Дизельне пальне втрачає популярність у аграрних виробників

Перегляди: 136
20.05.2020

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього. Про це поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук.


За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки посідає чільне місце.


Загальне споживання пального ключовими галузями національної економіки у 2010–2019 роках, за даними Державної служби статистики України, коливається у межах 4,0–4,6 млн т бензину та 5,7–6,3 млн т дизельного пального.


При цьому сільське господарство споживає щороку понад 29% загальних обсягів дизпалива та 6,9% бензину, тоді як промисловість – 15–20% дизпалива та 6% бензину, а галузь транспорту та зв’язку – 19–20% дизпалива та 2,5–4% бензину.


– Торік аграрний сектор економіки використав близько 1,5 млн т дизельного пального та 110 тис. т низькооктанових бензинів загальною вартістю близько 35,0 млрд грн, – зазначив експерт.


За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок зменшення обсягів споживання пального у світі та зниження цін на нього у 2020 році передбачається незначне (-3-5%) зниження витрат на паливно-мастильні матеріали – до 32–33 млрд грн. Це сприятиме стабілізації цін на пально-мастильні матеріали для вітчизняних виробників, оскільки частка імпортного пального в них сягає більше 80%.


У 2020 році зберігається висока ймовірність значного зниження світових цін на нафту через пандемію коронавірусу COVID-19 та інші світові економічні негаразди – зниження виробництва, безробіття та падіння економік різних держав.


Очікується, що порівняно з минулим роком обсяги споживання дизельного пального в сільськогосподарських підприємствах у 2020 році дещо скоротяться. Це буде зумовлено кількома чинниками, зокрема:


  • • застосуванням сучасних технічних засобів з обробітку ґрунту, які дозволяють суміщати декілька технологічних операцій; 
  • • використанням альтернативних видів пального; 
  • • оптимізацєю структури посівних площ з розширенням малоенергоємних культур; 
  • • застосуванням прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

– Основними факторами, які визначатимуть ціни на пально-мастильні матеріали, залишаться курс гривні відносно долара США та рівень світових цін на нафту, – підсумував Олександр Захарчук.


Інститут аграрної економіки

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений