячменю (13,9 тис. т) та озимого ячменю (10,5 тис. т).


– Україна втримує 100% виробництва кондиційного насіння вітчизняної селекції лише по трьох нішових зернових культурах – це гречка, просо та овес, – зазначив Олександр Захарчук.


Натомість, наголосив він, останніми роками практично втрачено вітчизняне насінництво гороху – рівень української селекції складає лише 7,2%, також суттєво зменшилось воно по ярій пшениці – 39,6%. Ледь жевріє виробництво кондиційного насіння картоплі, якої сертифіковано лише 125 т, або менше 0,5% від загального обсягу. Взагалі відсутнє українське насіння цукрових буряків.


Аби вберегти  вітчизняну насінницьку галузь від остаточного занепаду, необхідно здійснити низку заходів, наголосив Олександр Захарчук. Вкрай важливо із залученням усіх зацікавлених сторін, а саме – держави, селекціонерів, науковців, виробників насіння, маркетологів та інших:


  • • визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного, де ми значно програємо іноземній селекції; 
  • • розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння на вітчизняному ринку;
  • • збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;
  • • запровадити державну підтримку українського насінництва та селекції на внутрішньому ринку. 


– Лише зазначені дії дадуть нам змогу повною мірою реалізувати потенціал вітчизняного насінництва та вийти на ринки Європи та світу, – підсумував Олександр Захарчук.


Інститут аграрної економіки

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений