Ожина – найпопулярніша серед малопоширених культур в Україні

Перегляди: 126
11.06.2020

Малопоширені культури в Україні мають невелику частку в загальній площі плодових насаджень – менше 1%. Найпопулярнішою серед цих культур зараз є ожина, яку в нашій країні вирощують на площі близько 5 тис. га. Про це свідчать дослідження науковців Інституту садівництва НААН України.


За класифікацією, прийнятою в Україні, малопоширеними або нетрадиційними плодовими культурами вважають ті, котрі не внесені до Державного реєстру сортів рослин або потрапили до нього лише нещодавно. Так, до цього реєстру не заносять види, які не мають промислового значення, з якими не проводиться селекційна робота, або ті, з якими селекціонери вже працюють, проте, поки що не створили сортів. Причому, це не означає, що такі плодові рослини лише недавно були переселені з дикої природи в сади або щойно завезені з інших країн. Поза увагою фахівців з промислового садівництва й селекціонерів можуть бути й види, які давно культивують, скажімо, на присадибних ділянках, але на їх плоди немає масового попиту в споживачів. Проте все може змінитися.


Дослідити малопоширені плодові культури помірного кліматичного поясу, які останніми роками отримали промислове значення в нашій країні, вирішили науковці Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Результати цієї роботи були оприлюднені 11 червня на сайті НААН. Широкому загалу їх презентував доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, директор Інституту садівництва НААН Ігор Гриник.



Ежевика


Лідером за площами насаджень серед таких культур в Україні виявилася ожина. Щоправда, обліковані під час досліджень 5 тис. га – це переважно присадибні ділянки й садибні товариства. Але вже почалося й створення промислових насаджень. Це відображає світові тенденції, адже в інших країнах, особливо – в Європі й Північній Америці, ожина останніми роками набула неабиякої популярності. Обсяги її виробництва лише в цих двох частинах світу становлять 100 тис. т плодів на рік.



Ягоды черники


Близько 1 тис. га складає площа українських насаджень чорниці високорослої. Вітчизняні фермери звернули на неї увагу лише кілька років тому, тоді як у світі її вирощують вже на понад 109 тис. га. Світовий валовий збір ягід сягнув 680 тис. т, а середня урожайність – 62 ц/га. Лідером є Канада, де під цією культурою 41 тис. га землі, і за рік отримують 164 тис. т її ягід. На другому місці – США, де площа чорничних плантацій – 36 тис. га, а валовий врожай – 255 тис. т. В Європі найпотужнішим виробником чорниці є Польща, в якій її насадження досягли 8 тис. га, а валовий збір – 25 тис. т. У нашій країні врожайність цієї культури – 24 ц/га, валовий збір – 2,4 тис. т. Тому є, куди розвиватися, тим більше, що ягоди чорниці нині дуже популярні в споживачів. 



Жимолость


Ряд інших плодових культур, якими зараз цікавиться чимало споживачів і виробників у світі, в Україні майже не вирощують. Так, за висновками вчених, насадження жимолості в нашій країні не перевищують 100 га. У той же час, у Китаї під неї відведено 2 тис. га, у Польщі – 1,8 тис. га, у Канаді – 1 тис. га. 



Облепиха


Крім того, дослідники нарахували лише 50 га української обліпихи. Ця культура теж набуває популярності серед прихильників здорового харчування й має перспективи. Щоправда, більша частина обліпихи у світі зростає не в садах, а в природних угіддях, висаджується для захисту ґрунтів від ерозії, зупинення пісків тощо. Загальну площу насаджень цього виду в основних країнах її поширення – Китаї, Монголії, Росії, Північній Європі та Канаді – оцінюють приблизно в 1,5 млн га.


Інші малопоширені плодові культури в нашій країні у невеликій кількості вирощують окремі ентузіасти й деякі господарства, що спеціалізуються на виробництві посадкового матеріалу. Основну ж роботу з ними ведуть наукові установи, де створені колекції таких культур, розпочато селекцію, вже виведені сорти деяких із них. Зокрема, в Інституті садівництва НААН в такій колекції зібрано чимало сортозразків ожини, жимолості, лохини високорослої, обліпихи, калини, шовковиці, аронії, ірги канадської, береки лікарської, азиміни трилопатевої та інших культур. Науковці установи працюють з ними у напрямах селекції, вивчення захворювань, розробки й вдосконалення технологій вирощування, переробки плодів тощо. 

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений