Науковці з NASA Harvest оцінили вплив війни на «світову житницю» і продовольчу безпеку

Перегляди: 102
08.07.2022
Науковці з NASA Harvest оцінили вплив війни на «світову житницю» і продовольчу безпеку

Аналітики з NASA Harvest на основі даних супутникового моніторингу та матеріалів, наданих науковими установами, підрахували, скільки сільськогосподарських угідь України перебуває на територіях, тимчасово окупованих рф, та оцінили перспективи майбутнього врожаю.


В опублікованому в Earthobservatory.nasa.gov дослідженні зазначено, що, відповідно до аналізу NASA Harvest, приблизно 22% сільськогосподарських угідь України зараз опинилися під контролем окупантів. На цих площах зростає 28% озимих і 18% ярових культур від усіх посівів країни, призначених для отримання цьогорічного врожаю, що викликає занепокоєння міжнародних експертів.


– Світова житниця перебуває у стані війни, – говорить директорка програми NASA Harvest Інбал Беккер-Решеф.


За даними Міністерства сільського господарства США, до війни Україна забезпечувала 46% світового експорту соняшникової олії, 9% – пшениці, 17% – ячменю та 12% – кукурудзи. Але повномасштабне вторгнення росії порушило налагоджені потоки продовольства з нашої країни на світові ринки.


Водночас, фахівці NASA Harvest разом із міжнародними партнерами з ініціативи GEO Global Agricultural Monitoring (GEOGLAM) збирають дані, що стосуються стану навколишнього середовища: кількість опадів, вологість ґрунту, показники температури, які дозволяють їм оцінити стан сільськогосподарських культур. Вони також розробили моделі дистанційного визначення врожайності. Згідно з їх висновками, природні умови нинішнього року складаються, в цілому, сприятливо для українських аграріїв, що дає сподівання на непоганий врожай.


– Після повільного початку весни через суху погоду та похолодання умови вирощування були в основному сприятливими, і посіви добре піднялися, – інформує І. Беккер-Решеф. – Дані показують, що Україна перебуває на шляху до врожайності озимої пшениці близько 4,1 метричної тонни з гектара. Це не так високо, як рекордний урожай пшениці в 2021 році, але все одно значний урожай, враховуючи обставини.


Утім, дослідник з NASA та Університету Меріленда Сергій Скакун переконаний, що гарний урожай на полях не гарантує його збирання та постачання на світовий ринок.


– У деяких районах боєприпаси та міни, що не розірвалися, можуть зробити сільське господарство неможливим у короткостроковій перспективі, – прогнозує експерт. – На неокупованих територіях морська блокада портів і стрімке зростання цін на пальне створюють величезні проблеми для майбутніх врожаїв.


Також питання виникають і з приводу збирання врожаю та проведення осінньої посівної кампанії в умовах, що склалися.


– Це все станеться цього року в розпал війни? – запитує Сергій Скакун. – Це питання на мільйон доларів. Ніхто не знає, як це буде відбуватися.


Опублікована NASA Harvest мапа українських сільгоспугідь, що перебувають на тимчасово окупованих територіях


Загрози продовольчій безпеці виникають не лише безпосередньо через нестачу продуктів, а й внаслідок підвищення їхньої вартості. Світові ціни на продовольство швидко зростали ще до війни через перебої в ланцюгах поставок, викликані пандемію COVID-19, а також зростання попиту на продукти харчування. Але здорожчання зернових культур пришвидшилося після початку війни в Україні. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ціни на пшеницю у 2022 році зросли більш ніж на 10% та майже подвоїлися з 2019 року. Також різко подорожчали добрива, що вплинуло на їх доступність для фермерів і, відповідно, можливість вирощувати більші врожаї.


Збої у виробництві й постачанні продуктів, що сталися внаслідок вторгнення рф в Україну, вже стали шоком для світової продовольчої системи, і деякі країни почали відчувати серйозну нестачу їжі. Адже близько 30 країн Африки, Близького Сходу та Південної Азії, частина з яких страждають від хронічної продовольчої кризи, отримують щонайменше п’яту частину сільськогосподарської продукції з України чи росії.


– Ми знаходимося на початковій стадії продовольчої кризи, яка певним чином вплине на кожну країну та людину на Землі, – вважає Інбал Беккер-Решеф.


На думку експертки, для деяких груп населення це може означати підвищення цін або відсутність певних товарів у продуктових магазинах. Тоді як для інших людей така ситуація призведе до гострого браку їжі.


– На даний момент криза «вартості життя» помітніша, ніж криза нестачі продовольства в більшості місць, – погоджується з колегою радник і аналітик NASA Гарі Ейлертс. – Але це може змінитися, якщо українські товари залишаться поза світовими ринками, або якщо основні країни-виробники зернових матимуть низькі врожаї. Ми перебуваємо на початку того, що може бути довгостроковим зривом.


Довідково. NASA Harvest – програма NASA з продовольчої безпеки й сільського господарства. У ній задіяні експерти різних дисциплін та галузей, а очолюють роботу науковці з Університету Меріленда. Свою місію команда бачить у забезпеченні й сприянні впровадженню супутникових спостережень за Землею державними й приватними організаціями в інтересах продовольчої безпеки, сільського господарства, а також сталості людини й навколишнього середовища у США і в усьому світі.


Не обходять своєю увагою експерти й Україну. Так, уже понад десять років вони розробляють інноваційні супутникові методи моніторингу товарних культур, які вирощують в нашій країні, в тому числі – пшениці та кукурудзи. Фахівці проекту співпрацюють безпосередньо з Міністерством аграрної політики та продовольства України.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений