Картоплярство в Україні: подолати кризові явища

Перегляди: 134
22.01.2021
Картоплярство в Україні: подолати кризові явища

Україна – один зі світових лідерів з валового виробництва картоплі, проте, нині у вітчизняному картоплярстві склалася непроста ситуація. Свої пропозиції щодо подолання кризових явищ у галузі надали провідні науковці Національної академії аграрних наук.


Ситуації у картоплярстві було присвячене засідання Бюро Президії НААН, яке відбулося 20 січня в онлайн-режимі. Головною темою засідання був інноваційний розвиток насінництва картоплі в Україні. Адже від якісного насіннєвого матеріалу значною мірою залежить успішне виробництво товарної продукції. З основною доповіддю виступив заступник директора з наукової роботи з питань селекції та насінництва Інституту картоплярства НААН Микола Фурдига, який зазначив, що галузь є однією з важливих для країни. За інформацією за 2019 рік, в Україні було вироблено 23 млн т картоплі, і за цим показником вона поступилася лише Китаю й Індії. Також наша країна відрізняється високим рівнем споживання цього продукту на душу населення: 521 кг на рік. Більше картоплі їдять лише в Білорусі. 


Утім, нашу країну поки що не побачиш серед потужних експортерів картоплі. Більша частина вирощеного врожаю йде на внутрішнє споживання. Але є потенціал для того, щоб змінити таке становище. Адже врожайність культури на українських полях становить лише 17 т/га, тоді як у європейських країнах – в середньому 48 т/га. Отже, маємо працювати над збільшенням врожайності, щоб забезпечити як мешканців країни, так і зростання експорту.


Промислове вирощування картоплі


Микола Фурдига переконаний, що значною мірою виконанню цього завдання має сприяти поліпшення ситуації у вітчизняному насінництві картоплі. Він зауважив, що на державному рівні насінництву культури не надають потрібної підтримки. Це призводить до зменшення обсягів виробництва насіннєвого матеріалу і порушення термінів сортооновлення. А це, своєю чергою, веде до ряду негативних наслідків, головний з яких – поширення вірусних захворювань картоплі, які зменшують врожайність і знижують якість отриманої продукції. 


Водночас, Україна має потужний науковий потенціал, який може слугувати основою для підвищення рівня вітчизняного картоплярства. Він зосереджений, насамперед, в Інституті картоплярства НААН. Так, до Реєстру сортів рослин України, які рекомендовані до вирощування в нинішньому році, внесено 66 сортів картоплі, виведених науковцями цього інституту, в тому числі 20 – створених протягом останніх п’яти років. Нові сорти – це Слаута, Солоха, Радомисль, Предслава, Взірець, Дума, Вигода, Хортиця, Княгиня, Злагода, Мирослава, Авангард, Базалія, Олександрит, Традиція, Фотинія, Альянс, Опілля, Житниця, Родинна, які вже мають своїх прихильників серед виробничників. Загалом у Реєстрі зараз перебувають 196 сортів цієї культури, з яких 85 – української селекції. Ще 20 сортів, виведених в Інституті картоплярства, проходять державне сортовипробування.  


Доповідач розповів про основні переваги вітчизняних сортів картоплі. Так, вони краще пристосовані до умов різних ґрунтово-кліматичних зон України, легше переносять посуху і високі температури, що дуже важливо через зміни клімату. Крім того, ці сорти зберігають свої властивості протягом більшого періоду репродукування. А ще – отримана в результаті їх вирощування продукція смачна, тому подобається споживачам.


Звісно ж, для виробників однією з найважливіших властивостей сорту є врожайність. У цьому відношенні продукт українських селекціонерів також на висоті. В умовах сортовипробування, дослідних і елітних господарств врожайність становить 40–50 т/га, що вдвічі-втричі вище, ніж в середньому по Україні. А деякі сорти набагато перевищують і ці показники. Наприклад, сорт Княгиня на виробничих площах, де використовували зрошення, продемонстрував врожайність 100 т/га.


Також в Інституті картоплярства працюють над оздоровленням насіннєвого матеріалу картоплі із застосуванням біотехнологій. Генетичний банк такого матеріалу налічує вже 260 зразків. Щороку його поповнює до півтора десятка сортів. 


Однак здобутки науковців лише частково використовуються агровиробниками. Так, у країні задовольняється лише п’ята частина потреби у офіційно сертифікованому насінні картоплі. На решті площ висаджують далеко не найякісніший матеріал. 


В останні п’ять років в Україні щорічно виробляють лише 6,2 тис т елітного насіннєвого матеріалу української селекції. А, скажімо, в 1986-1990 роках, еліти вирощували понад 73 тис т на рік. Причому, тоді лише в системі Інституту картоплярства працювало 44 господарства, де її виробляли. З того часу кількість таких господарств поступово зменшувалась, і нині насіннєвий матеріал у системі цієї установи вирощують три державних підприємства і два опорних пункти з первинного насінництва. Водночас, останнім часом зростає виробництво еліти сортів зарубіжної селекції приватними господарствами.  

     
Науковці пропонують ряд заходів, необхідних для поліпшення ситуації в картоплярстві, і насамперед – у сфері насінництва. Серед них – оновлення матеріально-технічної бази біотехнологічних лабораторій з виробництва оздоровленого насіннєвого матеріалу; створення спеціалізованих підприємств з виробництва насіннєвої картоплі; посилення атестаційних вимог для насіннєвих господарств та обмеження на державному рівні використання несертифікованого матеріалу; забезпечення уніфікованої з європейською системи сертифікації насіннєвої картоплі та інші. 


Також надано пропозиції до Верховної Ради України щодо внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», ряду інших документів, що стосуються галузі. Розроблено Концепцію розвитку промислового картоплярства на  період до 2025 року та проєкт Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року. Проте, реалізація цих програм потребує державної фінансової підтримки. Тож науковці й аграрії чекають більшої уваги до галузі з боку держави й реальних кроків, які допоможуть подолати складну ситуацію у картоплярстві. 

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений