Державна премія України – за роботу по високопродуктивних гібридах кукурудзи

Перегляди: 86
12.01.2021
Державна премія України – за роботу по високопродуктивних гібридах кукурудзи

Серед нагороджених Державною премією України в галузі науки і техніки 2020 року – колектив науковців, які протягом багатьох років працювали з високопродуктивними гібридами кукурудзи. Відповідний указ, підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, оприлюднено офіційним інтернет-представництвом глави держави.


Роботу «Високопродуктивні гібриди кукурудзи (селекція, біотехнологія, насінництво)» (автори Борис Дзюбецький, Владислав Черчель, Тетяна Сатарова, Микола Кирпа, Наталія Боденко, Юрій Лавриненко, Лариса Чернобай, Олег Стасів) на здобуття премії було представлено науковими установами Національної академії аграрних наук України: Інститутом зернових культур, Інститутом зрошуваного землеробства, Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Інститутом сільського господарства Карпатського регіону.


Актуальність представлених досліджень автори пояснюють необхідністю відповіді на сучасні виклики аграрному виробництву, пов’язані, насамперед, зі змінами клімату. На їх переконання, велика роль у стабілізації виробництва сільськогосподарської продукції в цих умовах належатиме стійким до стресів пізнім зерновим та технічним культурам – кукурудзі, сорго, соняшнику, а також біологізації землеробства через використання зернобобових культур та сидератів. 


Науковці говорять, що кукурудза має стати однією з пріоритетних культур серед найпоширеніших зернових. І цей процес уже відбувається. Так, ця культура від початку третього тисячоліття посіла перше місце у світі за врожайністю та валовим врожаєм. Виробництво її зерна перевищило мільярд тонн на рік, а попит на світовому ринку збільшується. 


Збирання врожаю кукурудзи


Зростання популярності культури змушує пильніше придивитися до неї сільгоспвиробників в усьому світі, в тому числі – і в Україні. Нові умови вимагають нових підходів. Зокрема, змінюються селекційні програми, і перевагу в них віддають створенню гібридів, найкращим чином адаптованих до клімату тих чи інших зон вирощування.


Автори роботи пояснюють, що, хоча кукурудза є посухостійкою культурою, її врожайність у конкретній місцевості чи за певних погодних умов значною мірою залежить від забезпечення вологою. А це обмежує можливості для розширення посівів і збільшення виробництва. Тому під час впровадження чи створення нових гібридів необхідно постійно враховувати як не зовсім сприятливі для культури континентальні умови України, так і стрімкі зміни клімату, що відбуваються останнім часом. Має відбуватися оцінка адаптивних характеристик гібридів, детальний аналіз їх норми реакції на зміни умов вирощування та стійкості до стресових погодних факторів. 


Оскільки кукурудза в нашій країні стає все більш затребуваною як джерело фуражного і продовольчого зерна, а також зеленої маси для силосування, збільшення її виробництва сприятиме зміцненню продовольчої безпеки України, на що й спрямовані дослідження авторів нагородженої роботи.


Собі за мету науковці поставили теоретичне обґрунтування та вирішення ключових наукових проблем селекції кукурудзи на базі сучасних біотехнологічних досліджень, пов’язаних зі створенням нового гомозиготного матеріалу, стійкого до екстремальних умов природно-кліматичних зон України, та на його основі синтезування гібридів адаптованих до стресових умов різних екологічних територій, з прискореним визріванням та віддачею вологи зерном, стійких до основних хвороб, з рентабельним насінництвом та конкурентних у сучасних ринкових умовах.


В процесі цієї роботи було розроблено ряд методів для використання в селекції та виробництві: матроклінної гаплоїдії; комбінований; генотипування ліній за платформами SNPаналізу; клітинної інженерії in vitro; експрес-оцінки якості створених стерильних аналогів М-типу та аналогів-відновників фертильності пилку кукурудзи; способи створення ранньостиглого вихідного селекційного матеріалу; фізіологічної оцінки та добору стрестолерантних зразків; трансформації та селекції кукурудзи; гібридизації, вирощування та збирання; визначення схожості насіння; сушіння насіння кукурудзи, тощо.


Дослідження відбувалися в рамках шести програм протягом ряду років. Їх результати опубліковані в 29 монографіях та підручниках, 620 статтях у наукових виданнях, представлені на конференціях. На їх основі написані 11 докторських та 60 кандидатських дисертацій, розроблені три державних стандарти України. Технічні рішення захищені 50 патентами. 


Для виробничників найбільш цінними є практичні результати роботи. А вони є дуже вагомими: за допомогою розроблених у ній методів вдалося значною мірою прискорити процес селекції, створено 325 гібридів кукурудзи, 235 з яких занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2020 рік. Крім того, 25 гібридів зареєстровано в Республіці Білорусь, 18 – в Російській Федерації та 6 – в Республіці Казахстан. Ці високопродуктивні гібриди кукурудзи аграрії щорічно висівають уже на площі близько мільйона гектарів. 


Загалом Державною премією України в галузі науки і техніки 2020 року відзначено 10 робіт, виконаних 79 науковцями. Дослідження були проведені також у сферах медицини, фізики, матеріалознавства, будівництва тощо.

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений