Хімічна атака на бджіл або як прикрити чорний ринок пестицидів

Перегляди: 64
29.08.2019

Зникнуть бджоли – зникнуть люди. (Альберт Ейнштейн) 



Виробництво й продаж бджіл може стати ще одним перспективним експортним напрямом для України на міжнародній арені, впевнені в Асоціації тваринників України. Але для цього треба привести у відповідність законодавчі норми щодо застосування пестицидів в агропромисловості, неконтрольоване використання яких сьогодні спричиняє масове вимирання бджолиних сімей. 


Цьогоріч Україна відзначила сумний антирекорд в галузі бджільництва: за сезон 2019 року загинуло 40 тисяч (!) бджолиних сімей. Через забрудненість полів пестицидами бджоли гинули й раніше, але такої масової катастрофи не спостерігалося. Альберт Ейнштейн свого часу пророкував: «коли помре остання бджола, то людству залишиться жити 4 роки». 


Для України, яка позиціонує себе як аграрна країна, це особливо актуально. Усім відомо, що бджола  найкращий запилювач агрокультур, але також вона є однією з ланок біологічного ланцюжка. І якщо Україна в світовому аспекті, за оцінками експертів, залишається ще порівняно екологічно чистою територією, то у розвинених країнах світу проблема забрудненості полів хімічними речовинами набула астрономічних масштабів. 


Зокрема, у Сполучених Штатах сьогодні залишилося всього 20% бджіл від існуючої раніше і необхідної їх кількості. Аби хоч якось вирішити питання з запиленням сільськогосподарських культур, американські науковці винайшли «штучних бджіл»  мікродрони, здатні запилювати поля. Проте вже сьогодні і США, й Канада, й інші країни світу готові імпортувати по кілька мільйонів бджолиних сімей на рік, вартість яких складає в середньому 100 доларів США за 1 бджолину родину. 


Така тенденція може стати сигналом до дії для українських бджолярів. Вже сьогодні ми є лідерами у світі за експортом меду, і можемо також стати першими за продажем бджіл на міжнародному ринку! Адже, як би там не було, в Україні залишилася ще велика кількість територій, які не зазнали масштабної хімічної «атаки» від недобросовісних аграріїв, тому в нас є всі можливості для розвитку цього напряму тваринництва. 


Що ж потрібно для того? Передусім, політична воля. Необхідно посилити систему державного контролю і післяреєстраційного моніторингу агрохімікатів. Сьогоднішнє законодавство про пестициди вкрай недолуге і має безліч «дірок»: воно не передбачає регулярний контроль над застосуванням хімпрепаратів після проходження сертифікації. Таким чином, одного разу зареєструвавши певний продукт і довівши його якість, надалі фермер може використовувати під його брендом що завгодно, і даний процес ніхто не контролює. До нас завозять увесь хімдобривний неліквід, через що й спостерігаємо численні випадки токсичних викидів в атмосферу, і, відповідно, загибель не лише бджіл, але й сільськогосподарських тварин, зокрема корів, і навіть отруєння людей.  


Іншим стримуючим фактором у розвитку бджільництва я вбачаю неправильну політику взаємодії між бджолярами й фермерами, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур. На сьогоднішній день у них відсутня мотивація до співпраці, хоча, насправді, вони залежні один від одного: бджоляр завдяки фермеру отримує мед, а фермер – кращу врожайність на полях. Тому з боку держави повинні бути налагоджені механізми, які б передбачали певні преференції для обох учасників такого бізнес-тандему. Ефективним рішенням з цього погляду я вбачаю створення IT-платформи, завдяки якій учасники ринку могли б комунікувати: наприклад, аграрій сповіщатиме бджоляра про те, що планується розпилення хімікатів на полях, аби той на якийсь час закрив вулики. 


Команда фахівців Офісу реформ Intelligent AGRO, який я очолюю, сьогодні вже займається розробкою програми «Аграрна країна у смартфоні» для реформування аграрної галузі, концепцію якої ми нещодавно презентували Президентові. Одним із пунктів цієї програми буде комунікація «бджоляр-фермер». Також я звернулася до Президента з офіційним листом щодо необхідності удосконалення законодавства в напрямі сертифікації пестицидів та підтримки розвитку бджільництва.


Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар



Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений